Відкрити головне меню

Леоні́д Олексі́йович Проце́нко (20 червня 1911(19110620) — 2 жовтня 1943) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, старший телефоніст 7-ї артилерійської батареї 154-го гвардійського артилерійського полку 76-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту, гвардії червоноармієць. Герой Радянського Союзу (1944).

Леонід Олексійович Проценко
Народження 20 червня 1911(1911-06-20)
Великий Бурлук, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 2 жовтня 1943(1943-10-02) (32 роки)
Ріпкинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ Communication1936 forces emb n9618.png війська зв'язку
Роки служби 1936–1939, 1941–1943
Звання гвардії червоноармієць
Формування 76-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу»
Проценко Леонід Олексійович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 20 червня 1911 року в селі Великий Бурлук Вовчанського повіту Харківської губернії (нині — районний центр Харківської області) в селянській родині. Українець.

Закінчив неповну середню школу Працював у місті Москва. З 1936 по 1939 роки проходив військову службу у лавах РСЧА. Вдруге призваний Петрозаводським МВК у червні 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Кримському, Південно-Східному, Сталінградському, Донському, Брянському і Центральному фронтах.

У ніч на 28 вересня 1943 року одним з перших форсував річку Дніпро поблизу села Миси Ріпкинського району Чернігівської області. Безперервно підтримував зв'язок з вогневими позиціями батареї, неодноразово під щільним кулеметно-артилерійським вогнем ворога відновлював пошкоджену лінію зв'язку[1].

2 жовтня 1943 року загинув у бою на плацдармі[2]. Похований у братській могилі в селі Миси Ріпкинського району Чернігівської області[3].

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, виявлені під час форсування річки Дніпро та утриманні плацдарму на її правому березі, гвардії червоноармійцю Проценку Леонідові Олексійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також нагороджений медаллю «За відвагу» (20.07.1943)[4].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати