Почу́йки — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області, Входить до складу Квітневої сільської громади. Населення становить 794 осіб. До 2016 року центр Почуйківської сільської ради.

село Почуйки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Квітнева сільська громада
Основні дані
Засноване 1746
Населення 794
Площа 6,271 км²
Густота населення 126,61 осіб/км²
Поштовий індекс 13534
Телефонний код +380 4137
Географічні дані
Географічні координати 49°56′37″ пн. ш. 29°36′28″ сх. д. / 49.94361° пн. ш. 29.60778° сх. д. / 49.94361; 29.60778Координати: 49°56′37″ пн. ш. 29°36′28″ сх. д. / 49.94361° пн. ш. 29.60778° сх. д. / 49.94361; 29.60778
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Водойми річка Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради 13534, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Почуйки, вулиця Миру, будинок 2-В
Карта
Почуйки. Карта розташування: Україна
Почуйки
Почуйки
Почуйки. Карта розташування: Житомирська область
Почуйки
Почуйки
Мапа
Мапа

CMNS: Почуйки у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Почуйки розташоване за 15 км від селища Попільня на схід, за 100 км від м. Києва та за 3 км від залізничної зупинки «Чернявка» Південно-Західної залізниці. Площа колишньої сільської ради — 33,371 км², а площа населеного пункту становить — 6,229 км².

Назва

ред.

Є декілька версій походження назви села — «Почуйки». За однією з них, у 1380 році дана місцевість належала Великому князівству Литовському і найменувалася за прізвищем князя Почутко, який був призначений охороняти територію, у документах значиться «Почуйкове на Кам'янці».

Історія

ред.

Перша згадка про село у документах значиться в 1471 році, на той час було 12 мешканців села. Після татарської навали під керівництвом Манглі Герея Почуйки надовго запустіли. Потерпали вони й від нападів поляків, турків, московитів. Проходили через Почуйки козацькі полки під проводом Криштофа Косинського (15911593), Северина Наливайка (1596), Іллі Голоти (1649), відвідували село також і воїни Богдана Хмельницького.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 73 жителі села[1].

У роки Німецько-радянської війни 297 жителів села воювали у лавах радянської армії, 289 — нагороджено орденами і медалями, 184 — загинули. У грудні місяці 1943 року село було звільнене від німецьких військ.

На території сільської ради працювали і працюють такі трудові династії хліборобів — Коваля Михайла, Задорожнього Олексія, Бабича Степана, доярок — Чорнобай Тетяни, Швагро Ганни, Сьомки Ганни, Каліберди Лідії та інших.

Сьогодення

ред.

На території села знаходяться два фермерських господарства та приватне сільськогосподарське підприємство «Україна», яке має племінні заводи по розведенню чорно-рябої молочної, червоно-рябої молочної порід великої рогатої худоби та поліської м'ясної породи, племінні репродуктори по розведенню коней породи «Новоолександрівський ваговоз» і свиней великої білої породи, завод по виробництву насіння та є одним з найкращих в області. Значних успіхів ПСП «Україна» досягло завдяки вмілому правлінню Заслуженого Працівника сільського господарсва, ветерана праці, учасника війни — бойових дій, кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, Кельвича Леоніда Миколайовича, котрий очолював його протягом 19862008 років.

З 2008 року ПСП «Україна» перейшло у власність малого приватного підприємства фірми «Ерідон». В 2015 році компанія «Ерідон» інвестувала 80 млн грн в будівництво тваринницького комплексу на 500 голів великої рогатої худоби[2].

2018 року відкрито новий сучасний насіннєвий завод. Замовник будівництва ПСП «Україна».[3] Завод є найсучаснішим в Україні та устаткований обладнанням визнаного світового лідера — німецької компанії Petkus («Петкус»). Він має найвищий рівень комп'ютеризації та автоматизації всіх виробничих процесів. Якість насіння буде повністю відповідати кращим світовим стандартам. Площа комплексу становить 7118,1 м², а вартість основних фондів, які прийнято в експлуатацію, 644347 тис. грн.[4]

На території сільської ради діє дві релігійні громади. В селі є загальноосвітня школа І — II ступенів в якій навчається 101 учень, лікарська амбулаторія, дитячий садочок, пекарня, відділення зв'язку, магазини, бібліотека, аптека та будинок культури.

Село газифіковане. В селі є два ставки. Площа одного з них становить понад 150 га.

Відомі люди

ред.

В селі народилися такі видатні люди:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Почуйки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. http://delo.ua/business/distribjutor-semjan-eridon-investiroval-v-zhivotnovodstvo-80-mln-300420/?supdated_new=1437143329
  3. На Житомирщині відкрили насінневий завод вартістю $200 млн. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 вересня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  4. На Житомирщині реалізовується масштабний інвестпроект — будується насіннєвий завод

Посилання

ред.