Резія Калниня
акторка
Ре́зія Ка́лниня (латис. Rēzija Kalniņa; *23 грудня 1970, Рига) — латвійська акторка театру і кіно. Дочка латвійського композитора Імантса Калниньша. Емігрувала до Російської Федерації.
| Резія Калниня | ||||
|---|---|---|---|---|
| латис. Rēzija Kalniņa | ||||
| Ім'я при народженні | Rēzija Kalniņa | |||
| Народилася |
23 грудня 1970 (53 роки) Рига | |||
| Національність | латишка | |||
| Громадянство |
 СРСР→ Латвія | |||
| Діяльність | акторка театру і кіно | |||
| Alma mater | Латвійська академія музики (1993) | |||
| Заклад | Театр «Дайлес» і Latvian Puppet theaterd | |||
| Роки діяльності | 1990 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Valdis Liepiņšd | |||
| Батьки |
Імантс Калниньш Хелга Данцберга | |||
| Брати / сестри | Мартс Крістіанс Калниньш | |||
| IMDb | ID 0436139 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Народилася 23 грудня 1970 року в Ризі (Латвія), в мистецькій родині композитора Іманта Калниньша та акторки Хелги Данцберги.
У 1993 році закінчила акторський факультет Латвійської академії музики.
До 2013 року була акторкою ризького театру «Дайлес». З 2013 року — акторка Новосибірського театру опери та балету[1].
Нині проживає у Новосибірську (Росія)[2].
Театральні роботи ред.
Акторські ред.
- Пера Гюнта немає вдома (за Г. Ібсеном);
- Івона, принцеса Бургундська;
- Марлен (мюзикл) — Марлен Дітріх;
- Я — Фріда Кало — Фріда Кало;
- Марія Стюарт — Марія Стюарт, королева.
Режисерські ред.
- Меса (за Л. Бернстайном)[3].
Фільмографія ред.
- 1995 — Гніздо (Латвія);
- 2001 — Гарні руки | Head käed (Латвія, Естонія) — Маргіта;
- 2001–2009 — Гольфстрім під айсбергом — кіноальманах;
- 2003 — Не хочу, не хочу, не хочу! | Negribu, negribu, negribu!;
- 2004 — Мара — Ванда (міні-серіал, головна роль);
- 2005 — Архангел | Archangel (Велика Британія) — Валечка;
- 2005 — Дістало! | Kõrini (Естонія, Німеччина) — Сабріна;
- 2005 — Поріг висоти | Augstuma robeza (Латвія);
- 2006–2008 — Не знаючи ціни | Neprata cena (серіал, Латвія) — Калниня;
- 2007 — Гірке вино | Rugtais vins (Латвія) — Банута;
- 2007 — Не говори про це | Neruna par to — Беатріса;
- 2010 — Розум і інстинкти | Prāts vai instinkts (Латвія);
- 2010 — Спадок Рудольфа | Rūdolfa mantojums — Емілія;
- 2019 — Віхола душ.
Нагороди, почесні звання і відзнаки ред.
- Володарка кінопремії «Великий Кристап» (2001 р.).
- Володарка чотирьох театральних нагород «Spelmanu nakts».
- Найстильніша латвійська актриса 2010 року.[4]
Примітки ред.
- ↑ Резія Калниня на час міняє театр «Дайлес» на Новосибірськ
- ↑ Актриса Резія Калниня в Росії: Там відчуваю себе вільно!
- ↑ Режисер Резія Калниня: «Ніде, крім Сибіру, „Меса“ не могла б відбутись». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
- ↑ Резія Калниня. Під маскою королеви
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
