Руда-Сілецька

село в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, Україна

Руда-Сілецька — село в Україні, у Кам'янка-Бузькій міській громаді, Львівського району Львівської області[1]. До 2020 року Руда-Сілецька разом з селами Гайок, Руда та ПРибужани підпорядковувалися Прибужанівській сільській раді[6], нині орган місцевого самоврядування — Кам'янка-Бузька міська рада Населення становить 273 особи[1].

село Руда-Сілецька
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Кам'янка-Бузька міська громада
Код КАТОТТГ UA46060190210026117
Основні дані
Засноване 1550
Населення 273[1]
Площа 9,9 км²
Густота населення 27,58 осіб/км²
Поштовий індекс 80471[2]
Телефонний код +380 3254[3]
Географічні дані
Географічні координати 50°09′24″ пн. ш. 24°24′52″ сх. д. / 50.15667° пн. ш. 24.41444° сх. д. / 50.15667; 24.41444Координати: 50°09′24″ пн. ш. 24°24′52″ сх. д. / 50.15667° пн. ш. 24.41444° сх. д. / 50.15667; 24.41444
Середня висота
над рівнем моря
201 м[4]
Водойми Західний Буг
Відстань до
обласного центру
50 км[5]
Відстань до
районного центру
50 км[5]
Найближча залізнична станція Кам'янка-Бузька
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2[1]
Карта
Руда-Сілецька. Карта розташування: Україна
Руда-Сілецька
Руда-Сілецька
Руда-Сілецька. Карта розташування: Львівська область
Руда-Сілецька
Руда-Сілецька
Мапа
Мапа

CMNS: Руда-Сілецька у Вікісховищі

Географія ред.

Село Руда-Сілецька розташоване на правому березі ріки Західний Буг, за 50 км від міста Львова — одночасно обласного та районного центру, а також за 10 км від адміністративного центру міської громади та 10 км до найближчої залізничної станції Кам'янка-Бузька[5].

Вулиці

У селі Руда-Сілецька налічується 2 вулиці[7].

  • Пісочна
  • Радехівська

Населення ред.

Станом на 1 січня 1939 року у селі Руда-Сілецька мешкало 1630 осіб, з них: 1030 українців, 580 поляків та 20 юдеїв[8]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 326 осіб[9], у 2021 році — 273 особи[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[9]:

Мовний склад населення с. Руда-Сілецька
Мова Число ос. Відсоток
українська 326 99,36

Історія ред.

Перша згадка у джерелах про село датується 1550 роком. До другої світової війни села Руда Сілецька та Руда були одним селом, яке мало назву Руда[10].

Власником маєтку до якого входило й село Руда, у другій половині XIX століття був граф Кароль Мієр (пом. 1885)[11]. По смерті графа маєток перейшов у спадок його дружині графині Гелені Мієр[12][13].

У 18921893 роках у селі збудована греко-католицька церква святого Великомученика Юрія, у 1903 році — римсько-католицька каплиця Матінки Божої Фатімської[10].

До 1934 року село Руда-Сілецька була адміністративним центром однойменної ґміни у Камінецькому повіті, Тернопільського воєводства. У зв'язку з адміністративно-територіальною реформою у II Речі Посполитій 1 серпня 1934 року село було включено до новоствореної сільської ґміни Камьонка Струмілова[14].

Пам'ятки, визначні місця ред.

Церква святого Великомученика Юрія ред.

Церква святого Юрія збудована у 18921893 роках[15].

У повоєнний час греко-католицька церква святого Великомученика Юрія належала до РПЦ та була діючою. Тривалий час парохом був о. Василь Мельник (пом. 1974) і Служби Божі за нього правилися у візантійському обряді. Після о. Василя у церкві правили о. Теофіл Ванджала (пом. 1988), о. Василь Буцько. Коли громада хотіла перейти до УГКЦ, о. Василь Бучко відмовився, і громада, перейшовши одностайно до УГКЦ, запросила іншого священика. У 1990 році о. Ярослав Куць (пом. 2008) перевів церкву та громаду в лоно УГКЦ. Релігійна громада УГКЦ парафії святого Великомученика Юрія у селі Руда-Сілецька зареєстрована 17 вересня 1991 року. Його наступник о. Юрій Ленчик (пом. 2005) правив у 1995-2005 роках і за нього побудували дзвіницю, цвинтарну каплицю, поштукатурили церкву[16].

