Китайська академія наук

Китайська Академія наук — вища наукова організація КНР, провідний центр фундаментальних досліджень в області природничих наук в країні. Раніше мала назву Академіка Синика (англ. Academia Sinica)[9], яка збереглася на Тайвані. У рамках Академії наук було створено велику кількість комерційних структур, наприклад, компанія «Lenovo».

Китайська академія наук
кит. 中国科学院
Тип академія наук
видавець відкритого доступуd[1][2]
public institution directly owned by State Councild
академічна установа[d]
Засновано 1 листопада 1949
Країна  КНР[2]
Штаб-квартира Пекін
39°54′34″ пн. ш. 116°19′46″ сх. д. / 39.90960000002777264° пн. ш. 116.32960000002778145° сх. д. / 39.90960000002777264; 116.32960000002778145Координати: 39°54′34″ пн. ш. 116°19′46″ сх. д. / 39.90960000002777264° пн. ш. 116.32960000002778145° сх. д. / 39.90960000002777264; 116.32960000002778145
Членство ORCID[d][3]
W3C[4]
Committee on Space Researchd[5]
Biodiversity Heritage Library[6]
Міжакадемічне партнерствоd[7]
Association of Academies and Societies of Sciences in Asiad[8]
Міжнародна асоціація академій наук
Офіс голови President of the Chinese Academy of Sciencesd
Материнська
організація
Державна рада КНР
Дочірня(і)
організація(ї)
близько 150 інститутів
Вебсайт: cas.ac.cn

Мапа

CMNS: Китайська академія наук у Вікісховищі
Ця стаття містить китайський текст.
Без правильної підтримки східно-азійського написання ви можете бачити знаки питання, прямокутники або інші символи замість ієрогліфів.

Історія ред.

Китайська академія наук (кит.: 中国科学院) була створена 1 листопада 1949 року в Пекіні.

У травні 1977 року на базі Відділення філософії та суспільних наук КАН була створена Академія суспільних наук КНР (АОН КНР, КАОН). Керує Академією наук президент Лу Юнсян, виконавчим віце-президентом є Бай Чуньлі. Директор з фундаментальних наук — Чжан Цзе.

Сьогодення ред.

Сьогодні КАН є найбільшою на планеті науковою організацією, до складу якої входять 114 НДІ, 3 університети, 12 філій, понад 130 лабораторій та інженерних центрів[10]. Усього АН КНР об’єднує більше ніж 1000 різних наукових центрів і лабораторій по всій країні, понад 85% великих наукових об’єктів Китаю (Пекінський електронно-позитронний колайдер, Експериментальний удосконалений надпровідний ТОКАМАК HL-2M[en], Шанхайський пристрій синхротронного випромінювання[en], Великий багатоцільовий спектроскоп для спостереження великих районів неба[en] та ін.)[11]. АН КНР видає 267 наукових журналів, сховище наукових даних перевищує 150ТБ. У складі АН КНР налічується понад 71000 наукових співробітників і 64 000 аспірантів.

Довготривалою стратегією розвитку АН КНР є комбінування досліджень й освіти, а також міждисциплінарного й міжгалузевого співробітництва в царині інновацій. Зараз учені АН КНР реалізують 40% тих задумів, що фінансуються Національним фондом природничих наук Китаю[en], та майже 22% ключових наукових проєктів у межах Національної програми фундаментальних досліджень. Ще в 1986 році в Китаї з’явився державний документ – «Програма 863» (Національна програма з досліджень та розробок в сфері високих технологій)[12]. Згодом, в 1997 році був прийнятий інший документ – «Проект 973[zh]» (Національна програма з розвитку основних фундаментальних досліджень)[13].

Структура ред.

КАН включає в себе п'ять відділень:

  • Відділення математичних наук;
  • Відділення фізичних наук;
  • Відділення хімічних наук;
  • Відділення наук про Землю;
  • Відділення технічних наук.

Всього в структурі Академії наук КНР налічується 84 заклади (Науково-дослідні інститути), один університет (Науково-технічний університет Китаю), а також аспірантура при Академії наук.

Філії ред.

Філії КАН розташовані в наступних містах: Пекін, Шеньян, Чанчунь, Шанхай, Нанкін, Хефей, Ухань, Гуанчжоу, Ченду, Нінбо, Куньмін, Сіань, Ланьчжоу і в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.

Дослідницька діяльність ред.

У серпні 2010 року у видавництві «Сіньхуа» був опублікований «Щорічник Академії наук КНР», ISBN 978-7-03-028950-6), а в також доповідь про науку в КНР в 2010 році.

Примітки ред.

  1. Саттон К., Субер П. Society Open Access Research (SOAR) Catalog — 2007.
  2. а б Directory of Open Access Journals — 2003.
  3. https://orcid.org/members/001G000001C8dNCIAZ-national-sciences-library-chinese-academy-of-science
  4. https://www.w3.org/Consortium/Member/List
  5. https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
  6. https://about.biodiversitylibrary.org/about/bhl-consortium/
  7. https://www.interacademies.org/network/member-academies
  8. http://aassa.asia/member/academies.php
  9. Academia Sinica
  10. Кіктенко В. Основні віхи розвитку Академії наук КНР: до 70-річного ювілею. sinologist. 14 квітня 2020. Архів оригіналу за 16 Квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
  11. 23 проекта Китая, которые изменят мир | Институт Эволюционной Экономики. iee.org.ua. Архів оригіналу за 16 Квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  12. http://www.uscc.gov/researchpapers/2009/Research_Report_on Chinese _High_Tech_Industries.pdf
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 Квітня 2021. Процитовано 16 Квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)