Держипільський Ростислав Любомирович

український театральний режисер і актор

Держипільський Ростислав Любомирович (нар. 7 жовтня 1975, Косів, Івано-Франківська область) — український театральний режисер і актор, народний артист України, директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка.

Держипільський Ростислав Любомирович
Народився7 жовтня 1975(1975-10-07) (48 років)
Косів, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьактор, театральний режисер
Alma materЛНУ ім. І. Франка (1998) і Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1998)
Знання мовукраїнська
ЗакладІвано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Народний артист України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2019
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
IMDbID 10436380

Ростислава Держипільського знають як режисера-новатора, здатного синтезувати театр, заснований на національних традиціях та новітніх засобах вираження. Вистави Р. Держипільського завжди викликають резонанс у колі професійної театральної критики.[джерело?]

Серед основних векторів творчої та адміністративної діяльності Ростислава Держипільського: пильна увага до репертуарної політики Франківського драмтеатру, активне оновлення афіші поточного репертуару, орієнтація на найкращі зразки як класичної, так і сучасної української та європейської драматургії, запрошення до співпраці відомих українських режисерів, кадрова реформа у театрі (залучення до співпраці кваліфікованих спеціалістів різних профілів). Саме за період керівництва Ростислава Держипільського Франківський обласний музично-драматичний театр ім. Івана Франка отримав статус «академічного». [джерело?]

З приходом Ростислава Держипільського Франківський драмтеатр відновлює активне фестивальне та гастрольне життя. Уперше за всю історію театру колектив здійснює гастролі за океаном. З виставою «Солодка Даруся» було відвідано 5 міст США (Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Філадельфія, Клівленд, Чикаго) та 3 міста Канади (Оттава, Монреаль, Торонто). Театр активно гастролює містами Європи. [джерело?]

Життєпис

ред.

Народився в родині вчителів. 19811992 — здобував середню освіту у Косівській середній школі № 1, яку закінчив із золотою медаллю.

19921998 — навчався у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, закінчив історичний факультет.

19941998 — навчався у Львівському вищому державному музичному інституті ім. Миколи Лисенка на акторському відділенні (клас Богдана Козака), яке закінчив з кваліфікацією «актор драми і кіно».

19982000 — актор драми у Івано-Франківському обласному музично-драматичному театрі ім. Івана Франка. Засновник (2000) і соліст гурту «Ґалілео Ґалілей»[1], що став лауреатом фестивалю «Брати блюзу — Різдво–2000» (м. Калуш Івано-Франківська область), Всеукраїнських фестивалів «Червона рута» та «Перлини сезону» (обидва — Київ, 2001).

З жовтня 2000 р. по вересень 2001 р. — викладач театрального мистецтва дитячої школи мистецтв школи-ліцею № 23 Прикарпатського державного університету ім. Василя Стефаника.

З вересня 2001 р. до травня 2003 року — актор драми у Київському театрі «Вільна сцена».

20032008 — актор драми у Івано-Франківському облмуздрамтеатрі ім. Івана Франка.

З 2003 р. — викладач акторської майстерності в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

З 2008 р. — директор Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка. Протягом перших двох років його керування театр поставив 16 нових вистав (найвідоміші — «Театр», «Солодка Даруся», «Нація»).

З 2011 р. — художній керівник Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка.

З 2015 р. — директор Всеукраїнського відкритого фестивалю сценічних мистецтв «Час театру» («Time of Theatre»).

З 2016 р. — генеральний директор Міжнародного фестивалю актуального мистецтва «PORTO FRANKO».

З 2016 р. — Перший заступник Голови Національної спілки театральних діячів України, керівник напряму регіональної політики НСТДУ.

Ролі в театрі

ред.

Ролі в кіно

ред.

Режисерські роботи

ред.
  • Драма «Солодка Даруся» за М. Матіос (2008 р.) Нагороди та відзнаки: «Краща вистава», «Краща режисура», «Краща чоловіча роль першого плану», «Краща жіноча роль першого плану», «Краще візуальне рішення» (фестиваль «Прем'єри сезону», м. Івано-Франківськ, 2009 р.); «Представлення музичного образу» (фестиваль «Коломийські представлення», Коломия, 2009 р.);«Приз глядацьких симпатій» (фестиваль  «Молоко», Одеса, 2015 р.)
  • Музична казка «Золоте курча» (2008 р.)
  • Драма «Шлюха» за п'єсою В. Винниченка «Натусь» (2009 р.)
  • Драма-реквієм «Нація» за М. Матіос (2010 р.) Нагороди та відзнаки: «Краща вистава», «Краща режисура», «Краща жіноча роль другого плану» (Олеся Пасічняк за роль Юстини) (фестиваль «Прем'єри сезону», м. Івано-Франківськ, 2011 р.); «Краща вистава фестивалю» та «Естетично-переконливе втілення актуальної історико-національної тематики» (міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії 12+1, м. Херсон, 2011»)   
  • Музична казка «Звичайна горошина» за В. Данилевичем, А. Костинським (2010 р.)
  • Трагедія «Ромео і Джульєтта» за В. Шекспіром (2011 р.)
  • Трагедія сучасності «Заробітчанки, або Мамо, повернись…» за Н. Семенкович (2011 р.)
  • Драма «…майже ніколи не навпаки» за М. Матіос (2012 р.) Нагороди та відзнаки: Премія у галузі театрального мистецтва ім. В.Смоляка у номінації «Сценічна робота» за сценографію  (2013 р.)
  • Казка «По щучому велінню» за М. Кропивницьким (2013 р.)
  • Драма «Три сестри» за А. Чеховим (2013 р.) 
  • Казка «Котигорошко» за А. Шияном (2014 р.)
  • Романтична оперета «Шаріка, або Кохання січового стрільця», композитор Я. Барнич (2014 р.)
  • Феєрія-бурлеск «Енеїда» за І. Котляревським (2014 р.) Нагороди та відзнаки: «Краще пластичне вирішення вистави» («Золоті оплески Буковини», Чернівці, 2015 р.) 
  • Артпроєкт «Оскар і Рожева Пані» (2015 р.) Нагороди та відзнаки: театральна премія «Дзеркало сцени» (2016 р.), «Київська пектораль» (2016 р.), Переможець національного конкурсу «Благодійна Україна» у номінації «Благодійна акція і проект України» (2016 р.)    
  • Казка «Усі миші люблять сир» (2016 р.)
  • НеоОПЕРА-ЖАХ «HAMLET» за В. Шекспіром у перекладі Ю. Андруховича (2017 р.)
  • Притча «ВОНА-ЗЕМЛЯ» за новелами Василя Стефаника (2017 р.)
  • Он-лайн провокація «Інтимна зона» за мотивами п'єси Володимира Винниченка «Закон» (2017 р.)

Звання

ред.

Примітки

ред.
  1. Ростислав Держипільський | ЛАМПА з Романом Скрипіним. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  2. Константин БЕЛИНСЬКИЙ. Інтерв’ю з Ростиславом Держипільским: «Як Брежнєв ходжу і медальки лиш отримую» (ua) . «Yabl». Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 2019-7-03.
  3. Президент на Тарасовій горі вручив Національні премії України імені Тараса Шевченка. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019.
  4. Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Джерела

ред.

Посилання

ред.