Пресняков Володимир Володимирович
Володимир Володимирович Пресняков (нар. 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський і російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор.
| Пресняков Володимир Володимирович | |
|---|---|
| рос. Владимир Владимирович Пресняков | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 березня 1968 (51 рік) |
| Місце народження | Свердловськ, Російська РФСР, СРСР |
| Роки активності | 1979 — тепер. час |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Співацький голос | Tenore contraltino[d] |
| Нагороди | |
| vpresnyakov.ru | |
| Файли у Вікісховищі? | |
Зміст
БіографіяРедагувати
Народження та ранні рокиРедагувати
Народився в Свердловську 29 березня 1968 року[1] в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, в майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».
Становлення і початок музичної кар'єриРедагувати
У 11 років Володимир написав першу пісню, з 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, в 13-ть виступав з групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле. Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.
Розквіт, творча біографіяРедагувати
Популярність Преснякову-молодшому приніс фільм «Вище райдуги» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).
У підсумковому хіт-параді ТАСС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).
Приблизно до середини 1990-х років Пресняков-молодший стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців.
З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.
У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ», як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами, і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.
В кінці 1980-х років Володимир Пресняков формує групу «Капітан».
У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості у номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».
У 1995 році концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом в СК «Олімпійський», була визнана кращим шоу року.
У 2002 році (показ 2003) Володимир Пресняков перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».
В 1996 році отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а в 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним за пісню «Аеропорти».
В молоді роки Володимир Пресняков виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейк-дансу[2], однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.
Особисте життяРедагувати
21 травня 1991 року у нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. В кінці 1996 року цей десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином.
17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився на модельєрці Олені Лєнській (нар. 1971[3]).
З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков-молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року у них народився син Артемій.
СпівпрацяРедагувати
Автори пісеньРедагувати
- Олег Газманов
- Леонід Дербеньов
- Павло Жагун
- Олександр Іванов
- Карен Кавалерян
- Олексій Лебединський
- Леонід Агутін
- Ігор Ніколаєв
- Ілля Рєзнік
- Віктор Рєзніков
- Михайло Таніч
- Олександр Больчук
- Валерій Сауткин
- Наталія Ветлицька
- Григорій Константинопольський
- Костянтин Арсенев
- Ліка Павлова (Lika Star)
- Микола Коновалов
- Юрій Антонов
- Ганна Плетньова
- Сергій Трофімов
- Тетяна Нотман
КомпозиториРедагувати
- Юрій Чернавський
- Володимир Пресняков-старший
- Олександр Зацепін
- Григорій Константинопольський
- Олексій Лебединський
- Ігор Ніколаєв
- Леонід Агутін
- Аркадій Укупник
- Олег Газманов
- Микола Коновалов
- Олександр Іванов
- Віктор Рєзніков
- Сергій Трофімов
- Отто Нотман
ДискографіяРедагувати
Міні-альбомиРедагувати
- 1989 — Ти скажи (Мелодія)
АльбомиРедагувати
- 1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія)
- 1991 — Любов (Alt Records)
- 1993 — Best Of Hits, збірник
- 1994 — Замок З Дощу (General Records)
- 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х
- 1996 — Мандрівник (Союз), збірник
- 1996 — Жанка (Союз), збірник
- 1996 — Слюньки (Союз)
- 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт)
- 2002 — Любов на Audio
- 2009 — Малерия
- 2011 — Нереальна любов
- 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)
DVDРедагувати
ФільмографіяРедагувати
Ролі в кіноРедагувати
- 1997 — Новітні пригоди Буратіно — Кований Міккі, вільний байкер
- 2003 — З ніг на голову — музикант
- 2011 — Новорічна sms-ка — чоловік, який співає на вокзалі
ВокалРедагувати
- 1985 — Вище Веселки (пісні: «Зурбаган», «Острова», «Кіт в мішку», «Фотограф»)
- 1987 — Вона з мітлою, він у чорному капелюсі — Ігор (пісня «Джин»)
- 1988 — Острів загиблих кораблів (пісня «Привиди»)
- 1988 — Вулиця (пісня «Містер Брейк»)
- 1991 — Небеса обітовані (пісня: «Тато, ти сам був таким»)
- 1992 — Джулія (мюзикл) (в хорі пісня «Острів надій»)
- 2005 — 9 рота (пісня «Недоторка»)
ІншеРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Владимир Владимирович Пресняков на peoples.ru
- ↑ Return (2014-09-25). Владимир Пресняков - Рыжий кот (1986). Процитовано 2018-05-25.
- ↑ Елена Ленская