Відкрити головне меню

Руде́нківка — село в Україні, в Новосанжарському районі, Полтавської області. Населення становить 2440 осіб. Орган місцевого самоврядування — Руденківська сільська рада.

село Руденківка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Новосанжарський район
Рада/громада Руденківська сільська рада
Код КОАТУУ 5323485501
Основні дані
Населення 2440
Площа 5,027 км²
Густота населення 485,38 осіб/км²
Поштовий індекс 39323
Телефонний код +380 5344
Географічні дані
Географічні координати 49°19′16″ пн. ш. 34°24′12″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
86 м
Водойми Ревазиво
Відстань до
обласного центру
44 км
Найближча залізнична станція Нові Санжари
Місцева влада
Адреса ради 39323, Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с.Руденківка , вул.Центральна,13 , тел. 9-82-49
Карта
Руденківка. Карта розташування: Україна
Руденківка
Руденківка
Руденківка. Карта розташування: Полтавська область
Руденківка
Руденківка
Руденківка. Карта розташування: Новосанжарський район
Руденківка
Руденківка
Мапа

Склалося з декількох навколишніх хуторів: Карапишівка, Пологи Гора, Руденківка, ін.

Географічне розташуванняРедагувати

Село Руденківка знаходиться на відстані 4-х км від лівого берега річки Ворскла, на краю великого болота Ревазовське. На відстані 0,5 км розташоване село Пудлівка.

Через село проходить залізничний шлях Полтава-Кременчук, станція Нові Санжари та автошлях Полтава-Дніпропетровськ.

ІсторіяРедагувати

Дата заснування невідома.

З 1917 — у складі УНР. У 1920-тих тут устаткувався комуністичний режим. 1929 більшовики почали бандитські нальоти на незалежних господарників. Коли контролювали усе їстівне, почали терор голодом. Кількість жертв голодомору 1932—1933 років не встановлено через саботаж місцевого органу самоврядування. Для відписки у часи Президента Віктора Ющенка до Книги національної пам'яти колишні комуністи подали лише імена 4 загиблих, хоча кількість замордованих голодом перевищувала 100 людей.

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане німецькими військами з 16 жовтня 1941 до 22 жовтня 1943 року. До Німеччини на примусові роботи вивезено 21 чоловік, спалено 12 хат. Загинуло на фронтах 355 односельчан. При визволенні села загинуло 17 радянських воїнів.

1953 року у селі проведена електрика, 1961 року — радіофікована, 1969 року — телефонізована.

НаселенняРедагувати

У 1910 році нараховувалось 117 дворів, у тому числі 102 козаки, 435 десятин землі, в тому числі 315 ріллі, 698 жителів.

У 1926 році у с. Руденківка Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської округи — 169 дворів, 630 жителів.

Динаміка населення
1910 1926 1990 2001
698 630 2634 2440

ЕкономікаРедагувати

У селі розміщені такі підприємства ті організації:[1]

  • Новосанжарське хлібоприймальне підприємство
  • Новосанжарський консервний завод
  • Новосанжарський паливний склад обласного комунального виробничо-комерційного підприємства «Полтавапаливо»
  • Приватна агрофірма «Обрій»
  • Комунальне господарство «Зоря»

ІнфраструктураРедагувати

  • Залізнична станція «Нові Санжари»
  • амбулаторія
  • Будинок культури (на 200 місць)
  • бібліотека (6,8 тис. одиниць зберігання)
  • Руденківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

АрхітектураРедагувати

 
Пам'ятник односельчанам, загиблим у роки ВВв,
на задньому фоні Пантелеймоновська церква

Пам'ятникиРедагувати

  • Надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1958 року);
  • пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1958 року).

Культові спорудиРедагувати

  • Пантелеймонівська церква (громада УПЦ КП)
  • Пантелеймонівська церква (громада РПЦ)

ТакожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Руденківка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. 844—845. ISBN 5-88500-033-6
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. — С. 542. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — С. 571.

ПосиланняРедагувати