Вікіпедія

Ресенський палац

Ресенський палац (мак. Ресенски сарај) — це неокласична історична пам’ятка, яка розташована в місті Ресен, Північна Македонія.[1] Палац збудований наприкінці XIX століття місцевим османським беєм Ахмедом Ніязі-бей Реснелі. Будівля за своїм стилем є унікальною в Північній Македонії.[2] В палаці зараз знаходиться музей, галерея та бібліотека.[3][4] Місцеві мешканці Ресену називають будівлю просто «сарай». Слово сарай походить з турецької мови та означає палац[5][4].

Ресенський палац
41°05′20″ пн. ш. 21°00′44″ сх. д. / 41.08889° пн. ш. 21.01222° сх. д. / 41.08889; 21.01222
Тип будівля і художня галерея
Статус спадщини heritage site in North Macedoniad
Країна  Північна Македонія
Розташування Ресен
Архітектурний стиль неокласицизм
Засновано 1909
Будівництво 1905 — 1922
Власник Ахмеді Ніязі-бей Реснелі
Сайт Official website
Ресенський палац. Карта розташування: Північна Македонія
Ресенський палац
Ресенський палац (Північна Македонія)
Мапа
CMNS: Ресенський палац у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Ресенський палац збудований в неокласичному архітектурному стилі. Будівля є симетричною, при цьому найвища частина розміщена посередині фасаду та має 35 метрів висоти. Палац має підвальну частину, головний поверх, другий поверх та мансардне приміщення. Загальна площа всіх кімнат сягає 7800 м². Екстер’єрні стіни мають товщину від 60 до 105 см. Фасад містить багато скульптурних деталей. Дах будинку спочатку був дерев’яний, але під час реконструкції в 1982, був замінений на металопрофіль.

Історія ред.

 
Ресенський палац на початку 20 століття

Ахмед Ніязі-бей Реснелі був беєм Ресенського регіону наприкінці XIX ― початку XX століття та брав участь в Молодотурецькій революції. Бей забажав собі маєток у французькому стилі, мабуть, після отримання листівки зі зображенням Версалю.[3][6][3][7]

Будівництво Ресенського палацу розпочалося в 1905 році. Екстер’єр будівлі був закінчений в 1909 ― після Молодотурецької революції. Все інше, включаючи інтер’єр, стояло недороблене ще кілька років після Балканських воєн та Першої світової війни (до 1922).[8] Ахмед Ніязі-бей Реснелі помер, мабуть, у 1912 році в Дурресі, тому він так ніколи і не побачив закінченого варіанту власного маєтку.[9][6]

Після Балканських воєн, Ресенський палац використовувався для різних функцій. Вперше задіяний в цілях розміщення міської адміністрації за Королівства Сербії, а потім Королівства Югославії. Під час Другої світової війни, будівля використовувалася окупаційною владою. Після війни тут розташовувалася мерія Ресену, а пізніше місцева бібліотека. У кінцевому результаті Ресенський палац став музеєм та галереєю, яким є і досі.[6]

Дах будівлі був реконструйований двічі: в 1982 та знову у 2005.

Теперішнє використання ред.

В Ресенському палаці на сьогодні розміщені такі культурні інституції як «Dragi Tozija House of Culture», «Resen Ceramic Colony», «Keraca Visulčeva Gallery» та бібліотека.

  • «The Dragi Tozija House of Culture» ― філія Музею Північної Македонії в Скоп’є. Також тут проводять спектаклі, літературні читання та інші культурні події.[3][10]
  • «The Resen Ceramic Colony» ― музей кераміки. Установа є членом Міжнародної академії кераміки ЮНЕСКО.[3][11]
  • Галерея Ресенського палацу містить багато робіт відомого македонського художника Кераци Висулчева.
  • Місцева бібліотека в маєтку існує ще з 40-х років XX століття. На сьогодні містить більше ніж 31000 книг.[3][4]
 
Панорама Ресенського палацу

Примітки ред.

  1. ↑ Културно Наследство. Resen Municipality. 2011. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. ↑ Сарајот на Ахмет Нијази-бег - Ресен. Кои се седумте чуда во Македонија. Утрински Весник. 2011. Процитовано 5 вересня 2011.
  3. ↑ а б в г д е (Grčev, 2002, с. 42.)
  4. ↑ а б в Зграда Сарај. Дом на култура Драги Тозија - Ресен. 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 5 вересня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. ↑ (Grčev, 2002, с. 42.)
  6. ↑ а б в Фотографот Цуле отиде по трагите на грофицата Рене. ПРИКАЗНА ЗА САРАЈОТ И ЉУБОВТА НА ДУЉАНОВИ ОД РЕСЕН. Вечер. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 5 вересня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  7. ↑ Historycal building: "Ahmed Niyazi bey's Saraj" - Resen. The Region of Prespa: Natural, Historical and Cultural sights. Kit-Jan Company. 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 5 вересня 2011.
  8. ↑ ГРАДБА НА САРАЈОТ. САРАЈ. ИИ , ЦДНН. 2006. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 5 вересня 2011.
  9. ↑ Grčev, Kokan (2002). Ресенскиот "Сарај" - Историски и стилски контекст. Le Folklore macédonien. 30 (60-61): 43.
  10. ↑ Museum of Macedonia (Macedonian) . Skopje. Процитовано 26 березня 2011.
  11. ↑ members of the academy. International Academy of Ceramics. 2010. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ресенський_палац&oldid=38471439