Відкрити головне меню

Ли́марство[1][2], розм. ри́марство[3] — кустарний промисел, виробництво з вичиненої шкіри-сириці (ли́марщини[4]) дрібних шкіряних речей (кінської збруї, ре́менів, гаманців, рукавичок тощо). Майстрів, що займалися лимарством, називали ли́марями[5], шо́рниками[6] (розм. «ри́марі»)[7].

Слово римар походить (можливо, через посередництво пол. rymarz) від нім. Riemer, утвореного від Riemen («ремінь»). Варіант лимар утворений від ранішого «римар» внаслідок дисиміляції приголосних ([р] > [л])[8]. Ще одна назва, шорник, пов'язана зі словом шори, яким називається основа упряжної збруї — нагрудна шлейка з наритниками (останнім часом це слово вживається і щодо кінських наочників).

Довгий час лимарство було складовою частиною чинбарства (подекуди аж до XIX ст.).

За літописними даними в містах Київської Русі в ХІХІІІ ст. серед ремісників, які виготовляли речі зі шкіри, була вже певна спеціалізація: згадуються сідельники, тульники (виготовляли тула — сагайдаки), усьмошевці (шевці).

У XV-XVI ст. у Києві і Львові були лимарський і кушнірський цехи. Добре було поставлено лимарство і серед українського козацтва.

До середини XIX ст. лимарство було засноване винятково на ручній праці. Винайдення в 50-х рр. ХІХ ст. швейної машини дало змогу механізувати лимарську справу. Тепер речі зі шкіри виготовляються переважно шкіряно-взуттєвою промисловістю.

Про давню професію нагадують численні прізвища: Лимар, Римар, Римаренко[9] і єдина у світі вулиця Римарська у Харкові.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Лимарство // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Лимарство // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Римарство // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Лимарщина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Лимар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Шорник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Римар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  9. Зайцева, Т. А. Прізвища Бузько-Інгульського межиріччя, утворені від назви професії або за соціальною приналежністю. Процитовано 2016-02-15 — через rusnauka.com. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати