Пташине перо

(Перенаправлено з Пір'я)

Перо́ — рогове утворення шкіри птахів. Пера вкривають більшу частину поверхні тіла птаха та складають оперення.

Будова пташиного пера (на прикладі махового): 1 — опахало, 2 — стовбур, 3 — борідки, 4 — пухова частина, 5 — очин
Прикрашальні пера лірохвоста великого

СтруктураРедагувати

Найскладніша будова притаманна контурним перам, що утворені стрижнем та двома опахалами, розташованими в одній площині. Нижня частина стрижня — так званий очин — порожня та позбавлена опахал, всередині розташовано плівчасте утворення, що називається «душка». Решта стрижня — «стовбур» — має серцевину, що складається з легкої рогової комірчастої тканини.

Опахала утворені довгими борідками, від яких відходять менші борідки другого порядку; на них, в свою чергу, розташовані рогові гачки, якими зкріплюються борідки пера. У разі відсутності гачків борідки залишаються незчіпленими, і такий вид пера називається пуховим.

Завдяки оперенню птахи можуть набувати різного забарвлення, що досягається двома шляхами. По-перше, шляхом вміщення в борідках пера барвників різного кольору (наприклад, у папуг); і по-друге, завдяки специфічній структурі поверхні пера, що забезпечує відбивання світла разом з його спектральним розкладенням (наприклад, у павича). Птахи, яким притаманне таке «структурне» забарвлення, втрачають його в разі намокання пера.

РізновидиРедагувати

 
Варіації пера

Розрізняють такі види пер: контурні, нитчасті, пухові, пух та щетинки.

До контурних пер належать: махові, що відіграють головну роль в утворенні тримальної поверхні крила; рульові, що утворюють хвіст, та криючі, що вкривають тулуб птаха і значну частину крил.

У більшості птахів (за деякими винятками, наприклад, пінгвінів) криючі пера вкривають тіло не скрізь: ділянки шкіри, де ростуть пера (птерилії) чергуються з ділянками, де пера відсутні (аптерії). Аптерії вкрито перами з сусідніх птерилій.

Нитчасті пера відрізняються довгим, тонким та м'яким стовбуром, та дуже нечисленним борідками другого порядку на його дістальному кінці. Звичайно, вони вкриті контурними перами, але у деяких птахів (наприклад, у бакланів) на ділянках шиї та потилиці виступають на поверхню оперення.

Пухові пера, як і пух, характеризуються м'яким та тонким стрижнем і незчепленими борідками. Ці види пер запобігають охолодженню тіла.

Для пуху характерний вкорочений стрижень та незчеплені борідки першого порядку, за майже повної відсутності борідок другого порядку. Ембріональне перо, з якого розвиваються всі форми пер, за будовою подібне до пуху.

Щетинки являють собою стрижні пер, позбавлені борідок. Вважається, що вони, як і нитчасті пера, виконують функцію органів дотику.

Пера на кінцях з часом стираються, тріпаються та вицвітають, що призводить птахів до необхідності линяння, тобто періодичної зміни пер.

 
Пташине перо

Походження та розвитокРедагувати

Тривалий час вважалося, що еволюційно пера походять від шкірних лусок рептилій, але останнім часом це твердження поставлено під сумнів[1]. Спочатку пера виконували завдання теплоізоляції та, вірогідно, маркерну, у шлюбній поведінці, і лише потім стали пристосуванням для польоту.

У грудні 2018 року на основі аналізу викопних решток було встановлено, що пір'я виникло у птерозаврів 250 млн років тому.[2]

Дослідно доведено, що відсутність в організмі ембріону птахів білкового рецептора, яка спричинює утворення перетинок між пальцями ніг, викликає також і перетворення шкірної луски на ногах на пера[3]

Механізм розвитку пераРедагувати

Внаслідок розростання клітин епідермісу та кутису на шкірі утворюється горбок (він подібний до зачатку луски плазунів), що поступово розростається у вигляді спрямованого назад виросту, основа якого заглиблюється в шкіру, утворюючи піхву пера. Сполучнотканинна частина виросту перетворюється на пронизаний кровоносними судинами сосочок пера, що росте. Одночасно епідермальний шар, що розростається — перетворюється на тонкий роговий чохлик, який закриває перо, що росте, а з допоміжних клітин, які посилено діляться та поступово роговіють, утворюється стрижень з борідками, що відходять від нього. В міру росту пера, навколишній роговий чохлик поступово злущується, а борідки розпрямляються, утворюючи віяло. Сосочок засихає; від нього в очині пера залишається лише плівчаста душка[4].

