Відкрити головне меню

ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетар» — унікальний виробник високоякісного полірованого листового флоат-скла в Україні. Профіль підприємства — виготовлення листового полірованого скла для будівельних та інших підприємств СНД, України та країн ближнього зарубіжжя.

Пролетарій
Тип Публічне акціонерне товариство
Форма власності публічна компанія
Засновано 1913
Штаб-квартира 1, вул. Мічуріна, м. Лисичанськ, Луганська область, Україна, 93112
Територія діяльності внутрішній ринок, експорт
Ключові особи Осиченко Надія Іванівна (голова правління)
Продукція скло
Сайт www.proletary.ua

ІсторіяРедагувати

У 1912 році акціонерне товариство «Лівенгофських скляних і пробкових виробництв» придбало у дружини генерал-майора Насветевича ділянку землі біля станції Рубіжне, багатої покладами піску, крейди, мергелю, вугілля. Він призначався для скляного, хімічного та шамотного заводів. До будівництва скляного приступили в 1913 році.

Спочатку збудували дві великі скловарні вани. Одна з них, системи Гоббі, призначалася для виробництва полубемского скла віконного, інша — для різного роду скляних виробів. До 1931 року у цих печах скло видувалося «халявним» способом.

У 1920 році склозавод перейшов у власність держави, а в 1921 — увійшов до складу тресту "Хімутоль", який об'єднав підприємства хімічної, вугільної і скляної промисловості Лисичанського промислового району. У 1923 році підприємство отримало назву «Державний склозавод «Пролетарій».

11 лютого 1932 року при реконструкції ванни № 2 була встановлена машина Фурко вертикального витягування скла. Наступного року була реконструйована і перша ванна, у зв'язку з чим на заводі зникла професія склодува. У 1935-1937 рр. були збудовані два конвеєра зворотно-поступального руху виробництва полірованого скла. У 1938 році був збудований дзеркальний цех. До війни також почали випускати флюси для механізованого електрозварювання по методу академіка Патона. У 1940 році підприємства реконструювало машинованний цех.

У жовтні 1941 року, під час війни завод був зупинений. Основне обладнання було вивезено до Удмуртської АРСР, а інше обладнання і будівлі були підірвані. Після звільнення міста у вересні 1943 року почалися роботи по відновленню заводу. У 1944 році була здана перша продукція, а 1949 року підприємство було повністю відновлено.

У 2001 році підприємство було перетворено на Закрите акціонерне товариство. А у 2010 на Публічне акціонерне товариство.

Події, пов'язані з підприємствомРедагувати

  • 23 грудня 2010 року голова наглядової ради Олександр Кандрін потрапив у ДТП, внаслідок якого загинуло три людини. У квітні 2011 року він полишив свою посаду. Згодом він був засуджений на 5 років.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати