Падуанський ботанічний сад

Координати: 45°23′56″ пн. ш. 11°52′50″ сх. д. / 45.39889° пн. ш. 11.88056° сх. д. / 45.39889; 11.88056

Падуанський ботанічний сад (італ. Orto botanico di Padova, "Орто-Ботаніко") — найстаріший зі збережених і постійно діючих ботанічних садів Італії та Західної Європи, заснований 1545 року.

Падуанський ботанічний сад
OrtoBotPadova Collezione Opuntia.jpg
Основні дані
Засновано 1545
Приналежність Падуанський університет
Адреса Італія, Падуя, неподалік базиліки Антонія Падуанського
Веб-сторінка Сторінка Орто-Ботаніко
Мапа

CMNS: Падуанський ботанічний сад на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

СтворенняРедагувати

 
Розпланування — Джованні Мороні да Бергамо. Первісна ділянка ботанічного саду.

В 15 столітті в Італії виникає сад доби відродження. Він водночас відсилав до часів античності, що сприймалась ідеалом, і до сучасності, котра намагалась всіляко скоротити часову дистанцію з бажаною античністю давньоримського варіанта. Водночас засновники садів намагались показати владу людини над рослинами в межах саду. Тому сади італійського відродження відокремлені від середовища мурами, вони невеликі і замкнені. Навіть цей невеликий простір збагачували доріжками, балюстрадами, випадково знайденими скульптурами і декоративними вазами, фонтаном. Садова скульптура втрачає зв'язок з християнством, якщо сад належить гуманістові чи світському володареві. Звідси потяг до алегоричних скульптур, зображень міфічних персонажів і античних героїв. Скульптури сприяли пробудженню історичного почуття, ставали свідоцтвом «міфологічної обізнаності», що сприймалась ознакою культури і шляхетності. В створенні садів діяльно брали участь італійські гуманісти.

Всі ці риси притаманні і найстарішій ділянці ботанічного саду Падуанського університету. В його створенні брав участь венеціанський гуманіст і аристократ Даніеле Барбаро. Сад відокремлений від середовища кам'яними парканами з брамами, круглий за розплануванням і поділений стежками на окремі ділянки. Сад мав на меті не тільки красу геометричного розпланування, а і практичне використання: тут досліджували і вирощували лікарські рослини (переважно трави), які йшли на приготування ліків студентами медичного факультету. З міркувань раціонального використання землі — вигідніші прямокутні ділянки, але міркування краси в Падуї переважили (круг визнавали найгармонійнішою фігурою). В розпланування саду втрутився ботанік П'єр Антоніо Мікел, який вписав в круг — квадрат. Високі мури захищали також рослини від розкрадачів. Але крадіжки вночі відбувались, незважаючи на штрафи, тюремне ув'язнення чи висилання з міста. Первісна колекція рослин і трав нараховувала близько 2 000 зразків.

Сад в XVII–XIX ст.Редагувати

 
Центральна ділянка саду. На тлі — ботанічна бібліотека і ботанічні музейні колекції

Сад майже 150 років зберігав первісне розпланування, ремонтували лише кам'яні мури та 1704 року прикрасили брами зображеннями ананасів. Колекція рослин постійно збільшувалась за рахунок вивозу нових трав і рослин з країн, з якими межувала чи торгувала Венеціанська республіка.

З часом мода на нові ідеї відобразилась і на вигляді саду: в добу бароко додали фонтан, скульптури Соломона та Теофраста, три сонячні годинники. В 19 столітті відновили Оранжереї та вибудували «ботанічний театр» для студентів.

XX століттяРедагувати

На зламі 20-21 століть площа саду збільшена до 22 0000 квадратних метрів. Завдяки Ботанічному саду Падуанського університету в Італії розпочалося економічне використання картоплі, соняшника, декоративних рослин на кшталт акації, жасмину, магнолії тощо.

Басейн з водними рослинами обладнали постачанням теплою водою, що беруть з підземного горизонту.

1997 року Падуанський ботанічний сад як «прототип всіх ботанічних садів» був внесений ЮНЕСКО в перелік пам'яток Всесвітнього спадку.

Сучасні колекції рослинРедагувати

 
Барокова частина Ботанічного саду зі скульптурами

В колекції представлені найдавніші в Європі гінкго білоба та магнолія, висаджені в 18 столітті. В колекції також -

  • Отруйні рослини
  • Комахоїдні рослини
  • Орхідеї
  • Середземноморські рослини
  • Водні рослини
  • Альпійські рослини
  • Рослини рідкісних сортів
  • Рослини Червоної книги тощо.

ДжерелаРедагувати

  • A. Minelli, L'orto botanico di Padova (1545–1995), Marsilio, 1998 ISBN 88-317-6977-4
  • G. Buffa, F. Bracco, N. Tornadore, Guida all'Orto Botanico di Padova. Quattro percorsi per conoscerne la storia e le piante. Centrooffset, Padova, 1999. ISBN 88-900229-1-4


ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Падуанський ботанічний сад

Див. такожРедагувати