Відкрити головне меню

Рекреаці́йна геогра́фія — галузь географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування і поширення територіальних рекреаційних систем, що складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також із обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.

Зміст

Етапи розвиткуРедагувати

  • Перші розробки відносно рекреаційної проблематики з'явились у 1970-х роках. Ініціаторами стали Мінц, Твердохлєбов, Мироненко.
  • На першому етапі розвитку вели облік та оцінювали рекреаційні ресурси в межах Радянського Союзу.
  • На другому етапі вивчали рекреаційну діяльність, як вид людської діяльності і розроблялась проблема класифікації та територіальної організації рекреаційної діяльності.
  • 19891995 роки рекреаційна діяльність перебуває у значенні міждисциплінарного об'єкту досліджень. В цей час розробляються теоретичні основи рекреаційної діяльності в окрему наукову галузь — рекреалогію.
  • 19951997 роки. В рекреаційній географії стають пріоритетними є дослідження поведінки людей у рекреаційному просторі, як в цілому світі, так і на конкретній території, в конкретному соціокультурному оточенні.

Об'єкт, предмет і суб'єкт дослідженьРедагувати

Об'єктом дослідження в різні часи були:

Сучасним предметом дослідження рекреаційної географії є: Закономірності, принципи розвитку і розміщення рекреаціійних систем від найменших до найбільших рекреаційних кластерів, якими є рекреаційні господарства різних країн.

Суб'єктами виступають: Рекреанти та рекреатори (обслуговуючий персонал для рекреантів).

ЗавданняРедагувати

Основні цільові завдання досліджень рекреаційної географії:

ПідрозділиРедагувати

До спеціалізованих наук рекреаційної географії належать:

  • Рекреаційне краєзнавство;
  • Рекреаційний туризм;
  • Рекреаційна картографія;
  • Рекреаційна геоглобалістика;

ЛітератураРедагувати

  • Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методики аналізу, термінологія, районування: Монографія. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001.
  • Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 312 с.