Пізанський університет
Пізанський університет (італ. Università di Pisa) — навчальний заклад у Тоскані, Італія, один з найстаріших університетів Європи, чия історія простежується з XI століття. Статус університету отримав 3 вересня 1343 року. Загальне число студентів: близько 57 тисяч, кількість факультетів: 11.
Пізанський університет | |
---|---|
UNIPI | |
43°42′59″ пн. ш. 10°23′54″ сх. д. / 43.716508333333° пн. ш. 10.398458333333° сх. д. | |
Тип | громадський університет видавець відкритого доступу[d][1] і архів[2] |
Країна | Італія[1] |
Гасло | In supremæ dignitatis |
Засновано | 1343 |
Студентів | 49 108[3] |
Приналежність | Pisa University Systemd |
Членство у | |
Мова викладання | італійська |
Випускники | Категорія:Випускники Пізанського університету |
Штаб-квартира | Піза |
Сайт | unipi.it(італ.) unipi.it/index.php/english(англ.) unipi.it/index.php/espanol(ісп.) unipi.it/index.php/portugues(порт.) |
University of Pisa у Вікісховищі |
Пізанський університет входить до Пізанської університетської системи (італ. Sistema Universitario Pisano), яка зараз включає 3 навчальних заклади, в тому числі найпрестижнішу в Італії Вищу Нормальну Школу.
Історія
ред.Пізанський університет було засновано декретом Папи Климента VI 3 вересня 1343 року на базі шкіл, що існували в Пізі з XI століття. У момент заснування викладалися теологія, цивільне право, канонічне право і медицина.
1403 року, після захоплення міста Флоренцією, університет припинив роботу. 1473 року, стараннями Лоренцо Медічі, навчання відновилося і розширилося. Незабаром, однак, пішли нові війни й заколоти; в 1494 році університет було евакуйовано, він розміщувався в різних містах Італії і лише 1543 року, при Козімо I, повернувся до Пізи. 1545 року герцог Козімо затвердив університетський статут.
До кінця XVI століття Пізанський університет, при щедрій підтримці тосканських герцогів Медічі, стає одним з найавторитетніших навчальних закладів Європи, особливо в області права і медицини. В 1544 році при університеті був розбитий найстаріший в Європі академічний ботанічний сад, побудована обсерваторія, зібрана багатюща бібліотека, збільшилася кількість кафедр (включаючи математику, природничі науки, хімію та ін.)
У числі знаменитих студентів університету був місцевий уродженець Галілео Галілей; з 1589 по 1592 і Галілей був професором математики Пізанського університету. Пізніше, з 1610 року і до кінця життя, Галілей за указом герцога знову був зарахований на цю посаду, але без обов'язку викладати.
Після засудження Галілея італійська наукова школа занепадає. Відродження її було пов'язано з наполеонівськими реформами, і особливо з об'єднанням Італії. В 1839 році в Пізі відбувся Перший конгрес вчених Італії, а в університеті з'являється перша в світі кафедра сільського господарства. Після об'єднання Італії Пізанський університет знову стає передовим і престижним навчальним закладом країни.
У XX столітті кількість факультетів і кафедр було значно збільшено: з'явилися економіка, лінгвістика, фармацевтика, політика, література та ін.
Сучасний стан
ред.Пізанський університет складається з 11 факультетів і 57 відділень.
- Ветеринарія
- Інженерія
- Іноземні мови і література
- Математика і Природничі науки
- Медицина і Хірургія
- Політичні науки
- Право
- Сільське господарство
- Економіка
- Фармацевтика
- Філософія
Крім цих підрозділів, університет включає великі науково-дослідні центри по сільському господарству, астрофізиці, обчислювальної математики, інженерії, медицині та ветеринарії.
Корпуси університету розсіяні по місту, переважно по його центральній частині.
Найбільш відомі випускники і співробітники
ред.- Джуліано Амато, політик
- Ісаак Артом, сенатор, головний секретар Кавура
- Одоардо Беккари, ботанік
- Лоренцо Белліні, анатом, фізіолог, поет, особистий лікар Козімо III Медічі
- Еудженіо Бельтрамі, математик
- Чезаре Борджіа, воєвода і кардинал
- Джованні Альфонсо Бореллі, фізик
- Андреа Бочеллі, оперний співак
- Філіппо Буонарроті, революціонер
- Андреас Везалий, анатом
- Віто Вольтерра, математик
- Галілео Галілей, фізик
- Алессандро Д'Анкона, письменники і критик
- Бонавентура Кавальєрі, математик
- Бенедетто Кастеллі, фізик
- Климент IX, папа римський
- Климент XII, папа римський
- Марчелло Мальпігі, біолог і лікар
- Оттавіано Фабріціо Моссотті, фізик, математик і астроном
- Карло Йосипович Поццо ді Борго, російський дипломат і державний діяч
- Грегоріо Річчі-Курбастро, математик
- Сальваторе Трінкезе, малаколог
- Франческо Феррара, сенатор, економіст, глава мінфіну Італії
- Енріко Фермі, фізик
- Андреа Чезальпіно, лікар
Примітки
ред.- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ SIUSA
- ↑ https://www.unipi.it/index.php/presentazione/item/1341-lateneo-incifre
- ↑ а б в https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://orcid.org/members/001G000001qlQMmIAM-universita-degli-studi-di-pisa
- ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20220805081904/https://netval.it/chi-siamo/soci-netval/
- ↑ https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
- ↑ https://eosc.eu/members/
Посилання
ред.- Офіційний сайт (англ.) (італ.)