Відкрити головне меню

Рейк'явік опен - міжнародний шаховий турнір, який проводиться в місті Рейк'явік. До 2008 року він проводився кожні два роки, а відтоді став щорічним. Переможцем першого турніру 1964 року став Михайло Таль з результатом 12.5 очок з 13.[1] Турнір проходить за швейцарською системою, але від 1964 до 1980 і 1992 року це був круговий турнір.

Згідно з голосуванням Асоціації шахових професіоналів турнір 2013 року став другим за силою відкритим турніром (опеном) після Гібралтар 2013.[2]

ПереможціРедагувати

Вказано всіх гравців, які поділили перше місце; першими вказано гравців з найкращими додатковими показниками.

блакитним : Круговий турнір
# Рік Переможець(жці)
1 1964   Михайло Таль (СРСР)
2 1966   Фрідрік Олафссон (Ісландія)
3 1968   Євген Васюков (СРСР),   Марк Тайманов (СРСР)
4 1970   Гудмундур Сігурйонссон (Ісландія)
5 1972   Фрідрік Олафссон (Ісландія),   Флорин Ґеорґіу (Румунія),   Властіміл Горт (Чехословаччина)
6 1974   Василь Смислов (СРСР)
7 1976   Фрідрік Олафссон (Ісландія),   Ян Тімман (Нідерланди)
8 1978   Волтер Браун (США)
9 1980   Віктор Купрейчик (СРСР)
10 1982   Лев Альбурт (США)
11 1984   Йохан Хьяртарсон (Ісландія),   Хельгі Олафссон (Ісландія),   Самуель Решевський (США)
12 1986   Предраг Ніколич (Югославія)
13 1988   Йон Арнасон (Ісландія)
14 1990   Хельгі Олафссон (Ісландія),   Йон Арнасон (Ісландія),   Сергій Долматов (СРСР),
  Лев Полугаєвський (СРСР),   Рафаель Ваганян (СРСР),   Яссер Сейраван (США),
  Нік де Фірміан (США),   Юрій Разуваєв (СРСР),   Ерлін Мортенсен (Норвегія)
15 1992   Йохан Хьяртарсон (Iceland),   Олексій Широв (Latvia)
16 1994   Ханнес Стефанссон (Ісландія),   Вадим Звягінцев (Росія),   Євген Пігусов (Росія)
17 1996   Сімен Агдестейн (Норвегія),   Предраг Ніколич (Боснія і Герцеговина),   Джонатан Тісдалл (Норвегія)
18 1998   Ларрі Крістіансен (США)
19 2000   Ханнес Стефанссон (Ісландія)
20 2002   Яан Ельвест (Естонія),   Олег Корнєєв (Росія)
21 2004   Олексій Дрєєв (Росія),   Володимир Єпішин (Росія),   Еміль Сутовський (Ізраїль) ,
  Ян Тімман (Нідерланди),   Левон Аронян (Вірменія),   Ігор-Александр Натаф (Франція),
  Яан Ельвест (Естонія),   Роберт Маркуш (Сербія і Чорногорія)
22 2006   Габріель Саркісян (Вірменія),   Ахмед Адлі (Єгипет),   Шахріяр Мамед'яров (Азербайджан),
  Ігор-Александр Натаф (Франція),   Пентала Харікрішна (Індія)
23 2008   Ван Хао (Китай),   Ханнес Стефанссон (Ісландія),   Ван Юе (Китай)
24 2009   Хедінн Стейнгрімссон (Ісландія),   Юрій Криворучко (Україна),   Ханнес Стефанссон (Ісландія)
25 2010   Іван Соколов (Боснія і Герцеговина),   Юрій Кузубов (Україна),   Абгіджіт Гупта (Індія),
  Ханнес Стефанссон (Ісландія)
26 2011   Юрій Кузубов (Україна),   Іван Соколов (Нідерланди),   Володимир Баклан (Україна),
  Каміль Мітонь (Польща),   Йон Людвіг Хаммер (Норвегія),   Ілля Нижник (Україна)
27 2012   Фабіано Каруана (Італія)[3]
28 2013   Павло Ельянов (Україна),   Веслі Со (Філіппіни),   Бассем Амін (Єгипет)[4]
29 2014   Лі Чао (Китай)
30 2015   Ервін Л'Амі (Нідерланди)
31 2016   Абгіджіт Гупта (Індія)
32 2017   Аніш Гірі (Нідерланди)[5]
33 2018   Башкаран Адгібан (Індія)[6][7]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати