Рольф Карльс
Рольф Карльс (нім. Rolf Carls; 29 травня 1885, Росток — 15 квітня 1945, Бад-Ольдесло, Шлезвіг-Гольштейн) — німецький воєначальник, генерал-адмірал Крігсмаріне (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Рольф Карльс | |
---|---|
Rolf Carls | |
Народження | 29 травня 1885 Росток, Мекленбург-Шверін |
Смерть | 15 квітня 1945 (59 років) Бад-Ольдесло, Шлезвіг-Гольштейн загиблий у бою |
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
Приналежність | Кайзерліхмарине Рейхсмаріне Крігсмаріне |
Вид збройних сил | військово-морські сили |
Рід військ | підводні сили надводні сили |
Роки служби | 1903–1943 |
Звання | Генерал-адмірал |
Формування | SMS Штейн SMS Таку SMS Фюрст Бісмарк SMS Бреслау |
Командування | SM U 9 SM U 124 SMS Гессен |
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна |
Нагороди | |
Рольф Карльс у Вікісховищі |
Біографія
ред.1 травня 1903 року вступив в Кайзерліхмаріне кадетом. Закінчив військово-морське училище зі спеціальним курсом. У 1905 році служив на кораблях Східно-азійської ескадри. З листопада 1905 року служив на надводних кораблях. 28 вересня 1906 отримав звання лейтенанта.
Перша світова війна
ред.Учасник 1-ї світової війни. З 13 травня 1914 року артилерійський офіцер легкого крейсера «Бреслау», брав участь у військових діях на Чорному морі.
З 16 січня 1917 року 3-й артилерійський офіцер лінійного корабля «Кеніг». У квітні - червні 1917 пройшов підготовку для плавання на підводних човнах.
З 1 липня 1917 року викладач школи на броненосних крейсера «Імператриця Августа».
З 31 травня 1918 командир підводного човна U-9, з 21 липня по 1 грудня 1918 року - U-124.
Міжвоєнна служба
ред.Після демобілізації залишений у флоті. З 9 лютого 1919 командир 8-го морського артилерійського батальйону, з 16 березня 1919 року в розпорядженні інспектора підводного флоту, з 9 квітня 1919 командир 3-й морський бригади, з 1 липня 1920 командир 5-го батальйону берегової оборони, з 8 жовтня 1923 року - 1-й артилерійський офіцер лінійного корабля «Ганновер».
10 вересня 1925 року призначений директором Імперської морської служби в Кенігсберзі. 18 березня 1927 переведений до Департаменту флоту Морського управління, з 5 жовтня 1928 року - начальник Департаменту бойової підготовки.
З 1 жовтня 1930 року - начальник штабу Морського управління, один з найближчих помічників Еріха Редера.
З 29 вересня 1934 по 30 вересня 1936 року - командувач лінійними кораблями.
Здійснював вище командування німецьким флотом під час Громадянської війни в Іспанії в 1936-1937, був одночасно командувачем ВМС в Іспанії (24 липня - 26 серпня, 5 жовтня - 13 листопада 1936 року, 3 серпня - 7 вересня 1937 року).
З 1 жовтня по 23 листопада 1936 року - командувач броненосними силами.
З 1 січня 1937 по 17 червня 1938 року - командувач флотом.
Друга світова війна
ред.З 1 листопада 1938 року начальник військово-морської станції «Остзеє», з 31 жовтня 1939 року - командувач групою ВМС «Схід» (з 10 серпня 1940 року - «Північ»).
Один з головних ініціаторів захоплення Норвегії та її військово-морських баз. Саме Карльс переконав Редера в необхідності цієї операції.
У травні 1941, після загибелі командувача флотом адмірала Гюнтера Лют'єнса, Карльс, не залишаючи командування групою ВМС, очолював флот до призначення Отто Шнівінда.
Був одним з найвпливовіших адміралів німецького ВМФ. Після відставки в січні 1943 року Редер назвав Карльса і Карла Деніца своїми можливими наступниками. Карльс користувався величезною повагою серед моряків і отримав серед них прізвисько «морський цар». Але вибір припав на Деніца.
2 березня 1943 року Карльс був звільнений з усіх посад і зарахований у розпорядження головнокомандуючого ВМФ, а 31 травня 1943 відправлений у відставку.
Загинув під час авіанальоту союзної авіації.
Нагороди
ред.Військова кар'єра
- 1 квітня 1903 — кадет
- 15 квітня 1904 — фенріх-цур-зее
- 28 вересня 1906 — лейтенант-цур-зее
- 27 січня 1909 — обер-лейтенант-цур-зее
- 16 грудня 1914 — капітан-лейтенант
- 8 грудня 1921 — корветтен-капітан
- 1 жовтня 1928 — фрегаттен-капітан
- 1 травня 1930 — капітан-цур-зее
- 1 квітня 1934 — контр-адмірал
- 1 січня 1937 — віце-адмірал
- 1 червня 1937 — адмірал
- 19 липня 1940 — генерал-адмірал
Перша світова війна
ред.- Залізний хрест
- 2-го класу
- 1-го класу (19 травня 1915)
- Військова медаль (Османська імперія) (12 серпня 1915)
- Срібна медаль «Імтияз» з мечами (Османська імперія)
- Орден «Османіє» 4-го класу
Міжвоєнний період
ред.- Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
- Хрест Левенфельда
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (24 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Кавалер Великого хреста ордена де ла Мехдайя (Марокко) (3 грудня 1938)
- Великий хрест ордена Білої Троянди (Фінляндія) (1938)
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 2-го класу з короною і мечами (1938)
- Іспанський хрест в золоті з мечами (6 червня 1939)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (7 червня 1939)
- Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест (20 серпня 1939)
- Білий хрест ордена «За морські заслуги» (Іспанія) (31 серпня 1939)
Друга світова війна
ред.- Орден Югославської корони 1-го класу (16 листопада 1939)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (1940)
- Великий білий хрест ордена «За морські заслуги» (Іспанія) (1940)
- Відзначений у Вермахтберіхт (10 квітня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (14 червня 1940)
- Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії (11 березня 1941)
- Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами та зіркою (Фінляндія) (25 березня 1942)
- Німецький хрест в золоті (28 лютого 1943)
Див. також
ред.Література
ред.- Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941 (in German). München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
- Range, Clemens (1974). Die Ritterkreuzträger der Kriegsmarine. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 3-87943-355-0.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.(рос.)
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Посилання
ред.- Generaladmiral Rolf Carls. на geocities.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 18 січня 2013. (англ.)
- Generaladmiral Rolf Carls
- Ritterkreuzträger Rolf Carls Generaladmiral. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 18 січня 2013. (нім.)
- Rolf Carls. на uboat.net. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 18 січня 2013. (англ.)
- Carls, Rolf — нагороди генерал-адмірала Карльса (англ.)
- Organization of the Kriegsmarine
Примітки
ред.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |