Відкрити головне меню

Премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці»

наукова нагорода

Премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці» — (англ. L’Oréal-UNESCO Awards for Women in Science) — премія, метою якої є покращення позицій жінок у науці шляхом визнання досягнень видатних дослідників, що вносять вклад у науку.

Премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці» M:
L'Oréal-UNESCO For Women in Science
L'Oréal-UNESCO For Women in Science.jpg

Засновник(и) L'OréalЮНЕСКО
Країна Flag of France.svg Франція
Перше нагородження 1998
Останнє нагородження 2019
loreal.com/the-loreal-foundation/foundation
Переможці премії ЮНЕСКО-L'Oréal 2010 для жінок у науці у штаб-квартирі ЮНЕСКО

Премія є результатом партнерства між французькою косметичною компанією L'Oréal та Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), і складає грошову винагороду у розмірі 100 000 доларів США на кожного лауреата.[1][2][3]

Щорічно міжнародне журі змінюється між біологічними і матеріалознавчими науками і обирає переможця з кожного з наступних регіонів:

У рамках цього ж партнерства надаються дворічні стипендії — Міжнародні стипендії ЮНЕСКО-L’Oréal 15 молодим дослідникам, що займаються перспективними дослідницькими проектами, сума яких складає 40 000 доларів.

Історія конкурсуРедагувати

Ініціатива L'Oréal-UNESCO для жінок в науці розпочалася 1998 року. З цього року Фонд L'Oréal та ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) прагнули підтримати та визнати успішних дослідниць, заохочувати більш молодих жінок до наукової діяльності та допомагати їм після того, як їхня кар'єра отримала початковий розвиток.

Володарки преміїРедагувати

Лауреати-1998 року:

Лауреати-2000:

  • Валері Мізрахі (Південна Африка): за внесок у боротьбу з туберкульозом та іншими інфекційними захворюваннями
  • Цунеко Окадзакі (Японія): за відкриття молекулярного механізму напівбезперервної реплікації ДНК
  • Маргарита Салас (Іспанія): за фундаментальний внесок у розуміння механізму реплікації ДНК
  • Євгенія Марія дель Піно Вейнтімілла (Еквадор): за оригінальні дослідження деревних сумчастих жаб (англ. Amphignathodontidae) і зусилля по охороні природи Галапагоських островів
  • Джоан Чорі (США): за прояснення механізмів реакції рослин на світло

Лауреати-2001:

  • Адейніка Гледіс Фалузі (Нігерія): за молекулярно-генетичну ідентифікацію та класифікацію спадкових захворювань крові в Африці
  • Сьюзан Корі (Австралія): за внесок у розуміння генетичних основ лімфоми та інших онкологічних захворювань людини
  • Енн Макларен (Велика Британія): за відкриття у галузі репродуктивної біології
  • Майя Затц (Бразилія): за внесок у патологію, діагностику і лікування спадкових нервово-м'язових захворювань
  • Джоан Штейтц (США): за відкриття структури малих РНК, їх біологічних функцій і ролі в розвитку захворювань

Лауреати-2002:

  • Нагва Мегуід (Єгипет): за планомірні генетичні дослідження синдрому Дауна та інших неврологічних захворювань в середземноморському регіоні
  • Індіра Нат (Індія): за фундаментальний внесок у патогенез, профілактику і лікування лепри
  • Мері Озборн (Німеччина): за розвиток імунофлуоресцентної мікроскопії як методу дослідження структури цитоскелета
  • Ана Марія Лопез-Коломе (Мексика): за відкриття молекулярних механізмів зору і можливих патологічних порушень в них
  • Ширлі Тільгмен (Канада, США): за відкриття геномного імпринтингу і його ролі в ембріональному розвитку

Лауреати-2003:

  • Карімат Аль-Сайед (Єгипет): за роботу в галузі дослідження росту кристалів, в тому числі ниркових каменів
  • Фанхуа Лі (Китай): за відкриття нової техніки електронної мікроскопії
  • Айш Ерзан (Туреччина): за теоретичну роботу в галузі побудови деревоподібних структур
  • Маріана Вайсман (Аргентина): за теоретичні дослідження нових форм вуглецю
  • Джоанна Левель Сенгерс (США): за експерименти з критичної опалесценції в рідинах

Лауреати-2004:

