Відкрити головне меню


Медаль Зінера (англ. Zener Prize), є міжнародною нагородою, що дарується в знак визнання наукового прогресу в галузі матеріалознавства і фізики з наголосом на застосування в механічній спектроскопії і внутрішньому терті. Іменована спочатку як ICIFUAS премія (1965-1989), вона була заснована в честь піонерської роботи Кларенса Зінера[1] по непружності (пом. 2 липня 1993).[2] Премія Зінера (відома також як Золота Медаль Зінера) присуджується комітетом премії Зінера на чолі головою Міжнародної Конференції по Внутрішньому Тертю і Механічній Спектроскопії (ICIFMS), раніше Міжнародна Конференція по Внутрішньому Тертю і Ультразвуковому Загасанню (1956-2002).[3] Премію Зінера може бути присуджено на відзнаку вражаючого індивідуального відкриття або за вагомий внесок до галузі завдяки тривалому об’єму роботи протягом життя. До 2017 року премією Зінера нагороджено до 23 номінантів. Кожний лауреат отримує Золоту Медаль Зінера і диплом. Кожна золота медаль Зінера являє собою диск в 20 карата золотом зі зображенням профілю Зінера.

Премія Зінера
англ. Zener Prize (Zener Gold Medal)
M:
Присуджується за За надзвичайні досягнення в фізиці i матеріалознавства
Засновник(и) Фундація Зенера
Країна International Prize
Рік заснування 1965
Останнє нагородження 2017
Поточний лауреат 2017 – Лечек Богуміл Магалас
(англ. Leszek Bogumił Magalas)
Польща Польща

Оголошення премії Зінера за 2017 рікРедагувати

Премію Зінера присуджено Лечеку Богумілу Магаласу (Leszek Bogumił Magalas) за його дослідження по механічній спектроскопії твердих тіл, що запровадили новий напрям в наукових дослідженнях. Професор Лечек Богуміл Магалас працює в AGH Університеті Науки і Технології (англ. AGH University of Science and Technology)[4], Краків, Польща.

Лист Лауреатів премії ЗінераРедагувати

Рік вручення Лауреати Країна Місце роботи
1 1965 Werner Otto Köster[5][6] 1896–1989   Німеччина Max Planck Institute for Metals Research, Штутгарт

(Max Planck Institute for Metals Research, Stuttgart renamed on March 18, 2011, the Max Planck Institute for Intelligent Systems (Інститут інтелектуальних систем імені Макса Планка), Штутгарт.)

2 1969 Warren Perry Mason[7][8] 1900–1986   США Bell Labs, Лабораторія Белла (англ. Bell Laboratories), Мюррей Хілл, Мангеттен, Нью-Джерсі
3 1985* Clarence Melvin Zener[1][9][10][11][12][13] 1905–1993   США Чиказький університет, Чикаго (Чикаґо), Іллінойс (1945-1951);

Westinghouse Electric (англ. Westinghouse Electric Company), Піттсбург, Пенсильванія (1951-1965);
англ. Texas A&M University, Коледж-Стейшен (Техас), Техас (1966-1968);
Університет Карнегі-Меллон,* Піттсбург, Пенсильванія (1968-1993)

4 1989 Ting-sui Kê[14][15][16][17] 1913–2000   КНР Китайська академія наук, англ. Institute of Solid State Physics (ISSP),[18] Хефей, Аньхой
5 1989* Arthur Stanley Nowick[19][20][21][22] 1923–2010   США Єльський університет, Нью-Гейвен (Коннектикут), Коннектикут (1951-1957);

англ. IBM Thomas J. Watson Research Center, Yorktown Heights, Нью-Йорк, Нью-Йорк (штат) (1957-1966);
Колумбійський університет,* (Колумбійський університет в місті Нью-Йорк), Нью-Йорк, Нью-Йорк (штат) (1966-2001);
Каліфорнійський університет в Ірвайні (англ. University of California at Irvine), Ірвайн, Каліфорнія (2001-2010)

