Вікіпедія

Продан Петро Степанович

Петро Степанович Продан (русин. Петро Степанов Продан; рос. Петро Степанович Продан; нар. 3 серпня[2][3] 1919, Горбки) — український та русинський[4][5] російськомовний письменник, поет і вчитель. Найстаріший русинський письменник.[6][7]

Петро Степанович Продан
Народився3 серпня 1919(1919-08-03) (104 роки)
Горбки, Підкарпатська Русь, Перша Чехословацька Республіка
Помер16 листопада 2021(2021-11-16)[1] (102 роки)
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменник, поет, педагог
Alma materфілологічний факультет Ужгородського університету (1959)
Мова творівросійська
Роки активності1934 — 2021
БатькоСтепан Продан
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Продан.

Біографія

ред.

Петро Продан народився 3 серпня 1919 року в селі Горбки Підкарпатської Русі в бідній багатодітній родині Степана Продана, залізничника, та Марії Сочки.[8] У сім'ї було 12 дітей, з яких вижили 8, а 6 здобули вищу освіту та стали педагогами.[9]

Закінчив горожанську школу в Севлюші (1932) і Хустську російську гімназію (1940). У гімназії був членом літературного кружка, організованого професором Петром Лінтуром, де з ним були Дмитро Вакаров, Іван Чендей, Василь Сочка, Кирило Галас. У 1940 році почав здобувати освіту на філософському факультеті Будапештського університету, але Друга світова війна завадила цьому. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Ужгородського університету (1959). Учителював у Хусті та в Синевирській Поляні й Вучковому на Міжгірщині, де працював директором восьмирічної школи.[8]

Сім'я

ред.

Має двох синів і доньку, а також онуків і правнуків.[10]

Бібліографія

ред.

Петро Продан писав російською мовою, Перші вірші опублікував у журналі «Юношество» (1934). Пізніше друкувався в таких газетах:[2]

Також у колективних збірниках:[2]

  • «12» (1940)
  • «Будет день» (1941)
  • «Литературный альманах» (1943)

На початку 1940-х років його вірші передруковував «Студенческий журнал», що виходив у місті Братислава.

Після закінчення війни декілька поезій вміщено в колективних збірниках і антологіях у перекладі українською мовою:[2]

  • «Поэзия Закарпатья 1939 – 1944» (Пряшів, 1957)
  • «Поети Закарпаття» (1965)
  • «Молодь Закарпаття» (1991)
  • «Закарпатська правда» (1991)
  • «Карпатський край» (1991)

Збірка «Яблоня» (1942) виходила окремим виданням.[2]

Примітки

ред.
  1. ↑ https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%9D_%D0%9F.%D0%A1._%D1%81-%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96.png
  2. ↑ а б в г д Відомі особистості: Петро Продан. Виноградівська міська бібліотека. 3 серпня 2014. Процитовано 7 травня 2023.
  3. ↑ Закарпатський письменник Петро Продан відзначив 100-річний ювілей. М-Студіо. 5 серпня 2019. Процитовано 7 травня 2023.
  4. ↑ Алмашій, Михайло. Русинська педагогічна енциклопедія. — Ужгород : Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. — ISBN 966-2674-43-X.
  5. ↑ Хланта І. В. Продан Петро Степанович // Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи XX століття. Закарпатський осередок НТШ / Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород : Гражда, 2007. — С. 263–264. — ISBN 978-966-8924-33-0.
  6. ↑ Закарпатський письменник сьогодні святкує 100-річний ювілей (ФОТО). М-студіо. 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
  7. ↑ Закарпатський письменник Петро Продан відзначив 100-річний ювілей (ВІДЕО). М-студіо. 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  8. ↑ а б Губаль, Иван (5 жовтня 2003). Писатель, гражданин, педагог. «Русская премия» (Прага) (рос.). Процитовано 2 серпня 2019.
  9. ↑ Микита, Світлана (8 серпня 2009). Петро Продан — письменник, громадянин, педагог. Новини Виноградівщини. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  10. ↑ Нитка, Василь (15 серпня 2019). Поету і прозаїку Петру Продану — сто!. Голос України. Процитовано 7 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Продан_Петро_Степанович&oldid=42336013