|
Цитата з твору:
- Мачуха з її дочкою щодень злішали, бо Марушка дедалі гарнішала, а Голена поганіла. Та з того часу тільки й думали з Голеною, як би позбутись бідної Марушки. І голодом її морили, й били, і такі муки вигадували, що добрій людині не спаде й на думку. А вона терпіла мовчки та щодень кращала. Одного дня,— а було це в середині січня,— забаглося Голені фіалок.
- — — Ходи, Марушко, назбирай мені в лісі фіалок. Почеплю собі за пояс та й ходитиму, бо так мені схотілось, щоб пахло фіалками,— каже сестрі.
- — Ой, сестро любесенька, що це ти надумала! Чи хто коли чував, щоб під снігом росли фіалки?—сказала бідна дівчина.
- — Ах ти ж, дармоїдко, ледащице, ти ще смієш перечити, як тобі загадують! Зараз же мені збирайся, та гляди, тільки не принесеш фіалок, то я тебе вб'ю!— нагримала Голена.
|
|