  • Дженніфер Томсон (Південна Африка): за створення трансгенних рослин, стійких до вірусних інфекцій, посухи та інших факторів ризику
  • Люсія Мендоза Превіато (Бразилія): за досягнення в розумінні, лікуванні та профілактиці хвороби Чагаса
  • Філіпа Маррак (США): за опис ролі Т-лімфоцитів в імунній системі і відкриття суперантигенів
  • Ненсі Іп (Китай): за відкриття у галузі молекулярного контролю росту, диференціювання і формування синапсів в нервовій системі
  • Христина Петі (Франція): за дослідження генетичних дефектів, що ведуть до спадкової глухоти та інших порушень у функціонуванні сенсорних систем

Лауреати-2005:

  • Зохра Бен Лахдар (Туніс): за експерименти і моделювання в галузі інфрачервоної спектроскопії та її застосування в медицині і дослідженні забруднення навколишнього середовища
  • Фумико Йонезава (Японія): за піонерську теорію і комп'ютерне моделювання в області дослідження аморфних напівпровідників і рідких металів
  • Домініка Ланжевін (Франція): за фундаментальні дослідження детергентів, емульсій і пін
  • Беліта Койл (Бразилія): за інноваційні дослідження електронів в речовинах з неврегульованою структурою, таких як скло
  • Міріам П. Шарачік (США): за важливі експерименти з електропровідності і переходів між металами та діелектриками

Лауреати-2006:

  • Хабіба Бухамед Шаабуні (Туніс): за внесок у аналіз і профілактику спадкових захворювань
  • Дженніфер Грейвс (Австралія): за вивчення еволюції геномів ссавців
  • Христина ван Брукховен (Бельгія): за генетичні дослідження хвороби Альцгеймера та інших нейродегенеративних захворювань
  • Естер Озорко (Мексика): за відкриття механізму інфікування амебами і способів контролю за ним в тропічних областях
  • Памела Бйоркман (США): за відкриття того, як імунна система розпізнає мішені

Лауреати-2007:

  • Аміна Гуріб-Факім (Маврикій): за дослідження і аналіз рослин Маврикія і їх біомедичне застосування
  • Лігія Гаргалло (Чилі): за внесок в розуміння властивостей полімерів в розчинах
  • Мілдред Дресселгауз (США): «За її дослідження матеріалів у твердому агрегатному стані, включаючи концептуалізацію створення вуглецевих нанотрубок.»
  • Маргарет Брімбл (Нова Зеландія): за внесок у штучний синтез складних природних сполук, зокрема токсину молюсків
  • Бірштейн Тетяна Максимівна (Росія): за внесок у розуміння форм, розмірів і руху великих молекул

Лауреати-2008:

  • Ліхад Аль-Газалі (ОАЕ): за внесок в характеристику спадкових захворювань
  • В. Наррі Кім (Південна Корея): за прояснення механізмів утворення молекул РНК нового класу, залучених в регуляцію експресії генів
  • Ада Йонат (Ізраїль): за дослідження структури апарату біосинтезу білка і придушення його роботи під дією антибіотиків
  • Ана Белен Ельгойен (Аргентина): за внесок у розуміння молекулярних основ слуху
  • Елізабет Блекберн (США): за відкриття природи і способів підтримки структур на кінцях хромосом і їх ролі в розвитку раку і старінні

Лауреати-2009:

  • Тебелло Нёконг (Африка та арабські держави): за роботу з використання світла для лікування раку та очищення навколишнього середовища
  • Акіко Кобаясі (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за внесок у розвиток молекулярних провідників, розробку та синтез однокомпонентного молекулярного металу.
  • Афіна М. Дональд (Європа): за роботу у галузі фізики сипучих матеріалів, від цементу до крохмалю.
  • Беатріс Барбуа (Латинська Америка): за вивчення хімічного складу старих зірок і його значення для формування і еволюції галактик.
  • Євгенія Кумачова (Канада): за дослідження фундаментальних і прикладних властивостей полімерів, включаючи створення концепції і розробку нових матеріалів.

Лауреати-2010:

  • Рашіка Ель Ріді (Африка та арабські держави): за дослідження в напрямку створення вакцини проти тропічної хвороби шистосомоза
  • Лурдес Д. Круз (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за відкриття токсинів морських равликів, які можуть використовуватися як знеболюючі засоби і як фармакологічні проби для дослідження функціонування мозку
  • Анн Дежан-Ассема (Європа): за прояснення молекулярних і клітинних механізмів, що лежать в основі розвитку певних типів злоякісних новоутворень людини
  • Алехандра Браво (Латинська Америка): за дослідження механізму дії бактеріального токсину, який може використовуватися як відносно безпечний для навколишнього середовища інсектицид.
  • Елейн Фукс (Північна Америка): за відкриття стовбурових клітин шкіри і ключових процесів розвитку, підтримки і відновлення шкіри

