Відкрити головне меню

Державний музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Державний музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Харківський музей природи) — природничий музей в Харкові, один з найстаріших музеїв Європи; входить до складу ХНУ ім. В. Н. Каразіна, є великим науково-просвітницьким та навчальним центром України.

Державний музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Pictogram infobox palace.png
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна, Харків,
вул. Трінклера, 8
Засновано 1807
Фонд 250,000
Директор Ростислав Едуардович Лунячек
Сайт muzei-prirody.blogspot.com

Історія музеюРедагувати

Природничий кабінетРедагувати

У 1805 році незабаром після відкриття Харківського Імператорського університету (тепер — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна) граф Северин Потоцький, опікун Харківського навчального округу, придбав в Санкт-Петербурзі колекцію італійця Четто, яку складали безліч видів тварин: 125 опудал птахів, 36 морських їжаків, 18 морських зірок, 100 екземлярів коралів, 2623 раковин молюсків, 235 метеликів, 540 жуків, 520 штук мінералів, фізичні інструменти. Наступного року в Ганновері був придбаний Природничий кабінет професора Андре, в якому були зібрання птахів, комах, скам'янілостей та мінералів.

20 березня (2 квітня за новим стилем) 1807 року придбані колекції прибули до Харкова — ця дата вважається датою заснування Харьківського музею природи. На основі колекцій в університеті був створений Природничий кабінет, що складався з зоологічних і мінералогічних зібрань. Хранителем кабінету був призначений професор ботаніки Ф. А. Делавінь, а завідувачем мінералогічнимих колекцій і скам'янілостей — професор хімії Шнауберт. Згодом Природничий кабінет розділили на Зоологічний і Мінералогічний.

Розширення зібрання

Професори, які завідували Природничим кабінетом, вели роботу не тільки по збереженню фондів, але й по їх збільшенню. Наприклад, за керівництва професора І. А. Криницького у 1826—1838 роках зібрання кабінету збільшилось з 1 987 до 7 924 екземлярів. За п'ять років керівництва професора І. О. Калініченко кількість екземплярів тварин збільшилась до 14 870. За заповітом кабінету були передані колекції статського радника Д. А. Донець-Захаржевського — це колекція з місцевих і екзотичних жорсткокрилих (19 217 видів), колекція мушель молюсків (3 218 видів), колекція скам'янілостей, яка надійшла до Мінералогічного кабинету. У 1905 році кабінет отримав від професора ботаніки В. М. Арнольді в подарунок колеції коралів, мушель молюсків, змій, привезені ним з островів Малайського архіпелагу.

Зоологічний музейРедагувати

До 100-річчя з дня заснування Зоологічний кабінет був реорганізований у Зоологічний музей, який на початку XX ст. був перенесений в будівлю по вул. Трінклера, 8.

У 1937 році наукове керівництво музеєм став здійснювати завідувач кафедрою дарвінізму і генетики професор І. М. Поляков. Музей став називатися Музеєм дарвінізму, в ньому створили два відділи: відділ класичного дарвінізму і відділ походження людини.

З початком Другої світової війни у 1941 році Університет був евакуйований, але музей залишився в місті. Завдяки зусиллям співробітників основну частину колекції музею вдалося зберегти. І. М. Поляков продовжував очолювати музей, і після звільнення Харкова в 1943 році в музеї відновилися роботи. У 1948 році директором музею став В. І. Грубант.

Мінералогічний музейРедагувати

Музей природиРедагувати

ДжерелаРедагувати