6 1993 Piero Giorgio Bordoni[23][24] 1915–2009   Італія Римський університет ла Сап'єнца (італ. Universita degli studi di Roma La Sapienza), Рим
7 1993 Kurt Lücke[25] 1921–2001   Німеччина Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена (нім. Rheinisch-Westfälische Technische Hochschule Aachen, міжнародна назва RWTH Aachen University), Аахен
8 1993 Alfred Seeger[26][27] 1927–2015   Німеччина англ. Max Planck Institute for Metals Research (Інститут інтелектуальних систем імені Макса Планка), Штутгарт;

Штутгартський університет, Штутгарт

9 1993 Charles Allen Wert[28] 1919–2003   США Іллінойський університет в Урбана-Шампейн (англ. University of Illinois at Urbana-Champaign), Урбана (Іллінойс)-Шампейн (округ, Іллінойс), Іллінойс
10 1996 Andrew Vincent Granato[29][30][31][32] 1926–2015   США Іллінойський університет в Урбана-Шампейн (англ. University of Illinois at Urbana-Champaign), Урбана (Іллінойс)-Шампейн (округ, Іллінойс), Іллінойс
11 1999 Gunther Schoeck[33] 1928–2015   Австрія Віденський університет, Відень
12 2002 Willy Benoit[34][35] (1938)   Швейцарія Федеральна політехнічна школа Лозанни (фр. École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL), Лозанна
13 2002 Masahiro Koiwa[34] (1938)   Японія Кіотський університет, Кіото
14 2005 Rosario Cantelli[36] (1940)   Італія Римський університет ла Сап'єнца (італ. Universita degli studi di Roma La Sapienza), Рим
15 2005 Manfred Weller 1940–2017   Німеччина англ. Max Planck Institute for Metals Research (Інститут інтелектуальних систем імені Макса Планка), Штутгарт
16 2008 Daniel Newson Beshers[37] (1928)   США

Колумбійський університет, (Колумбійський університет в місті Нью-Йорк), Нью-Йорк, Нью-Йорк (штат)

17 2008 Gaetano Cannelli (1936)   Італія University of Calabria (італ. Università della Calabria), Ренде
18 2008 Gilbert Fantozzi (1942)   Франція фр. Institut National des Sciences Appliquées de Lyon (INSA Lyon), Ліон-Віллербанн
19 2011 Gérard Gremaud[38][39][40] (1949)   Швейцарія Федеральна політехнічна школа Лозанни (фр. École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL), Лозанна
20 2011 Fabio Massimo Mazzolai (1934)   Італія University of Perugia (італ. Università degli Studi di Perugia), Перуджа
21 2014 Qing-Ping Kong[41][42] (1930)   КНР Китайська академія наук, англ. Institute of Solid State Physics (ISSP)[18], Хефей, Аньхой
22 2014 Robert Schaller[43][44][45] (1948)   Швейцарія Федеральна політехнічна школа Лозанни (фр. École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL), Лозанна
23 2017 Leszek Bogumił Magalas[46][47][48] (1954)   Польща AGH Університеті Науки і Технології (англ. AGH University of Science and Technology)[4], Краків

Число в другій шпальті представляє рік отримання лауреатом премії Зінера. Число з астеріском (*) означає, що лауреат отримав нагороду під час його роботи в установі, що має цей астеріск.
Кількість лауреатів: 23 премії; 20 лауреатів Золотої Медалі Зінера.

Перелік країн по номеру здобувача премії ЗінераРедагувати

Pанг Країна Кількість
лауреатів
Лауреати
1   США 6 W.P. Mason, C.M. Zener, A.S. Nowick, C.A. Wert, A.V. Granato, D.N. Beshers
2   Німеччина 4 W. Köster, K. Lücke, A. Seeger, M. Weller
2   Італія 4 P.G. Bordoni, R. Cantelli, G. Cannelli, F.M. Mazzolai
3   Швейцарія 3 W. Benoit, G. Gremaud, R. Schaller
4   КНР 2 T.S. Kê, Q.P. Kong
5   Австрія 1 G. Schoeck
5   Франція 1 G. Fantozzi
5   Японія 1 M. Koiwa
5   Польща 1 L.B. Magalas

Країни перелічено у регресній послідовності згідно з кількістю лауреатів.

