Відкрити головне меню

Пі́нега (рос. Пинега) — річка в Архангельській області Росії, протікає по території Верхньотоємського, Пінезького та Холмогорського районів. Права притока річки Північної Двіни. Належить до водного басейну Білого моря.

Пінега
рос. Пинега
Pinega Krasnaya gorka.JPG
Вид на Пінегу, село Петрова і тайгу
Severnaya Dvina.svg
Річка Пінега на мапі басейну Північної Двіни
62°10′28″ пн. ш. 46°16′00″ сх. д. / 62.17444444447177432° пн. ш. 46.2666666666947747899030219° сх. д. / 62.17444444447177432; 46.2666666666947747899030219
Витік злиття річок Біла та Чорна[2][3],
за 27 км від с. Заруба
• координати 62°10′28″ пн. ш. 46°16′00″ сх. д. / 62.17444° пн. ш. 46.26667° сх. д. / 62.17444; 46.26667
висота, м 135,2 м[2]
Гирло Північна Двіна, селище Усть-Пінега (137 км від гирла Північної Двіни)[2][4]
• координати 64°08′03″ пн. ш. 41°54′04″ сх. д. / 64.13417° пн. ш. 41.90111° сх. д. / 64.13417; 41.90111
висота, м 0,9 м[2]
Похил, м/км 0,17 м/км
Басейн Північна ДвінаБіле море
Країни: Росія Росія
Flag of Arkhangelsk Oblast.svg Архангельська область
Прирічкові країни: Росія Росія
Flag of Arkhangelsk Oblast.svg Архангельська область
Регіон Архангельська область
Довжина 779 км[1]
Площа басейну: 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&»42 000 км²[1]
Середньорічний стік 430 м³/с (у гирлі)
Притоки: Vyya River[d], Yula River[d], Pokshenga River[d], Ilesha River[d], Yezhuga River[d], Q14943352?, Verkhnyaya Sharda[d], Q6563117?, Q6564111?, Q6564351?, Q6564426?, Q6564541?, Q12554734?, Q12556573?, Q12557887?, Q12558198?, Q14915332?, Q14943351? і Q12569546?
код ДВР Росії 03020300312103000034650
GeoNames, Global Geosites 509480
CMNS: Пінега на Вікісховищі

Зміст

ГеографіяРедагувати

 
Чухченемський погост у селі Єдома, на березі Пінеги

Річка бере свій початок на високому (східному) правобережжі Північної Двіни, при злитті двох річок: правої — Білої (44 км) та лівої — Чорної (40 км) на висоті 135,2 м над рівнем моря (62°10′28″ пн. ш. 46°16′00″ сх. д. / 62.17444° пн. ш. 46.26667° сх. д. / 62.17444; 46.26667), за 27 км на схід — північний-схід від села Заруба. Сам витік річки Білої, більш довшої складової Пінеги, знаходиться за 20 км на південний-схід, на висоті ~188 м[5] над рівнем моря (62°03′08″ пн. ш. 46°28′14″ сх. д. / 62.05222° пн. ш. 46.47056° сх. д. / 62.05222; 46.47056). Тече головним чином паралельно Північній Двіні, на північний захід, в широкій заплавній долині. У нижній частині — продовжує текти у північно-східному напрямку, по карстовій області Біломорсько-Кулойського плато, а після покинутого села Вижеве повертає на захід, в районі відгалуження каналу Кулой — Пінега підходить на мінімальну відстань (4 км) до річки Кулой і повертає на південний-захід, а після гирла Паленьги — на захід. Впадає у Північну Двіну з правого берега, за 137 км від її гирла (впадіння у Двінську губу Білого моря), на південній околиці селища Усть-Пінега.

Довжина річки — 779 км (від витоку річки Білої — 823 км), площа басейну — 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&»42 000 км². Судноплавна від села Согра до гирла (ділянка довжиною 654 км)[1], за даними ВРЕ річка судноплавна від пристані Горки до гирла, на ділянці близько 580 км.

ГідрологіяРедагувати

Живлення річки змішане, з переважанням снігового, в теплий період — дощове. Середньорічна витрата води у гирлі — 430 м³/с, за 660 км від гирла становить 34 м³/с (станція в селі Согра)[6], за 536 км від гирла — 101 м³/с (станція в селищі Сєвєрне)[7], за 394 км від гирла — 174,5 м³/с (станція в селі Засур'є)[8]. Середній похил русла становить — 0,17 м/км. Зважаючи на рівнинний характер рельєфу місцевості по якій тече річка (падіння 134 м на 779 км довжини річки), течія її спокійна і повільна на всій протяжності, швидкість становить 0,6-0,3 м/с. У нижній частині ширина русла доходить до 550–650 м, а глибина — до 1,5-2,5 м, в гирлі, на протязі 14-15 км, ширина доходить до 190 м, а глибина до 4 м.

Спостереженням за водним режимом річки Пінеги, яке проводилось протягом 86 років (19141999) на станції в поселені Кулогора, розташованого за 125 км від гирла, впадіння її у Північну Двіну[9] було встановлено, що середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 375,4 м³/с для водного басейну 36 700 км², що становить близько 87% від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становить — 323 міліметра на рік, що може розглядатися як досить висока, але відповідає вимірам на більшості річок північно-європейської частини Росії.

