Окадзакі Цунеко
яп. 岡崎恒子
Народився 7 червня 1933(1933-06-07) (90 років)
Наґоя, Японія
Країна  Японія
Діяльність біолог, генетик, молекулярний біолог, викладачка університету
Alma mater Наґойський університет
Aichi Prefectural Asahigaoka Senior High Schoold
Галузь молекулярна біологія
Заклад Наґойський університет
Fujita Health Universityd
Нагороди

CMNS: Окадзакі Цунеко у Вікісховищі
Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке йде після нього: іменем цієї особи є Цунеко, а прізвищем — Окадзакі.

Окадзакі Цунеко (7.06.1933) — японська дослідниця в галузі молекулярної біології. Найбільше відома через відкриття фрагментів Окадзакі разом зі своїм чоловіком Окадзакі Рейдзі.

Біографія ред.

Цунеко народилася 1933 року в префектурі Айті. Її батько працював у шпиталі в приморському містечку Ґамаґорі. Великий вплив на неї здійснили лекції Кіхара Хітоші[en] та інших японських біологів[1].

Вона поступила до Нагойського університету, який закінчила 1956 року. Того ж року одружилася з Рейдзі Окадзакі. У 1960—1963 роках, навчаючись в аспірантурі цього ж університету, виграла грант Програми Фулбрайта та працювала в США: у 1960—1961 у Вашінгтонському університеті (під керівництвом Джека Стромінгера), а далі в Стенфордському університеті в лабораторії Артура Корнберга.

Після повернення в Японію захистила докторську дисертацію та працювала в Нагойському університеті на посадах асистента професора (1965—1976), доцента (1976—1983) та професора (1983—1997). У 1997—2008 роках була професоркою Медичного університету Фуджита[en].[2]

У 2004—2007 роках Окадзакі була директоркою Стокгольмського офісу Японського товариства сприяння науці[en][2].

Також у 2008—2014 роках очолювала компанію «Chromo Research Inc.» у Нагої[2].

З 2016 року її обрали Університетським професором Нагойського університету[2].

Особисте життя ред.

Має 2 синів: 1963 і 1974 років народження.

Науковий внесок ред.

 
Схематичне зображення процесу реплікації. Фрагменти Окадзакі позначені (F), (С) — РНК-праймер.

Найважливішою працею Цунеко й Рейдзі Окадзакі було відкриття фрагментів Окадзакі — коротких фрагментів ДНК у 1-2 тисячі нуклеотидів, що синтезуються при реплікації ДНК на другому, відстаючому ланцюгу ДНК, де подовження має відбуватися в напрямку 3'→5'. Оскільки немає ферменту, який би робив подібний синтез, Цунеко й Редзі припустили, що синтез відбувається в звичайному напрямку 5'→3', але при цьому ДНК-полімераза має постійно «перестрибувати» в напрямку 3'→5', синтезувати фрагмент «задом наперед», а потім знову сідати вище по ланцюгу. Таким чином мали утворюватися короткі фрагменти ДНК, які потім зшивалися б ДНК-лігазою. Альтернативною гіпотезою було існування невідомої ДНК-полімерази, яка б синтезувала ДНК у напрямку 3'→5'. Підтвердилася саме гіпотеза подружжя Окадзакі.[3]

Після смерті чоловіка від променевої хвороби 1975 року Цунеко очолила дослідницьку групу й змогла довести останню частину гіпотези — виділити короткий РНК-праймер, який є затравкою для роботи ДНК-полімерази[3].

Подальші дослідження Окадзакі були пов'язані зі штучними хромосомами.

Нагороди та вшанування ред.

Окадзакі є лауреаткою численних наукових та державних нагород:

У 2015 році Нагойський університет заснував Премію імені Цунеко й Рейджі Окадзакі, яку присуджують молодим ученим за внесок у дослідження в галузі біології[4]

Примітки ред.

  1. 岡崎 恒子. 岡崎フラグメントと私. JT Biohistory Journal, No. 32 2019(яп.)
  2. а б в г My Life & Okazaki Fragments. IAR Letter, vol.15, March 2017 [Архівовано 2017-12-28 у Wayback Machine.](англ.)
  3. а б Burgers, Peter M. (2019). Solution to the 50-year-old Okazaki-fragment problem. Proceedings of the National Academy of Sciences. 116 (9): 3358–3360. doi:10.1073/pnas.1900372116. ISSN 0027-8424. (англ.)
  4. About the Tsuneko and Reiji Okazaki Award(англ.)

Посилання ред.