Ракетний удар по Львову 6 липня 2023 року
6 липня 2023 року російські війська під час свого вторгнення в Україну завдали чергового ракетного удару по Львову.
| Ракетний удар по Львову 6 липня 2023 року | |
|---|---|
.jpg) | |
| Місце атаки |  Україна, Львів |
| Дата | 6 липня 2023 прибл. 01:00 |
| Зброя | крилата ракета типу «Калібр» |
| Загиблі | 10 |
| Поранені | 42 |
| Терористи | Збройні сили Російської Федерації |
Унаслідок удару обвалилася частина багатоповерхового житлового будинку (було зруйновано третій і четвертий поверхи у двох під'їздах), ушкоджень зазнали 35 будівель. Загинули десять осіб, ще 42 людини отримали поранення[1].
За словами міського голови Львова Андрія Садового та голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького, цей удар став однією з наймасштабніших атак на цивільну інфраструктуру міста від початку російсько-української війни[2][3].
Передісторія
ред.Під час свого вторгнення в Україну Росія регулярно обстрілювала українські міста, вражаючи цивільну інфраструктуру. Так, 27 червня 2023 року російські війська вдарили по кафе RIA Lounge Bar в Краматорську. Хоча Львів перебував далеко від епіцентру боїв, проте періодично і він зазнавав російських атак[4].
Перебіг подій
ред.Згідно із заявами Збройних сил України, 6 липня росіяни завдали удару з акваторії Чорного моря близько першої години ночі за місцевим часом. Атака була проведена крилатими ракетами «Калібр», запущеними з кораблів і підводних човнів. За словами українських військових, загалом було випущено 10 ракет, 7 з яких вдалося збити українській ППО. За їхніми даними, було зафіксовано кілька груп ракет, які спочатку рухалися на північ, використовуючи рельєф місцевості та русло Дніпра, а потім різко змінили курс у західному напрямку[5].
Андрій Садовий уночі повідомляв про падіння на будинок уламків російської ракети, проте Максим Козицький пізніше заявив про пряме влучання, цю саму версію висунула і прокуратура[5].
Загалом, за даними місцевої влади, було пошкоджено понад 250 квартир, понад 30 будівель (зокрема, 10 гуртожитків, будинок дитини, два виші, санаторну школу та офісний комплекс) і близько 50 автомобілів[3][6]. Також було зруйновано одну електропідстанцію[4].
Основний удар припав на південь міста — на Франківський і Сихівський райони, розташовані за два-три кілометри від львівського Старого міста[7].
За словами українського міністра культури Олександра Ткаченка, від удару постраждали історичні будівлі, що є частиною буферної зони об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні — Історичного центру Львова.
.jpg)
Зокрема, найбільше постраждала вулиця Стрийська, що входить до буферної зони. Пошкоджень зазнав будинок за проектом архітектора Міхала Риби, що складається з 17 корпусів (пам'ятка архітектури місцевого значення). Його дах зруйнований, а деякі квартири цілком знищені. Як зазначив архітектор і фахівець з охорони пам'яток, доцент Академії образотворчих мистецтв у Гданську Міхал Пщолковський, це «один із найважливіших житлових проєктів Львова у ХХ столітті, частина польської культурної спадщини». Пошкоджено і сусідній бізнес-кампус Lviv Tech City. Крім того, постраждали будівлі двох шкіл, кількох гуртожитків «Львівської політехніки» та будівлі університетського містечка Українського католицького університету[7].
Уламки ще двох ракет впали в сільській місцевості у Львівському та Золочівському районі районах Львівської області[8]. Руйнування зазнали приватні споруди, але постраждалих не було. Загалом у двох постраждалих селах — Велика Вільшаниця та Хильчиці — було пошкоджено 14 житлових будинків, 12 госпбудівель і одну бібліотеку[7].
Реакція
ред.Україна
ред.У Львові було оголошено дводенну жалобу за загиблими[2].
Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький на тлі руїн зруйнованих будинків зазначив: «Ось так «русскій мір» прийшов до Львова»[4].
Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття близьким загиблих і додав: «Обов'язково буде відповідь ворогу. Відчутна».
Росія
ред.Міноборони РФ назвало атаку на Львів «ударом по пунктах тимчасової дислокації ЗСУ та іноземних найманців»[2]. Російське пропагандистське видання РИА Новости повідомляло: «Метою сьогоднішнього удару по резервах України стали західна техніка і бойовики на території військової академії у Львові».
Міжнародні організації
ред.ЮНЕСКО 6 липня засудило атаку на Львів. Організація вказує на те, що удари по території, що охороняється Конвенцією про всесвітню спадщину, «є порушенням цієї конвенції, а також Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту». Зобов'язання, взяті на себе учасниками конвенцій, поширюються і на буферні зони поруч із пам'ятками, підкреслюють в організації. Також ЮНЕСКО висловило «щирі співчуття сім'ям п'ятьох загиблих», про яких було відомо на той момент, і підтримку постраждалим та мешканцям Львова. Водночас мер Львова Андрій Садовий розкритикував ЮНЕСКО, кажучи що та «не наважилася назвати країну-терориста».
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Львів під російським ударом. Що відомо про постраждалих і руйнування після найбільшої атаки на місто. BBC. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ а б в Российские войска нанесли ракетный удар по Львову. Погибли десять человек, повреждены десятки домов. Мэр города назвал атаку одной из самых масштабных с начала войны (рос.). Meduza. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ а б Шоста жертва удару військ РФ по Львову: під завалами будинку виявили тіло жінки. Радіо Свобода. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ а б в Львів під російським ударом: кількість загиблих зросла до 10. BBC News Україна. 7 липня 2023. Архів оригіналу за 10 липня 2023.
- ↑ а б Крупнейшая российская атака на Львов с начала войны. Что известно. Русская служба Би-би-си. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ «Найбільша атака» на Львів від початку масштабного вторгнення: наслідки влучання російських ракет у центр міста (фотосвідчення). Радіо Свобода. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ а б в Ася Зольникова (8 липня 2023). Россия атаковала центр Львова — зону интересов ЮНЕСКО. Meduza. Архів оригіналу за 9 липня 2023.
- ↑ Кількість постраждалих через ракетний удар по Львову зросла — ОВА. Радіо Свобода. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 7 липня 2023.