Відкрити головне меню

Олег Михайлович Газманов (н. 22 липня 1951, Гусєв, Калінінградська область, РРФСР) — радянський та російський естрадний співак, композитор та поет. Заслужений артист Росії (1995)[1]. Народний артист Росії (2001)[2]. Семиразовий володар Національної російської премії «Овація»[3].

Олег Газманов
Зображення
Основна інформація
Дата народження 22 липня 1951(1951-07-22) (68 років)
Місце народження Гусєв, Калінінградська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Росія і СРСР
Професії композитор, поет, музичний продюсер, продюсер, співак, поет-пісняр, актор, автор-виконавець, гітарист
Співацький голос тенор
Жанри поп-музика
поп-рок
Колективи

Група «Ескадрон»:
Валентин Лезов (бас-гітара),
Юрій Бабичев (ударні),
Андрій Гуренко (клавішні),
Володимир Єгоров (гітара),

Олексій Іванов (звукорежисер).
Лейбли «Мун Рекордс»
gazmanov.ru
Нагороди
Q: Цитати у Вікіцитатах
Файли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в родині фронтовиків, які були родом з Білорусі, бабуся жила в Мінську[4][5]. Батько, майор Михайло Семенович Газманов, був професійним військовим; мати, Зінаїда Абрамівна (1920–2006)[6] — лікарем-кардіологом у військовому шпиталі[7][8]. Єдиний син у родині.

Газманов навчався в одній середній загальноосвітній школі № 8 міста Калінінграда з Людмилою Путіною та Ладою Денс[9].

В 1973 закінчив Калінінградське вище інженерне морське училище (КВІМУ) за спеціальністю «холодильні і компресорні машини та установки». З третього курсу займався наукою, ходив на суднах в море. Після закінчення навчання був запрошений працювати викладачем на кафедрі КВІМУ, читав лекції, писав дисертацію. Коли наукова робота була завершена, зрозумів, що реалізувати свій потенціал як ученого неможливо[10]. В 1981 закінчив Калінінградське музичне училище по класу гітари. Починав свою творчу діяльність, працюючи в ресторані готелю «Калінінград», куди йому допоміг влаштуватися його друг Михайло Рейн. Співав у калінінградських ВІА «Атлантик» та «Візит»[6].

1989 року Газманов створив групу «Ескадрон»[11]. Наприкінці 1980-х років виступав з сином Родіоном Газмановим. Першою клавішницею групи була Галина Романова. Одночасно з роботою в групі «Ескадрон» Галина Романова була і виконавицею деяких пісень Газманова («Валера», «Хлопчик-недотрога», «Сніжні зірки», «Мій моряк»).

Кандидат у майстри спорту зі спортивної гімнастики[12], капітан 3 рангу в запасі. З 2002 року є Послом доброї волі Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Найвідомішими хітами, що стали «візитною карткою» Газманова, є пісні «Путана», «Ескадрон», «Осавул», «Панове офіцери», «Москва» та «Морячка».

Пісня Газманова «Москва» стала неофіційним гімном російської столиці[13].

2012 року Олег Газманов взяв участь у записі Гімну Російської Федерації з Академічним ансамблем пісні та танцю ім. А. В. Александрова. Також записав сольне виконання Гімну Російської Федерації. «Багато людей сперечаються, треба чи ні записувати різні версії виконання Гімну. Думаю, і національна ідея, і державна символіка, і Гімн повинні бути близькі громадянам країни. У Росії з її величезними територіями та багатонаціональним населенням це особливо гостре питання. Тому вважаю, що не треба забороняти представникам різних музичних напрямків, які мають свого слухача, виконання гімну та пропаганду державних цінностей. Вважаю, що соромитися треба швидше того, що деякі співвітчизники не знають слів Гімну, а не того, як він виконується, тим більше, коли це робиться щиро і з вірою у велич нашої країни. Записуючи Гімн, я намагався передати емоції, які відчувають наші видатні спортсмени, стоячи на верхньому щаблі п'єдесталу, зловити це почуття і з таким почуттям заспівати Гімн», — Олег Газманов.

