Предраг Джаїч

югославський футболіст

Предраг Джаїч (серб. Предраг Ђајић, 1 травня 1922, Сараєво13 травня 1979, Варшава) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника , зокрема, за клуб «Црвена Звезда», а також національну збірну Югославії.

Ф
Предраг Джаїч
Особисті дані
Народження 1 травня 1922(1922-05-01)
  Сараєво, Королівство Югославія
Смерть 13 травня 1979(1979-05-13) (57 років)
  Варшава, Польща
Громадянство Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg Югославія
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1937—1940 Югославія «Славія» (Сараєво) 23[1] (5)
1946—1955 Югославія «Црвена Звезда» 153 (16)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1949—1953 Югославія Югославія 17 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дворазовий чемпіон Югославії. Триразовий володар кубка Югославії.

Клубна кар'єраРедагувати

Грав у складі футбольного клубу «Славія» (Сараєво), що виступав у вищому дивізіоні чемпіонату Югославії. Фіналіст Зимового кубка 1939 року — передвісника кубка Югославії. Турнір проводився взимку 1938—1939 років, але фінальні матчі проти «Югославії» (1:5, 0:0), учасником яких був Джаїч, були зіграні через рік у січні 1940 року.[2].

Також був бронзовим призером чемпіонату Югославії в сезоні 1939-1940. 20 найсильніших команд були поділені на дві групи - сербську і хорватсько-словенську. «Славія» стала третьою у сербській лізі, а потім також посіла третє місце і у фінальному турнірі для шести команд[3]. На рахунку Джаїча 8 матчів у фінальному турнірі і гол[4].

Завдяки третьому місцю у чемпіонаті, «Славія» отримала можливість виступити у престижному центральноєвропейському Кубку Мітропи 1940, у якому того року брали участь лише клуби з Угорщини, Югославії і Румунії, через початок Другої світової війни. У чвертьфіналі «Славія» зустрічалась з сильним угорським «Ференцварошем». В домашньому матчі команда з Сараєво сенсаційно перемогла з рахунком 3:0, завдяки двом голам найбільш відомого нападника клубу Милана Райлича і голу Бранко Шаліпура[5]. У матчі-відповіді лідер «Ференцвароша» Дьордь Шароші, який не грав у першій грі, забив 4 голи, а його команда перемогла з рахунком 11:1 і вийшла у півфінал[6].

В 1945 році брав участь у складі збірної республіки Боснія і Герцеговина у першому післявоєнному чемпіонаті Югославії. Боснія і Герцеговина з рахунком 1:6 програла Хорватії[7].

З 1946 року виступав за команду «Црвена Звезда», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала десять років. За цей час двічі виборював титул чемпіона Югославії і тричі ставав володарем кубка Югославії.

Виступи за збірнуРедагувати

1949 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії. Протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 17 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилія, де зіграв зі Швейцарією (3-0)[8], з Мексикою (4-1)[9] і з Бразилією (0-2)[10].

Помер 13 травня 1979 року на 58-му році життя у місті Варшава.

Статистика виступівРедагувати

Статистика виступів у кубку МітропиРедагувати

Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1940 1/4 19.06.1940
Сараєво
  Славія (Сараєво) 3:0   Ференцварош
2 1940 1/4 23.06.1940
Будапешт
  Ференцварош 11:1   Славія (Сараєво)
Всього у кубку Мітропи 2 0

Титули і досягненняРедагувати

«Црвена Звезда»: 1951, 1952—1953
«Црвена Звезда»: 1948, 1949, 1950

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати