Пресняков Володимир Володимирович
Володимир Володимирович Пресняков (рос. Владимир Владимирович Пресняков; нар. 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський та російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази «Миротворець».
Володимир Пресняков | |
---|---|
рос. Владимир Пресняков | |
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 29 березня 1968 (54 роки) |
Місце народження | Свердловськ, РРФСР, СРСР |
Роки активності | 1979 — донині |
Громадянство |
![]() ![]() |
Національність | росіянин |
Професії | актор, композитор, співак, клавішник, аранжувальник, танцюрист |
Співацький голос | Tenore contraltinod |
Жанри | поп, рок-музика, реґі і фанк |
Псевдоніми | Пресный |
Нагороди | |
vladimirpresnyakov.ru | |
![]() |
ЖиттєписРедагувати
Народження та ранні рокиРедагувати
Народився в Свердловську 29 березня 1968 року[1] в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, в майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».
Становлення та початок музичної кар'єриРедагувати
У 11 років написав першу пісню, з 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, в 13-ть виступав з групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле. Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.
Розквіт, творча біографіяРедагувати
Популярність приніс фільм «Вище райдуги» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).
У підсумковому хіт-параді ТАСС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).
Приблизно до середини 1990-х років Пресняков-молодший стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців. З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.
У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ», як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами, і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.
Наприкінці 1980-х років формує групу «Капітан».
У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості у номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».
1995 року концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом у СК «Олімпійський», була визнана кращим шоу року.
У 2002 році (показ 2003) перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».
1996 року отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а в 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним за пісню «Аеропорти».
В молоді роки виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейк-дансу[2], однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.
Особисте життяРедагувати
21 травня 1991 року у нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. Наприкінці 1996 року цей десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином. Натомість, за словами матері музиканта, Олени Преснякової,[3] розставання з Орбакайте далося Володимирові «по-справжньому важко» та спочатку він серйозно пристрастився до алкоголю — через розлучення та увагу громадськості до нього та його нової дружини Олени Ленської, а також через роман зі співачкою Ліоюа Стар під час шлюбу з Кристиною.[4] Сам Пресняков розповів про клінічну смерть після розлучення з Орбакайте.[4]
17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився з модельєркою Оленою Лєнською (нар. 1971[5]).
З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков-молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року у них народився син Артемій.
СпівпрацяРедагувати
Автори пісеньРедагувати
- Олег Газманов
- Леонід Дербеньов
- Павло Жагун
- Олександр Іванов
- Карен Кавалерян
- Олексій Лебединський
- Леонід Агутін
- Ігор Ніколаєв
- Ілля Рєзнік
- Віктор Рєзніков
- Михайло Таніч
- Олександр Больчук
- Валерій Сауткин
- Наталія Ветлицька
- Григорій Константинопольський
- Костянтин Арсенев
- Ліка Павлова (Lika Star)
- Микола Коновалов
- Юрій Антонов
- Ганна Плетньова
- Сергій Трофімов
- Тетяна Нотман
КомпозиториРедагувати
- Юрій Чернавський
- Володимир Пресняков-старший
- Олександр Зацепін
- Григорій Константинопольський
- Олексій Лебединський
- Ігор Ніколаєв
- Леонід Агутін
- Аркадій Укупник
- Олег Газманов
- Микола Коновалов
- Олександр Іванов
- Віктор Рєзніков
- Сергій Трофімов
- Отто Нотман
ДискографіяРедагувати
Міні-альбомиРедагувати
- 1989 — Ти скажи (Мелодія)
АльбомиРедагувати
- 1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія)
- 1991 — Любов (Alt Records)
- 1993 — Best Of Hits, збірник
- 1994 — Замок З Дощу (General Records)
- 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х
- 1996 — Мандрівник (Союз), збірник
- 1996 — Жанка (Союз), збірник
- 1996 — Слюньки (Союз)
- 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт)
- 2002 — Любов на Audio
- 2009 — Малерия
- 2011 — Нереальна любов
- 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)
DVDРедагувати
ФільмографіяРедагувати
Ролі в кіноРедагувати
- 1987 — Зломщик — танцюрист брейк-дансу на екрані телевізора
- 1997 — Новітні пригоди Буратіно — Кований Міккі, вільний байкер
- 2003 — З ніг на голову — музикант
- 2011 — Новорічна sms-ка — чоловік, який співає на вокзалі
ВокалРедагувати
- 1985 — Вище Веселки (пісні: «Зурбаган», «Острова», «Кіт в мішку», «Фотограф»)
- 1987 — Вона з мітлою, він у чорному капелюсі — Ігор (пісня «Джин»)
- 1988 — Острів загиблих кораблів (пісня «Привиди»)
- 1988 — Вулиця (пісня «Містер Брейк»)
- 1991 — Небеса обітовані (пісня: «Тато, ти сам був таким»)
- 1992 — Джулія (мюзикл) (в хорі пісня «Острів надій»)
- 2005 — 9 рота (пісня «Недоторка»)
ІншеРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Владимир Владимирович Пресняков на peoples.ru
- ↑ Return (25 вересня 2014). Владимир Пресняков - Рыжий кот (1986). Процитовано 25 травня 2018.
- ↑ Елена Преснякова: «Со всеми женами Вовы я была подругой, с Орбакайте до утра сидели на кухне» | StarHit.ru. www.starhit.ru (рос.). Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ а б СМОТРИМ ГЛАВНОЕ, ВЕСТИ, ФИЛЬМЫ, СЕРИАЛЫ, ШОУ И ЭФИР РОССИЙСКИХ КАНАЛОВ. smotrim.ru. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Елена Ленская
ПосиланняРедагувати
- Аккаунт Володимира Преснякова-молодшого в Instagram
- Офіційний сайт
- Vladimir Presnyakov на сайті IMDb (англ.)(англ.)
- Тексти пісень Володимира Преснякова-молодшого
- Володимир Пресняков-молодший Біографія у викладі Ф.Раззакова[недоступне посилання з липня 2019]