2013 року присвоєно звання Почесного громадянина міста Калінінград та міста Саратов.

2014 року взяв активну участь у заходах з підготовки та проведення Олімпійських Ігор у Сочі.

Про свої життєві цінності Газманов говорить так:

«Про це можу сказати дуже коротко. Я дуже люблю життя в усіх його проявах та багато чого в ньому ціную. Насамперед, незалежність. Честь, гідність, вміння тримати своє слово. Прагнення завжди рухатися вперед, незважаючи ні на що…»[12]

1 березня 2014 Газманов підписав звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента РФ В. В. Путіна в Україні і Криму[14].

Живе в Москві в заповіднику «Срібний Бір» на березі Бездонного озера[12][15].

Особисте життяРедагувати

Газманов двічі одружений:

  • Перша дружина (1975–1995)[15] — Ірина Павлівна Газманова (нар. 1951)[16] — домогосподарка, закінчила хіміко-біологічний факультет Калінінградського державного університету[6][17].
  • Син (прийомний) — Філіп Газманов (нар. 29 листопада 1997; при народженні — Філіп Мавроді[18], прийомний син Газманова, народився від шлюбу Марини з братом Сергія Мавроді В'ячеславом[19], колишній учасник групи «Непосиди».

Має трьох дітей:

  • Син (від першого шлюбу) — Родіон Газманов (нар. 3 липня 1981), співак, закінчив Фінансову академію при уряді РФ, в минулому фінансовий директор великої російської фірми, лідер музичного гурту «ДНК», гастролює, пише музику та вірші.[17].
  • Син — Філіп Газманов (нар. 29 листопада 1997), колишній учасник групи «Непосиди».
  • Дочка (від другого шлюбу) — Маріанна Газманова (нар. 16 грудня 2003)[20].

Критика та санкціїРедагувати

Критика творчостіРедагувати

Письменник Володимир Бушин стверджує, що Газманов невірно вживає слово «Панове» у поєднанні зі словом «офіцери»:

«8 травня в Кремлівському палаці йшов святковий концерт. І раптом вискакує громадянин Газманов і на все горло починає: „ — Панове офіцери!…“ Що за панове? Які панове? Звідки взялися?… В залі сидять учасники Великої Вітчизняної війни, офіцери Червоної армії, старі, до яких за все життя ніхто ніколи так не звертався. Та й зараз в армії кажуть „товариш“. А якщо „панове“ у зв'язку з Великою Вітчизняною війною, то це слід розцінювати лише як звернення до німців або до власовців»[21].

За твердженням самого Газманова, з цієї ж причини він довгий час мав проблеми при просуванні пісні «Офіцери»[22].

Рок-музикант Юрій Шевчук звинувачував Газманова в плагіаті: на думку лідера групи «ДДТ», ідея пісні Газманова «Зроблено в СРСР» списана з твору самого Шевчука «Народжений в СРСР». Крім того, Шевчук критично відгукувався про творчість Газманова, називаючи його «кремлівсько-паркетним»[23].

Кліп на пісню «Нова зоря», присвячений проблемі корупції в країні, імовірно, став причиною опали співака. Сам кліп заслужив репутацію скандального і був показаний по телебаченню лише одного разу.[24]

Міжнародні санкціїРедагувати

21 липня 2014 року рішенням міністра закордонних справ Латвії Едгарса Рінкевича Газманов (поряд з російськими естрадними виконавцями Йосипом Кобзоном та Валерією) включений в список іноземців, яким заборонено в'їзд в Латвію на невизначений термін. Рінкевич пояснив цю заборону їх «сприянням підриву територіальної цілісності та суверенітету України». Примітно, що троє відомих російських діячів культури були внесені в «чорний список» Латвії напередодні запланованої їх участі з 22 по 27 липня 2014 року в XIII-му Міжнародному конкурсі молодих виконавців популярної музики «Нова Хвиля» в юрмальському концертному залі «Дзінтарі». Глава МЗС Латвії також зазначив, що у зв'язку з подіями в Україні проведення Фестивалю цього року в Юрмалі, з його точки зору, недоречно. Схожу позицію зайняв і міністр культури Латвії Даце Мелбарде[25][26].