Aлфавітний список лауреатівРедагувати

  • Benoit W. (2002), Beshers D.N. (2008), Bordoni P.G. (1993)
  • Cannelli G. (2008), Cantelli R. (2005)
  • Fantozzi G. (2008)
  • Granato A.V. (1996), Gremaud G. (2011)
  • Kê T.S. (1989), Koiwa M. (2002), Kong Q.P. (2014), Köster W. (1965)
  • Lücke K. (1993)
  • Magalas L.B. (2017), Mason W.P. (1969), Mazzolai F.M. (2011)
  • Nowick A.S. (1989)
  • Schaller R. (2014), Schoeck G. (1999), Seeger A. (1993)
  • Weller M. (2005), Wert C.A. (1993)
  • Zener C.M. (1985).

Зовнішні посиланняРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. а б en: Clarence Zener
  2. Zener C. M. "Elasticity and anelasticity of metals" (1948) University of Chicago Press, Chicago
  3. Magalas L.B. (2009). Mechanical spectroscopy, internal friction and ultrasonic attenuation: Collection of works. (PDF Download Available) Materials Science and Engineering A, 521-522 (en). ResearchGate. с. 405–415. Процитовано 29 Жовтень 2017. 
  4. а б AGH University of Science and Technology. Main page AGH: www.agh.edu.pl/en/ (en). Процитовано 14 Грудень 2017. 
  5. Leak G.M., Köster W. "Archiv der Max-Planck-Gesellschaft, Abt., ZA 35, Nr. 75" (1965).
  6. Werner Köster[de]
  7. Thurston R.N. In Memoriam. Warren Perry Mason, 1900-1986 (en). с. 12. Процитовано 7 Червень 2018. 
  8. Warren Perry Mason. Acoustical Society of America (en). Процитовано 7 Червень 2018. 
  9. Maguire M. (1985). Clarence Zener: A Rare, Strange Genius. Carnegie-Mellon Magazine, winter 1985 (en). с. 18–19. 
  10. Seitz F. (1986). On the occasion of the 80th birthday celebration for Clarence Zener: Saturday, November 12, 1985. Journal of Applied Physics, 60 (en). с. 1865–1867. 
  11. Saxon W. (6 Липень 1993). Clarence M. Zener, 87, Physicist And Professor at Carnegie Mellon, The New York Times, July 6, B6. The New York Times (en). Процитовано 29 Жовтень 2017. 
  12. Wert C. (1994). Remembrances of Clarence Zener. Journal of Alloys and Compounds, 211-212 (en). с. 1–3. doi:10.1016/0925-8388(94)90435-9. 
  13. Wert C. (1994). Clarence Zener. Physics Today, 47 (en). с. 117–118. 
  14. en: Ke T'ing-sui
  15. Professor Ting-sui Kê: Founder of the Institute of Solid State Physics in Hefei, China. Institute of Solid State Physics (en). Процитовано 2018-06-09. 
  16. 1999 TMS Annual Meeting: 1999 Institute of Metals Lecture and Robert F. Mehl Medalist. tms.org (en). Процитовано 2018-06-07. 
  17. Zhu Z. (2004). Remembrance of Professor Kê. Materials Science and Engineering A, 370 (en). с. 6–8. doi:10.1016/j.msea.2003.08.066. 
  18. а б Institute of Solid State Physics (ISSP), Chinese Academy of Sciences (en). Процитовано 29 Жовтень 2017. ,
  19. en: Arthur Nowick
  20. A.S. Nowick Honored for Contributions to Study of Internal Dynamics of Solids. MRS Bulletin, December 1989 (en). 1989. с. 11–12. Процитовано 7 Червень 2018. 
  21. Nowick J.S., Nowick S.M. (2010). In memoriam: Arthur Stanley Nowick. MRS Bulletin, 35 (en). с. 736–737. doi:10.1557/mrs2010.520. 
  22. Obituary for Arthur Nowick (en). 2010. 
