Вікіпедія

Пресняков Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Пресняков (нар. 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський і російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор.

Пресняков Володимир Володимирович
рос. Владимир Владимирович Пресняков
Vladimir Presnjakov.jpg
Основна інформація
Дата народження 29 березня 1968(1968-03-29) (52 роки)
Місце народження Свердловськ, РРФСР, СРСР
Роки активності 1979 — тепер. час
Громадянство СРСР і Росія
Професії актор, композитор, співак, клавішник, аранжувальник, танцюрист
Співацький голос Tenore contraltinod
Нагороди
vpresnyakov.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресняков.

БіографіяРедагувати

Народження та ранні рокиРедагувати

Народився в Свердловську 29 березня 1968 року[1] в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, в майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».

Становлення і початок музичної кар'єриРедагувати

У 11 років написав першу пісню, з 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, в 13-ть виступав з групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле. Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.

Розквіт, творча біографіяРедагувати

Популярність приніс фільм «Вище райдуги» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).

У підсумковому хіт-параді ТАСС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).

Приблизно до середини 1990-х років Пресняков-молодший стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців. З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.

У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ», як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами, і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.

В кінці 1980-х років формує групу «Капітан».

У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості у номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».

У 1995 році концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом в СК «Олімпійський», була визнана кращим шоу року. У 2002 році (показ 2003) перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».

В 1996 році отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а в 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним за пісню «Аеропорти».

В молоді роки виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейк-дансу[2], однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.

Особисте життяРедагувати

21 травня 1991 року у нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. В кінці 1996 року цей десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином.

17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився на модельєрці Олені Лєнській (нар. 1971[3]).

З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков-молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року у них народився син Артемій.

СпівпрацяРедагувати

Автори пісеньРедагувати

КомпозиториРедагувати

ДискографіяРедагувати

Міні-альбомиРедагувати

АльбомиРедагувати

  • 1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія)
  • 1991 — Любов (Alt Records)
  • 1993 — Best Of Hits, збірник
  • 1994 — Замок З Дощу (General Records)
  • 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х
  • 1996 — Мандрівник (Союз), збірник
  • 1996 — Жанка (Союз), збірник
  • 1996 — Слюньки (Союз)
  • 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт)
  • 2002 — Любов на Audio
  • 2009 — Малерия
  • 2011 — Нереальна любов
  • 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)

DVDРедагувати

  • 2001 — Жива колекція, концерт. Moroz Records
  • 2005 — Любов на VIDEO, кліпи. BS Graphics
  • 2005 — Назад в майбутнє, концерт. ICA Music

ФільмографіяРедагувати

Ролі в кіноРедагувати

  • 1987 — Зломщик — танцюрист брейк-дансу на екрані телевізора
  • 1997 — Новітні пригоди Буратіно — Кований Міккі, вільний байкер
  • 2003 — З ніг на голову — музикант
  • 2011 — Новорічна sms-ка — чоловік, який співає на вокзалі

ВокалРедагувати

  • 1985 — Вище Веселки (пісні: «Зурбаган», «Острова», «Кіт в мішку», «Фотограф»)
  • 1987 — Вона з мітлою, він у чорному капелюсі — Ігор (пісня «Джин»)
  • 1988 — Острів загиблих кораблів (пісня «Привиди»)
  • 1988 — Вулиця (пісня «Містер Брейк»)
  • 1991 — Небеса обітовані (пісня: «Тато, ти сам був таким»)
  • 1992 — Джулія (мюзикл) (в хорі пісня «Острів надій»)
  • 2005 — 9 рота (пісня «Недоторка»)

ІншеРедагувати

  • 1996 — Старі пісні про головне — демобілізований
  • 1997 — Старі пісні про головне 2 — молодий співак з Поволжя
  • 1998 — Старі пісні про головне 3 — Карл, Петруха
  • 1999 — Вісім з половиною доларів — камео

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Владимир Владимирович Пресняков на peoples.ru
  2. ↑ Return (2014-09-25). Владимир Пресняков - Рыжий кот (1986). Процитовано 2018-05-25. 
  3. ↑ Елена Ленская

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пресняков_Володимир_Володимирович&oldid=27566200