Ініціативу міністра закордонних справ Латвії закрити в'їзд для постійних учасників Міжнародного Фестивалю «Нова Хвиля-2014» в Юрмалі Газманов прокоментував так: «Цей жест напередодні відкриття Нової Хвилі в Юрмалі ставить під загрозу цілісність культурних та ділових відносин між нашими країнами. І це лише розпалює обстановку в суспільстві»[27].

8 серпня 2015 року Газманова внесено до «Чорного списку Міністерства культури України»[28].

ТворчістьРедагувати

ДискографіяРедагувати

  • 1991 — «Ескадрон»
  • 1993 — «Морячка»
  • 1994 — «Загуляв»
  • 1996 — «Бродяга»
  • 1996 — «Москва. Найкращі пісні» (збірник)
  • 1997 — «Ескадрон моїх пісень шалених…»
  • 1998 — «Червона книга Олега Газманова»
  • 2000 — «Із століття в століття. Вибране» (збірник)
  • 2002 — «Перший раунд — 50!»
  • 2003 — «Мої ясні дні»
  • 2004 — «Панове офіцери — 10 років» (збірник)
  • 2005 — «Зроблено в СРСР»
  • 2008 — «Сім футів під кілем»
  • 2011 — «Upgrade» (збірник)
  • 2012 — «Вимірювання життя»
  • 2013 — «Антологія» (колекційне видання)
  • 2014 — «Перезавантаження» (альбом)

Пісні Газманова у виконанні інших артистівРедагувати

«Zločin i kazna» (сербський варіант пісні «На зорі»; автор сербського тексту Джордже Балашевич) — виконує відомий сербський співак Здравко Чолич.

Перекладені українською мовоюРедагувати

ФільмографіяРедагувати

ВизнанняРедагувати

Державні нагородиРедагувати

Громадські нагородиРедагувати

  • лютому 1995 — Магістр мистецтв в області популярної музики[33]
  • «Орден загальної дитячої любові», заснований Всеросійською організацією «Дитячий голос»[33]
  • 9 травня 1997 — почесне звання підполковника Георгіївського кадетського корпусу[33]
  • 9 травня 1999 — на Площі зірок біля входу в ДЦКЗ «Росія» була закладена іменна зірка Олега Газманова[33]
  • 26 серпня 2011 — премія Кузбасу[10]

премія «Золотий грамофон»Редагувати

  • 1996 — пісня «Москва»
  • 1999 — пісня «На зорі»
  • 2003 — пісня «Туман»
  • 2010 — пісня «Забирай» (дует з Софією Ротару).

