Підлісне (Кропивницький район)

село в Олександрівському районі Кіровоградській області України

Підлі́сне (до 1945 року — Федвар) — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1022 осіб. Колишній центр Підлісненської сільської ради.

село Підлісне
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Тер. громада Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35040250340089578
Облікова картка Підлісне 
Основні дані
Засноване 1705
Населення 1022
Поштовий індекс 27342
Телефонний код +380 5242
Географічні дані
Географічні координати 48°47′03″ пн. ш. 32°15′11″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
217 м[1]
Водойми річка Северинка
Місцева влада
Карта
Підлісне. Карта розташування: Україна
Підлісне
Підлісне
Підлісне. Карта розташування: Кіровоградська область
Підлісне
Підлісне
Мапа
Мапа

CMNS: Підлісне у Вікісховищі

Географія

ред.

У селі бере початок річка Северинка.

Історія

ред.
 
Школа

Перша згадка про село належить до 1705 року.

У 17521764 роках тут була 13 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Лісницьке (існувало ще до Нової Сербії), Ліснинський шанець, Федварь, Федвар (сербський аналог — Фелдвар). Є припущення, що у середині 17 ст. це Лісники, маєтність Лісницьких, з яких за Хмельниччини уславився полковник Григорій Лісницький (рід його перебрався на Лівобережжя до Миргородського полку).

Станом на 1772 рік, у Федварському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Петропавлівська церква. В 1769 році під час нападу татар священник церкви Сава Константинов був убитий, а його дружина з сином взяті в полон і продані до Константинополя. У 1775 році, по поверненні дружини, хати священника вже не існувало, як і майна. З 1771 року священником церкви був Яків Орловський. На той час в шанці знаходилось понад 150 дворів. Петропавлівська церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню[2].

Станом на 1886 рік, у селі, центрі Федварської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 4927 осіб, налічувалось 819 дворових господарств, існувала православна церква, школа, 4 лавки, винний склад, відбувались базари щовівторка та щосуботи[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 288 жителів села[4].

В період тимчасової німецької окупації краю багато його жителів вступили в партизанський загін імені Ворошилова, який базувався в Нерубаївському лісі. Зараз в центрі Підлісного відкрито меморіальний парк, де встановлено кілька пам'ятників. Молоді зв'язківці Ф. Шепель, Я. Матвієнко, І. Юрченко, І. Коноваленко попередили партизанський загін про облаву, проте самі були захоплені в полон. Могила юних героїв знаходиться в Плоскому лісі[5].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1154 особи, з яких 488 чоловіків та 666 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1021 особа[7].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
українська 97,65 %
російська 2,15 %
молдовська 0,20 %

Відомі люди

ред.

В Підлісному народився український актор та режисер Гнат Петрович Юра (1888—1966), його брати — відомі українські актори Олександр та Терентій Юри, а також хоровий диригент Авдієвський Анатолій Тимофійович, Білоус Володимир Васильович (1937) — автор книги «У вирі вогню та омани» (вид. «Сучасний письменник», 2008); книги «Мова чи „нарєчіє“» (Київ: Юніверс, 2016), книга «Гіркі яблука»(вид. Юніверс, м . Київ, 2021 р.),книги "Доле-доленько" (вид. "Видавничий дім "АртЕк", м.Київ, 2024 р.) — відомий вчений, автор понад 90 наукових праць і винаходів, Лауреат Премії Кабінету Міністрів за розроблення і впровадження іноваційних технологій (Розпорядження КМУ від 18 жовтня 2022 р. №916-р ).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Прогноз погоди в с. Підлісне. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  2. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041. (рос.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Підлісне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Проценко, В. (1973). Тясмин чекає на вас. Дніпропетровськ: Промінь.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

ред.