Ракетний удар по Львову 6 липня 2023 року
6 липня 2023 року російські війська під час свого вторгнення в Україну завдали чергового ракетного удару по Львову.
| Ракетний удар по Львову 6 липня 2023 року | |
|---|---|
.jpg) | |
| Місце атаки |
 Україна, Львів |
| Дата |
6 липня 2023 прибл. 01:00 |
| Зброя | крилата ракета типу «Калібр» |
| Загиблі | 10 |
| Поранені | 42 |
| Терористи | Збройні сили Російської Федерації |
Унаслідок удару обвалилася частина багатоповерхового житлового будинку (було зруйновано третій і четвертий поверхи у двох під'їздах), ушкоджень зазнали 35 будівель. Загинули десять осіб, ще 42 людини отримали поранення[1].
За словами міського голови Львова Андрія Садового та голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького, цей удар став однією з наймасштабніших атак на цивільну інфраструктуру міста від початку російсько-української війни.
Передісторія ред.
Під час свого вторгнення в Україну Росія регулярно обстрілювала українські міста, вражаючи цивільну інфраструктуру. Так, 27 червня 2023 року російські війська вдарили по кафе RIA Lounge Bar в Краматорську. Хоча Львів перебував далеко від епіцентру боїв, проте періодично і він зазнавав російських атак.
Перебіг подій ред.
Згідно із заявами Збройних сил України, 6 липня росіяни завдали удару з акваторії Чорного моря близько першої години ночі за місцевим часом. Атака була проведена крилатими ракетами «Калібр», запущеними з кораблів і підводних човнів. За словами українських військових, загалом було випущено 10 ракет, 7 з яких вдалося збити українській ППО. За їхніми даними, було зафіксовано кілька груп ракет, які спочатку рухалися на північ, використовуючи рельєф місцевості та русло Дніпра, а потім різко змінили курс у західному напрямку.
Андрій Садовий уночі повідомляв про падіння на будинок уламків російської ракети, проте Максим Козицький пізніше заявив про пряме влучання, цю саму версію висунула і прокуратура.
Загалом, за даними місцевої влади, було пошкоджено понад 250 квартир, понад 30 будівель (зокрема, 10 гуртожитків, будинок дитини, два виші, санаторну школу та офісний комплекс) і близько 50 автомобілів[2][3]. Також було зруйновано одну електропідстанцію.
Основний удар припав на південь міста — на Франківський і Сихівський райони, розташовані за два-три кілометри від львівського Старого міста.
За словами українського міністра культури Олександра Ткаченка, від удару постраждали історичні будівлі, що є частиною буферної зони об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні — Історичного центру Львова.
.jpg)
Зокрема, найбільше постраждала вулиця Стрийська, що входить до буферної зони. Пошкоджень зазнав будинок за проектом архітектора Міхал Риба, що складається з 17 корпусів (пам'ятка архітектури місцевого значення). Його дах зруйнований, а деякі квартири цілком знищені. Як зазначив архітектор і фахівець з охорони пам'яток, доцент Академії образотворчих мистецтв в Гданськ Міхал Пщолковський, це «один із найважливіших житлових проєктів Львова у ХХ столітті, частина польської культурної спадщини». Пошкоджено і сусідній бізнес-кампус Lviv Tech City. Крім того, постраждали будівлі двох шкіл, кількох гуртожитків «Львівської політехніки» та будівлі університетського містечка Українського католицького університету.
Уламки ще двох ракет впали в сільській місцевості у Львівському та Золочівському районі районах Львівської області[4]. Руйнування зазнали приватні споруди, але постраждалих не було. Загалом у двох постраждалих селах — Велика Вільшаниця та Хильчиці — було пошкоджено 14 житлових будинків, 12 госпбудівель і одну бібліотеку.
Реакція ред.
Україна ред.
У Львові було оголошено дводенну жалобу за загиблими.
Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький на тлі руїн зруйнованих будинків зазначив: «Ось так «русскій мір» прийшов до Львова»[5].
Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття близьким загиблих і додав: «Обов'язково буде відповідь ворогу. Відчутна».
Росія ред.
Міноборони РФ назвало атаку на Львів «ударом по пунктах тимчасової дислокації ЗСУ та іноземних найманців»[6]. Російське пропагандистське видання РИА Новости повідомляло: «Метою сьогоднішнього удару по резервах України стали західна техніка і бойовики на території військової академії у Львові».
Міжнародні організації ред.
ЮНЕСКО 6 липня засудило атаку на Львів. Організація вказує на те, що удари по території, що охороняється Конвенцією про всесвітню спадщину, «є порушенням цієї конвенції, а також Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту». Зобов'язання, взяті на себе учасниками конвенцій, поширюються і на буферні зони поруч із пам'ятками, підкреслюють в організації. Також ЮНЕСКО висловило «щирі співчуття сім'ям п'ятьох загиблих», про яких було відомо на той момент, і підтримку постраждалим та мешканцям Львова. Водночас мер Львова Андрій Садовий розкритикував ЮНЕСКО, кажучи що та «не наважилася назвати країну-терориста».
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Львів під російським ударом. Що відомо про постраждалих і руйнування після найбільшої атаки на місто. BBC. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Шоста жертва удару військ РФ по Львову: під завалами будинку виявили тіло жінки. Радіо Свобода. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ «Найбільша атака» на Львів від початку масштабного вторгнення: наслідки влучання російських ракет у центр міста (фотосвідчення). Радіо Свобода. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Кількість постраждалих через ракетний удар по Львову зросла — ОВА. Радіо Свобода. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 2023-07-07-07. Процитовано 2023-07-07-07.
- ↑ Львів під російським ударом: кількість загиблих зросла до 10. BBC News Україна. 7 липня 2023. Архів оригіналу за 10 липня 2023.
- ↑ Російські війська завдали ракетного удару по Львову. Загинули десять осіб, пошкоджено десятки будинків Мер міста назвав атаку однією з наймасштабніших від початку війни (рос.). Meduza. 6 липня 2023. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.