ПриміткиРедагувати

  1. а б Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина от 25 апреля 1995 года № 411 «О присвоении почётных званий Российской Федерации». Архівовано 1 листопад 2014 у Wayback Machine. // poisk-zakona.ru
  2. а б Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 19 июля 2001 года № 892 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архівовано 17 грудень 2013 у Wayback Machine. // document.kremlin.ru
  3. Радио «Маяк». ТЕМА: Олег Газманов — гость Марии Бачениной и Кирилла Радцига
  4. Наталия Кривец. Олег Газманов: «Беларусь для меня — это вишни в саду у моей бабушки в Минске». Певец ответил на вопросы читателей «Комсомолки». // kp.ru (3 февраля 2011 года)
  5. Еврейская община р. Калининграда. Ветераны Великой Отечественной войны. Архівовано 6 лютий 2015 у Wayback Machine. Федерация еврейских общин России // feor.ru
  6. а б в Наталья Мурга (25 декабря 2006). Семейная тайна Олега Газманова. Центральный еврейский ресурс «Sem40» // sem40.ru. Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2011-08-19. 
  7. Олег Газманов. Биография. Архівовано 23 серпень 2014 у Wayback Machine. // aib.ru
  8. Виктория Нартова. Газманов «прикован к стране». Певец-патриот предпочитает отдыхать на исторической родине. Центральный еврейский ресурс «Sem40» // sem40.ru
  9. Путина (Шкребнева) Людмила Александровна, бывшая супруга президента РФ. Биография. Агентство федеральных расследований // flb.ru
  10. а б Олег Газманов. Биография. Архівовано 9 лютий 2015 у Wayback Machine. // gazmanov.ru
  11. Состав группы «Эскадрон». Архівовано 10 лютий 2015 у Wayback Machine. // gazmanov.ru
  12. а б в Олег Газманов. Биография. // peoples.ru
  13. Олег Газманов — персональна страница на официальном сайте концертного агента, организация концертов и выступлений в России и СНГ (Official Booking). // zakazartistov.com
  14. Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента РФ по Украине и Крыму. Официальный сайт Министерства культуры Российской Федерации // mkrf.ru (11 марта 2014 года)
  15. а б Олег Газманов. Биография. Архівовано 15 лютий 2011 у Wayback Machine. // taina.aib.ru
  16. Официальный сайт Олега Газманова Архівовано 30 серпень 2011 у Wayback Machine. // gazmanov.ru
  17. а б Газманов Родион // apartment.ru
  18. Офіційний сайт Олега Газманова Архівовано 25 грудень 2013 у Wayback Machine. // gazmanov.ru
  19. Александр Бойков, Михаил Филимонов. Внебрачный сын Газманова оказался сыном Мавроди. Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. РОК-ШОК: энциклопедия скандалов. // rock.samaratoday.ru (16 ноября 2001 года)
  20. У Газманова родилась дочь. // kp.by (17 декабря 2003 года)
  21. Владимир Сергеевич Бушин. Сборник «Честь и бесчестие нации». // samomudr.ru
  22. Евгений Черных (6 апреля 2005). Олег Газманов: «Мне запрещали петь в Кремле про Советский Союз!». Газета «Комсомольская правда». Процитовано 2011-08-19. 
  23. Шевчук про Газманова:«Никогда не уважал официантов от искусства». // persona.rin.ru. 27 июля 2009. Процитовано 2011-08-19. 
  24. Новини NEWSru.com:: ????? ???? ????????? ? ?????? ?????? ? ?????? ? ???? ?? ??????? ? ????. ?? ??????? ? ?????????
  25. Латвия внесла Олега Газманова, Иосифа Кобзона и Валерию в чёрный список. // itar-tass.com (21 июля 2014 года)
  26. Латвія заборонила в'їзд Кобзону та Валерії. Міністерство закордонних справ Латвії у понеділок оприлюднило імена трьох відомих російських співаків, яким заборонили в'їзд до країни. // bbc.co.uk (21 июля 2014 года)
  27. Олег Газманов не едет на «Новую Волну-2014». Архівовано 17 жовтень 2014 у Wayback Machine. // gazmanov.ru (21 июля 2014 года)
  28. Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. Архів оригіналу за 12 серпень 2015. Процитовано 10 серпень 2015. 
  29. Пісня "Офіцери" (українська версія)
  30. Пісню Газманова “Офіцери” переспівали українською мовою і присвятили воїнам АТО
  31. Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 25 июля 2006 года № 770 «О награждении орденом Почёта Газманова О. М.».[недоступне посилання з квітень 2019] // document.kremlin.ru
  32. Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 16 марта 2012 года № 313 «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ IV степени Газманова О. М.». Архівовано 23 лютий 2014 у Wayback Machine. // pravo.gov.ru
  33. а б в г Газманов Олег. Биография. // archive.org

ПосиланняРедагувати