Південнобере́жці, або побережа́ни (крим. yalıboylu) — одна з трьох субетнічних спільнот кримськотатарського народу, що проживала до депортації 1944 р. на Південному узбережжі Криму (крим. Qırımnıñ yalı boyu) — вузькій смузі 2-6 км завширшки, від мису Айя на заході до масиву Кара-Даг на сході.[1][2]

Південнобережці
СамоназваYalıboylu
АреалУкраїна Україна (Південне узбережжя Криму)
Расасередземноморська європеоїдна
Походженнягреки, кримські готи, турки, черкеси, італійці
Входить докримські татари
Мовапівденнобережний діалект кримськотатарської мови
Релігіяіслам суннітського толку ханафійського мазгабу; раніше — частково християнство
Південнобережні кримці з с. Корбекуль, коло Алушти
Докладніше: Кримські татари

Етногенез

ред.

У формуванні побережан як спільноти, відмінної від татів і ногаїв, визначну роль відіграли тюркізовані й асимільовані народи Південного узбережжя — греки та кримські готи на заході, і вихідці з Північного Кавказу (т.зв. черкеси), малоазійські турки та італійці (венеційці й генуезці) — на сході.[2]

Примітки

ред.
  1. Про походження кримських татар (ua) . Іслам в Україні. Процитовано 4 травня 2019.
  2. а б Кримські татари • Велика російська енциклопедія - електронна версія (рос.). bigenc.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 4 травня 2019.