Лауреати-2011:

  • Файза Аль-Харафі (Африка та арабські держави): за значний внесок в електрохімію і особливо в дослідження корозії і каталізу
  • Вівіан Вінг-Вах Ям (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за дослідження в області фотоелектронних матеріалів і розробку інноваційних методів у використанні сонячної енергії.
  • Анн Л'Юїльє (Європа): за роботи зі створення надшвидкої камери для реєстрації подій тривалістю в аттосекунди (витримка в одну мільярдну частку секунди).
  • Сільвія Торрес-Пеімберт, (Латинська Америка): за фундаментальний внесок у дослідження туманностей, які привели до кращого розуміння хімічної еволюції галактик і Всесвіту
  • Джилліан Бенфілд (Північна Америка): за дослідження у галузі поведінки бактерій і матеріалів в екстремальних умовах, що можуть існувати на Землі і в навколишньому середовищі.

Лауреати-2012:

  • Джілл Феррант (Африка та арабські держави): за прояснення механізмів, завдяки яким рослини долають умови посухи
  • Інгрід Шеффер (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): за ідентифікацію генів, залучених до деяких форм епілепсії
  • Френсіс Ешкрофт (Європа): за відкриття АТФ-чутливого калієвого каналу, який зв'язує метаболізм глюкози і секрецію інсуліну, і його ролі в неонатальному цукровому діабеті
  • Сусана Лопес (Латинська Америка): за прояснення механізму ротавірусної інфекції
  • Бонні Басслер (Північна Америка): за відкриття хімічних сигналів і механізмів, які бактерії використовують для комунікації і координації групової поведінки

Лауреати-2013

  • Франциска Ннека Океке (Африка та арабські держави): «за значний внесок у розуміння щоденних коливань іонних струмів у верхніх шарах атмосфери, які можуть сприяти нашому розумінню зміни клімату».[4]
  • Рейко Курода («Азіатсько-Тихоокеанський регіон»): «за відкриття функціонально важливої різниці між енантіомерами, що знайшла широке застосування, включаючи дослідження нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера».[5]
  • Пратібха Гай (Європа): «за модифікацію електронного мікроскопа, що дозволяє спостерігати хімічні реакції, які відбуваються на поверхневих атомах каталізаторів, і допоможуть вченим у розробці нових лікарських засобів або нових джерел енергії».[6]
  • Марсія Барбоза (Латинська Америка): «за відкриття властивостей води, які можуть призвести до кращого розуміння природи землетрусів та згортання білків, що важливо для лікування захворювань».[7]
  • Дебора С. Джин (Північна Америка): «за відкриття у галузі охолоджених молекул, що дали можливість спостерігати хімічні реакції у повільному темпі, що може сприяти подальшому розумінню молекулярних процесів, які важливі для медицини або нових джерел енергії».[8][9]

Лауреати-2014

  • Сегенет Келему (Африка і арабські держави)
  • Кайо-Інаба (Азіатсько-Тихоокеанський регіон)
  • Бріджит Кіффер (Європа) «за дослідження механізмів мозку, що беруть участь у больових процесах, психічних захворюваннях та наркозалежності»[10]
  • Сесілія Бузат (Аргентина) «за внесок у наше розуміння того, як клітини мозку спілкуються між собою і з м'язами»[10]
  • Лорі Глімчер (Північна Америка)[10]

Лауреати-2015

  • Раджа Черкауі Ель Мурлі (Африка та арабські держави): «За ключовий внесок у одне з найбільших відкриттів у фізиці: доказ існування бозона Хіггса, частинки, відповідальної за створення маси у Всесвіті».
  • Се Ї (Азіатсько-Тихоокеанський регіон): «За значний внесок у неорганічну сольвотермічну нанохімію твердого тіла, особливо нетрадиційні напівпровідникові матеріали і графеноподібні структури».
  • Керол Робінсон (Європа): «За новаторські роботи у макромолекулярній мас-спектрометрії та структурній біології шляхом дослідження структури і реакційної здатності окремих білків і білкових комплексів, включаючи мембранні білки».
  • Тайза Сторчі Бергманн (Латинська Америка): "За видатні дослідження надмасивних чорних дір в центрах галактик та їх асоційованих областях щільного газу, пилу та молодих зірок, що оточують їх, а також їх ролі в еволюції галактик .
  • Моллі Шойхет (Північна Америка): «За новаторські роботи з лазерної фотохімії для створення 3D моделей у гідрогелях, що дозволяють регенерацію нервової тканини».[11]