  23. en: Piero Giorgio Bordoni
  24. Piero Giorgio Bordoni (it). Процитовано 2018-06-09. 
  25. Granato A.V. (2004). Some memories of Kurt Lücke. Materials Science and Engineering A, 370 (en). с. 2–5. doi:10.1016/j.msea.2003.07.007. 
  26. Alfred Seeger[de]
  27. Kronmüller H., Knowles K.M. (2016). Obituary Prof. Dr. Dr.h.c. Alfred Seeger: 31 August 1927–18 October 2015. Philosophical Magazine, 96 (en). с. 1020–1021. doi:10.1080/14786435.2016.1154765. 
  28. Granato A.V. (2006). Charles Allen Wert (1919–2003). Materials Science and Engineering A, 442 (en). с. 3–4. doi:10.1016/j.msea.2006.06.083. 
  29. en: Andrew V. Granato
  30. Magalas L.B. (2016). Andrew Granato: A Memorial Tribute.. ResearchGate (en). Процитовано 29 Жовтень 2017. 
  31. Andrew V. Granato: Obituary. Legacy.com (en). Процитовано 14 Грудень 2017. 
  32. Andrew V. Granato Papers, 1954-2013 University of Illinois Archives (en). Процитовано 7 Червень 2018. 
  33. Schoeck G. (2000). The Bordoni maximum and the Peierls energy: Lecture on receiving the Zener medal. Journal of Alloys and Compounds, 310 (en). с. 2–6. doi:10.1016/S0925-8388(00)01007-0. 
  34. а б Los Zener Medal Awards premian a los físicos Willy Benoit y Masahiro Koiwa por su labor en el campo de la Fricción Interna. dialogo.ugr.es (es). Процитовано 30 Жовтень 2017. 
  35. Professeur Willy Benoit récipiendaire de la Médaille Zener (fr). Процитовано 7 Червень 2018. 
  36. Sapienza – Università di Roma. Dipartimento di Fisica. Prizes (en). Процитовано 7 Червень 2018. 
  37. Beshers Wins Zener Medal Award.. apam columbia (en). 1 June 2008. Процитовано 30 Жовтень 2017. 
  38. EPFL researcher wins the Zener Medal: Gérard Gremaud.. epfl (en). 10 Жовтень 2011. Процитовано 30 Жовтень 2017. 
  39. Gremaud G. (2016). Lattice Theory of Everything (en). 
  40. Gremaud G. Eulerian Theory of Newtonian Deformable Lattices - Dislocation and Disclination Charges in Solids (en). Процитовано 7 Червень 2018. 
  41. Announcement of the 2014 Zener Prize in Materials Science and Physics by Professor Qiang Feng Fang, Chairman of the International Zener Prize Committee, on 25 September 2014. Institute of Solid State Physics, Chinese Academy of Sciences (en). Процитовано 7 Червень 2018. 
  42. Magalas L.B. (2016). Professor Qing-Ping Kong: Zener Medalist.. ResearchGate (en). Процитовано 30 Жовтень 2017. 
  43. The Zener Prize awarded to Robert Schaller. Chinese Physical Society (zh). Процитовано 7 Червень 2018. 
  44. Robert Schaller wins the 2014 Zener Medal.. epfl (en). 24 Жовтень 2014. Процитовано 14 Грудень 2017. 
  45. Mari D. (2016). Professor Robert Schaller: Zener Medalist (en). Процитовано 29 Жовтень 2017. 
  46. Leszek Magalas first Pole to have been awarded the Zener Gold Medal.. agh (en). 13 грудень 2017. Процитовано 14 Грудень 2017. 
  47. Grzegorz Kowalczyk. Polak z jedna z najwazniejszych nagrod z fizyki - nagroda Zenera. istotnie.pl (pl). Процитовано 7 Червень 2018. 
  48. AMC. Pierwszy Polak uhonorowany Nagroda Zenera. NET TG.pl (pl). Процитовано 7 Червень 2018.