За період спостереження встановлено, що річка замерзає в другій половині жовтня — початку листопада, розкривається в другій половині квітня — першій половині травня. Час максимальної повені триває в травні — червні (з чітким піком у травні) в результаті танення снігу. З середини червня, величина стоку падає, потім стабілізується в липні, щоб залишатися на високому рівні майже до кінця осені, в кінці вересня та особливо у жовтні, знову відмічається невелике збільшення величини стоку, що пояснюється значними осінніми атмосферними опадами у вигляді дощу. У грудні настає різке падіння величини стоку. Межень із грудня по березень включно.

Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 78 м³/с (у березні), що складає менше ніж 5% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить — 1 659 м³/с, і показує високу амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 42,4 м³/с (у січні 1915 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 2 910 м³/с (у травні 1955 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Пінега
за 86 років спостереження 1914-1999 на станції: Кулогора (за 125 км від гирла), м³/с:
 
Джерело: Pinega At Kulogory (en). R-ArcticNET. Процитовано 2015-06-05. 

ПритокиРедагувати

Річка Пінега приймає понад сотню приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 23 (від витоку до гирла):[1][10]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Пінеги, (км) Витрата води,
(м³/с)
ліві притоки
Охтома 71 599 683 7,02 (5,2 км)[1]
Лохома 77 444 664
Улєша 57 560
Вия 181 2 710 546
Пюла (Піола) 96 822 430 7,4 (8,8 км)[2]
Сура 92 1 100 395 11,03 (9,6 км)[3]
Нельменга 62 326
Юла 250 5 290 314 48,6 (37 км)[4]
Покшенга 170 4 960 269 50 (27 км)[5]
Сія 93 530 74
праві притоки
Велика Ілєша 204 2 250 619 18,1 (43 км)[6]
Яба 68 434 596
Шоча (Шеча) 120 993 518
Пишенця 80 686 472
Нюхча 98 961 469
Мисова 64 399
Явзора 101 528 363 6,5 (4 км)[7]
Сямженга (Сямжа) 53 352
Верхня Шарда 68 304
Єжуга (Йожуга) 165 2 850 187 21 (50 км)[8]
Шукша (Пукша) 58 145
Північний Гбач (Павна) 59 68
Чуплега (Сопля) 99 786 46

ОстровиРедагувати

Русло Пінеги всіяне великою кількістю островів, найбільші із них розташовані в нижній течії (від витоку до гирла): Кулишов (0,2 км²), Кушпольський (0,2 км²), Круглий (2,1 км²), Красний (0,9 км²), Немнюзький (1,7 км²), Юбринський (1,0 км²), Юшков (0,7 км²), Гагарий (0,6 км²), Сметанський (1,0 км²), Нікольський Наволок (6,3 км²), Вардоменський (1,2 км²), Валадуха (0,7 км²), Чашкома (7,5 км²), Малетинський (1,5 км²), Голубин (0,4 км²), Першковський (0,5 км²), Сояльський (0,8 км²), Пепинський (0,2 км²), Большой (0,7 км²).[2][11]

Населенні пунктиРедагувати

На берегах річки розташовано кілька десятків населених пунктів (від витоку до гирла): селища: Білореченське, Палова, Керга (нежиле), села: Єфімове, Согра, Пуришевське, Сарчема, Машканове, Волинове, Пахомове, Велике, Ізереве (нежиле), Вадюга, Осяткіне, Дем'янове (нежиле), Чудинове, Мутокор'є (нежиле), Усть-Вийське, Хорнема, селище Сєверне, села: Кучкас, Занюхча, Нюхча, селища: Соснівка, Мамониха, Сульця, Кулосега, Шуйга, села: Острів, Сура, Засур'є, Занаволок, селище Новолавела, села: Лавела, Заєдов'є, Репище, Явзора, Лєтопала, Вєркола, Новий Шлях, Лосєве, Кушкопала, Єркіне, Шардонем, Церкова, Айнова, Кеврола, Ваймуша , Карпогори, Шотове, Мар'їне, Ясне, Шилега, Березник, Шотогорка, Пірінем, Чешегора, Вєєгора, Кусогора, Чакола, Матвєра, Вижеве (нежиле), Кулогора, Воєпала, Пінега, Вонга, Валдокур'є, Чушела, Петрова, Красна Горка, Кузомень, селище Білогорське, село Верхня Паленга, селища: Пічки, Усть-Пінега.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Річка Пінега / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  2. а б в г д Річка Пінега на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
  3. Аркуш карти P-38-69,70 р. Белая. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1990 р. (рос.),  квадрат: 66х96.
  4. Аркуш карти Q-37-143,144 Холмогоры. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1987 р. (рос.),  квадрат: 40х18.
  5. Аркуш карти P-38-69,70 р. Белая. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1990 р. (рос.),  квадрат: 76х82.
  6. Pinega At Sogry (en). R-ArcticNET. Процитовано 2015-06-05. 
  7. Pinega At Severny (en). R-ArcticNET. Процитовано 2015-06-05. 
  8. Pinega At Zasur'e (en). R-ArcticNET. Процитовано 2015-06-05. 
  9. Pinega At Kulogory (en). R-ArcticNET. Процитовано 2015-06-05. 
  10. Валідатор водних об'єктів річки Пінеги. Процитовано: 2015-06-09 (рос.)
  11. Maps for the world / Карти всього світу Архівовано 15 March 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)

ПосиланняРедагувати