Рак Ярослав Антонович

український пластовий і політичний діяч, правник.

Рак Ярослав Антонович (псевдо «Мортик»; 29 липня 1908, Винники — 8 листопада 1989, Нью-Йорк) — український пластовий і політичний діяч, правник.

Ярослав Антонович Рак
Рак Ярослав.JPG
Псевдо псевдо «Мортик»
Народився 29 липня 1908(1908-07-29)
Винники (біля Львова)
Помер 8 листопада 1989(1989-11-08) (81 рік)
Нью-Йорк, США США
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки політичний діяч
Alma mater Львівський університет (право)
Посада голова Головної Ради ОУН
Партія ОУНР

Один з перших членів ОУН, яка була покликана до життя і дії 1929 р. і ставила своє завдання в такий спосіб: «Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї».

ЖиттєписРедагувати

Батько — Рак Антін — громадський діяч у Винниках, Тернополі, Любачеві, Стрию й у Львові. Мати — Рак Софія — українська громадська діячка в Галичині.

У 1930-х роках член Українського Спортового Союзу у Львові і голова Українського Студентського Спортового клубу.

 
21 жовтня 1928: Генеральна рада «Загону Червона калина» в Академічному домі у Львові. Зліва праворуч сидять: Степан Охримович, Володимир Калинович, Володимир Ерденбергер, Євген Пеленський, Богдан Чехут, Осип Грицак, Роман Ерденбергер, Михайло Поточняк. Стоять: Осип Тюшка, нн, Остап Каратницький, Степан Бандера, Юліан Гошовський, Ярослав Рак, Ярослав Падох, Роман Щуровський

Діяльність в ОУНРедагувати

У 1931 на посту зв'язкового між крайовим і закордонним проводом ОУН. Ярослав Рак відповідав за доправлення нелеґальної літератури і зброї з-за кордону до Галичини. Успішно закінчив студії права у Львівському університеті.

Заарештований польською поліцією та засуджений на Варшавському процесі (тривав з 18 листопада 1935 по 13 січня 1936 року) до 7 років ув'язнення.

Вийшов на волю у вересні 1939 року. У 1939–1941 рр. — так звана перша еміґрація у Кракові (проходження кількамісячних підстаршинських курсів). На тих військових курсах були ще: Степан Бандера, Іван Климів-Леґенда, д-р Врецьона, Остап Савчинський, Василь Кук, Дмитро Мирон і інші.

Його головним заняттям було виховання молоді. Він був у 1939–1940 рр. керівник відділу молоді УЦК у Кракові. З 1940 р. Ярослав Рак належав до Революційного Проводу ОУН, що його створив Степан Бандера, й був учасником Другого Великого Збору ОУН у Кракові в 1941 р.(квітень).

У німецькому полоніРедагувати

1941 р. — в'язень Монтелюпіх у Кракові.

30 вересня 1942 року його перевели до німецького табору Аушвіц. Це було після слідства у справі смерті двох братів Степана Бандери, яких закатували поляки. Звільнення на волю — 19 грудня 1944 року на саме свято Миколая. Разом з ним були звільнені: Степан Ленкавський, Лев Ребет, Михайло Кравців і Микола Климишин.

На еміґраціїРедагувати

На еміґрації займався виховною роботою з молоддю. Бере активну участь у відновленні Пласту й заснованні СУМу. 1945-48 рр. — керівник відділу молоді ЦПУЕ в Німеччині.

Переїжджає до США. Тут він продовжував свою працю з молоддю у Пласті і у Виховних комісіях (1945–1953 рр. — член Головної Пластової Старшини).

У 1960-х рр. був головою Головної Ради ОУН, дбав про правопорядок в Організації (керівник — Я. Стецько).

З 1970 р. голова Координаційної Виховно-Освітньої ради при Українському Конгресовому Комітеті Америки і член Теренового Проводу ОУН.

ДжерелаРедагувати

  • Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
  • Байцар Андрій. Родина українських патріотів Раків у Винниках // Винниківський вісник № 398-399, грудень 2011 р.
  • Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники, 2012. — 88с.
  • Байцар Андрій. Винниківчани в лавах ОУН-УПА. // Винниківський вісник № 422-423, січень-лютий 2013 р.
  • Макар В. Бойові друзі. Книга друга // Макар В. Спомини та роздуми. Зібрання творів у чотирьох томах. — Торонто-Київ, 2001. -Т.3. — С.185-188.