Лауреати-2016

 
Професор Карім отримує нагороду «Африка/Арабські країни»

Лауреати-2017

  • Нівень Хашаб (Саудівська Аравія) «За внесок у розробку розумних гібридних матеріалів, що спрямовані на доставку ліків і розробку нових методів моніторингу внутрішньоклітинної антиоксидантної активності».
  • Мішель Сіммонс (Австралія) «За новаторський внесок у квантову та атомну електроніку, побудову атомних транзисторів на шляху до квантових комп'ютерів».
  • Нікола Спальдін (Швейцарія) «За новаторські мультидисциплінарні дослідження з прогнозування, опису і створення нових матеріалів з перемикачими магнітними і сегнетоелектричними властивостями».
  • Женан Бао (США) «За видатний внесок у розвиток нових функціональних полімерів для побутової електроніки, зберігання енергії та біомедичних застосувань».
  • Марія Тереза Руїс (Чилі) «За відкриття першого коричневого карлика і дослідження слабких зірок, включаючи зірки на заключних етапах їх еволюції (білі карлики)».[14]

Лауреати-2018

  • Хізер Зар (Південна Африка) Медицина та медичні науки / Педіатрія «За створення передової дослідницької програми з пневмонії, туберкульозу та астми, що рятує життя багатьох дітей у всьому світі».
  • Міман Чанг (Китай) Біологічні науки / Палеонтологія, «За новаторські роботи з викопними залишками організмів, що сприяли розумінню того, як водні хребетні пристосувалися до життя на суші».
  • Керолайн Дін (Велика Британія) Біологічні науки / Молекулярна біологія «За новаторські дослідження адаптації рослин до навколишнього середовища та зміни клімату, що сприятимуть поліпшенню врожаю».
  • Емі Т. Остін (Аргентина) Екологія і екологічні науки «За внесок у розуміння екології екосистем наземних у природних і модифікованих людиною ландшафтах».
  • Джанет Россант (Канада) Біологічні науки, «За дослідження, які допомогли нам краще зрозуміти, як тканини і органи формуються в ембріоні, що розвивається».[15]

Лауреати-2019

ПриміткиРедагувати

  1. Kevin Friedl, "For Women in Science Архівовано 27 вересень 2007 у Wayback Machine.", Seed Magazine, March 8, 2006
  2. Five outstanding women scientists receive L'Oréal-UNESCO Awards for Women in Science 2007. UNESCOPRESS. 2007-03-02. Архів оригіналу за 2015-04-12. Процитовано 2015-11-15. 
  3. L'Oréal-UNESCO For Women in Science. YouTube. 2013-04-03. Процитовано 2013-05-13. 
  4. Francisca N. Okeke, 2013 L'Oréal-UNESCO Awards Laureate for Africa and the Arab States. YouTube. 2013-02-21. Процитовано 2013-05-13. 
  5. Reiko Kuroda, 2013 L'Oréal-UNESCO Awards Laureate for Asia. YouTube. Процитовано 2013-05-13. 
  6. Pratibha L. Gai, 2013 L'Oréal-UNESCO Awards Laureate for Europe. YouTube. Процитовано 2013-05-13. 
  7. Marcia Barbosa, 2013 L'Oréal-UNESCO Awards Laureates for Latin America. YouTube. Процитовано 2013-05-13. 
  8. 15th Annual L'ORÉAL-UNESCO Awards for Women in Science – 2013. UNESCO. Процитовано 1 May 2013. 
  9. Deborah S. Jin, 2013 L'Oréal-UNESCO Awards Laureate for North America. YouTube. Процитовано 2013-05-13. 
  10. а б в 16th Annual L'ORÉAL-UNESCO Awards for Women in Science – 2014. UNESCO. Процитовано 18 November 2015. 
  11. 2015 L’Oréal-UNESCO For Women in Science Awards. UNESCO. Архів оригіналу за March 20, 2015. Процитовано 20 March 2015. 
  12. SA scientist wins L'Oréal, Unesco Award, 5 April, Southern Times, Retrieved 7 April 2016
  13. Discover the 2016 L'Oréal-UNESCO For Women in Science laureates on foundation loreal.com
  14. Announcement of Laureates of 2017 L'Oréal-UNESCO For Women in Science Awards
  15. https://en.unesco.org/news/five-laureates-named-2018-oreal-unesco-women-science-awards Five Laureates Named for 2018 L'ORÉAL-UNESCO For Women in Science Awards

ПосиланняРедагувати