Використання людиноюРедагувати

Пера застосовують для набивки перин, подушок, м'яких меблів, а також для утеплення одягу та спальних мішків (особливо цінується пух гаги). Пера здавна застосовували для виготовлення стріл. Пера великих птахів (найчастіше гусей) протягом століть використовували як ручки.

У багатьох народів (зокрема, до середини 19-го сторіччя і в західноєвропейських країнах) пера входять до складу традиційного святкового вбрання. Їх використовували також для проведення ритуалів.

Пера орлів мають велику культурну та духовну цінність для американських індіанців і корінних народів Канади як релігійні предмети. У Сполучених Штатах релігійне використання орлиного і яструбиного пера регулюється федеральним законом про орлине пір'я, згідно якого володіння орлиним пером обмежено сертифікованими і зареєстрованими членами визнаних на федеральному рівні, індіанських племен.

У Південній Америці відвари, зроблені з пера кондора, використовуються в традиційних ліках.[5] В Індії пера індійського павича застосовувалися в традиційній медицині від укусу змії, безпліддя і кашлю.[6][7]

Протягом 18-го, 19-го і початку 20-го століть відбувалася бурхлива міжнародна торгівля перами для вишуканих жіночих капелюхів та інших головних уборів. 1886 року відомий орнітолог Френк Чепмен нарахував у Нью-Йорку пера 40 видів місцевих птахів, які прикрашали три чверті з 700 дамських капелюхів. Ця торгівля призвела до серйозних втрат для популяцій деяких птахів (наприклад, чапель та журавлів). Захисники природи вели велику кампанію проти використання пера в капелюшках. Це сприяло ухваленню Закону Лейсі 1900 року і зумовило зміну моди. Ринок декоративного пера значною мірою обвалився.[8]

Останнім часом оперення півня стало поширеним трендом як аксесуар для зачіски, а пера, яке раніше застосовували як риболовецьку приманку, тепер використовують для додання волоссю кольору і стилю[9]. Сьогодні (на початку ХХI cтоліття) пера, що використовують в індустрії моди, у військових головних уборах і одязі, є відходами птахівництва, в тому числі пера курей, гусей, індиків, фазанів і страусів. Ці пера забарвлюють і обробляють для поліпшення їх зовнішнього вигляду, оскільки пера свійських птахів за своєю природою часто бувають тьмяними порівняно з перами диких птахів.

Виробництво пір'яної продукції в Європі скоротилося за останні 60 років, переважно через конкуренцію з боку азійських країн.

ДжерелаРедагувати

  1. Prum RO, Brush AH, 2002
  2. Benton, Michael J.; Xu, Xing; Orr, Patrick J.; Kaye, Thomas G.; Pittman, Michael; Kearns, Stuart L.; McNamara, Maria E.; Jiang, Baoyu та ін. (1 January 2019). Pterosaur integumentary structures with complex feather-like branching. Nature Ecology & Evolution (en) 3 (1): 24–30. ISSN 2397-334X. doi:10.1038/s41559-018-0728-7. 
  3. Zou H, Niswander L., 1997
  4. Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных. — Ч. 2. — Пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие: Учебник для биолог. спец. ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979. — 272 с., ил.
  5. Froemming, Steve (2006). Traditional use of the Andean flicker (Colaptes rupicola) as a galactagogue in the Peruvian Andes. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 2: 23. PMC 1484469. PMID 16677398. doi:10.1186/1746-4269-2-23. 
  6. Murari, S.K.; Frey, F.J.; Frey, B.M.; Gowda, T.V.; Vishwanath, B.S. (2005). Use of Pavo cristatus feather extract for the better management of snakebites: Neutralization of inflammatory reactions. Journal of Ethnopharmacology 99 (2): 229–237. PMID 15894132. doi:10.1016/j.jep.2005.02.027. 
  7. Mahawar, M. M.; Jaroli, D. P. (2007). Traditional knowledge on zootherapeutic uses by the Saharia tribe of Rajasthan, India. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 3: 25. PMC 1892771. PMID 17547781. doi:10.1186/1746-4269-3-25. 
  8. Feather trade Архівовано 23 June 2008 у Wayback Machine., Smithsonian Institution
  9. Bonner, Jessie L. (6 June 2011). High fashion or bait? Fly ties now hair extensions. The Seattle Times. Архів оригіналу за 10 June 2011. 

ПосиланняРедагувати