З 29 січня 2006 року на парафію церкви святого Великомученика Юрія села Руда Сілецька був призначений о. Богдан Стефанишин, який є настоятелем храму й донині. Кожного року, а саме у Хрестопоклінну неділю, відбувається Хресна Дорога по вулицях села, за участю великої кількості людей. У 2006 році парафію відвідав перший раз о. Василь Вороновський, який служив разом з настоятелем Службу Божу і відчитував молитви на оздоровлення. В місяці жовтні громада урочисто зустріла фігуру Фатімської Божої Матері, яка була привезена з Фатіми, і була благословенна Святійшим Отцем Іваном Павлом II. У жовтні 2006 року Правлячий Архиєрей Сокальської єпархії Владика Михаїл Колтун посвятив каплицю Матері Божої біля церкви. Спільно з римо-католицькою громадою, при великій кількості вірних 13 травня 2007 року відбулися святкування з нагоди 70-ліття об'явлення Пресвятої Богородиці у Фатімі[16].

На запрошення о. Богдана парафію часто відвідував о. Василь Вороновський, а 10 лютого 2008 року сестри Служебниці привезли мощі блаженної Йосафати Гордашевської. У 2010 році парафія святкувала 120-ліття храму святого Юрія. Під час святкувань на парафії два тижні перебувала чудотворна ікона Кристинопільської Матері Божої та мощі святого Пантелеймона-цілителя. Упродовж 21-22 жовтня 2017 року в селі Руда Сілецька відбулася Проща до Святого Папи Івана Павла II з нагоди 100-ліття об'явлення Пресвятої Богородиці у Фатімі[16], а 20-22 жовтня 2018 року відбулася друга Проща до Святого Папи Івана Павла II. 21 жовтня, в храмі святого Великомученика Юрія, в часі архиєрейської Божественної Літургії, Кир Михайло (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовківський, рукоположив у чин священика протодиякона Ігоря Лемика[17].

У храмі Святого Юрія зберігаються реліквії святого папи Івана Павла II — літургійні ризи, чаша та дискос, подаровані понтифіком під час його візиту в Україну у червні 2001 року (під час візитації до Архикатедрального собору Святого Юра у Львові). Адміністратором парафії є о. Богдан Стефанишин[18].

Каплиця Матінки Божої Фатімської ред.

Місцева римсько-католицька громада належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій. У 1903 році, коли кількість католиків латинського обряду в селі перевищила півтисячі, було споруджено муровану філіальну каплицю. 16 вересня 1909 року її освятили на честь Матінки Божої Фатімської. У 19461993 роках святиня була закрита. Нині Руду Сілецьку, як і до другої світової війни, обслуговують дієцезіальні священики з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій[10].

17 грудня 2023 року з нагоди 120-ліття каплиці Матінки Божої Фатімської преосвященний владика Петро у співслужінні духовенства звершив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі святого Юрія[17].

Відомі люди ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Картка Кам'янка-Бузької територіальної громади. kbmr.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 6 квітня 2024.
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 6 квітня 2024.
  4. Прогноз погоди в селі Руда-Сілецька. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 6 квітня 2024.
  5. а б в Відстані від села Руда-Сілецька. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 6 квітня 2024.
  6. Прибужанівська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 6 квітня 2024.
  7. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 6 квітня 2024.
  8. Кубійович, 1983, с. 35.
  9. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Кам'янка-Бузька міська громада, Золочівський район, Львівська область, с. Руда-Сілецька. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
  10. а б в Руда-Сілецька. Каплиця Матері Божої Фатімської (1903). Львівська обл., Львівський р-н. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. Процитовано 6 квітня 2024.
  11. Jerzy Sewer Dunin-Borkowski Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów; Warszawa: Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1908. — S. 635. — 1140 s. (пол.)}
  12. Obwieszczenie. Lista posiadaczy dóbr tabularnych… // Gazeta Lwowska. — Nr 109. — 1889. — 12 maja. — S. 6. (пол.)
  13. 5.) Ruda albo Ruda Sielecka, wś w pow, kamionieckim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 893. (пол.)
  14. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kamioneckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 633. — S. 1268. (пол.)
  15. Архітектура. Монументальне мистецтво / Людмила Герус. — Litres, 2019. — С. 752. — (Церковне мистецтво України) — ISBN 9785041605056.
  16. а б в Церква св. Юрія Побідоносця (Руда Сілецька). wikimapia.org. Вікімапія. Процитовано 6 квітня 2024.
  17. а б У Руді Сілецькій відзначили 120 років каплиці Фатімської Богородиці та св. Івана Павла II. malva.tv. Мальва TV. 21 грудня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
  18. У Руді Сілецькій відбулася проща до святого Івана Павла II. synod.ugcc.ua. Секретаріат Синоду Єпископів. 26 жовтня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
  19. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — С. 95.

Джерела ред.

Посилання ред.