Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою»

	Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою»; пол. Odznaka honorowa «Zasłużony dla Kultury Polskiej»
Девіз	«ZASŁUŻONY DLA KULTURY POLSKIEJ»
Країна	Польща
Тип	почесна відзнака
Вручає:	Міністерство культури та національної спадщини Польщі
Статус	вручається
Нагородження
Параметри	Томпак
Засновано:	11 серпня 1969
Перше:	1969
Нагороджені:
	Категорія:Нагороджені почесною відзнакою «За заслуги перед польською культурою» (52)
Черговість
Старша нагорода	Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
	Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою» у Вікісховищі

Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою» (пол. Odznaka honorowa «Zasłużony dla Kultury Polskiej») — польська відомча відзнака яка присуджується Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща особам, установам та організаціям за видатний внесок у створенні, поширенні та збереженні польської культури та спадщину в країні чи за кордоном^[1].

Історія ред.

Відзнака була заснована 11 серпня 1969 року за часів Польської Народної Республіки^[2].

17 червня 2005 року почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою» замінила иншу нагороду «Заслужений діяч культури Польщі» («Zasłużony działacz kultury»)^[3].

Опис ред.

Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою» має форму розетки діаметром 32 мм, у позолоті та темно-червоних барвах. У центрі розетки, на круглому білоемальованому щиті, позолочена монограма «RP», а по краю щита, на сріблястому фоні, напис «ZASŁUŻONY DLA KULTURY POLSKIEJ». Зворотний бік розетки гладкий та позолочений. Розетка підвішена на прямокутній вертикальній колодці розміром 10 × 41 мм. У верхній частині колодки — стилізований посріблений орел. У нижній частині колодки, під орлом, розташовані вертикальні, однаково широкі, емальовані смуги білого та червоного кольору. Почесна відзнака виготовлена з томпаку^[2].

Нагороджені ред.

Головна категорія: Нагороджені почесною відзнакою «За заслуги перед польською культурою»

Божена Антоняк — українська перекладачка, лінгвістка, редакторка, видавець.
Ольга Аросєва — радянська та російська акторка театру і кіно, народна артистка РРФСР.
Ірина Архипова — радянська та російська оперна співачка (мецо-сопрано), солістка Большого театру (1956—1988), народна артистка СРСР (1966).
Жанія Аубакірова — казахська піаністка, музична педагогиня, професорка.
Казімеж Бурнат — польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, аніматор культури, автор поетичних книжок та численних публікацій.
Ніна Герасимова-Персидська — український музикознавець, доктор мистецтвознавства (1978), Заслужений діяч мистецтв України (1997).
Чеслав Гернас — польський філолог та фольклорист, професор Вроцлавського університету.
Олег Гірний — український науковець, освітній діяч, перекладач. Кандидат технічних наук (1989).
Олексій Коган — український автор і ведучий радіо- та телепрограм, ведучий джазових концертів.
Тимофій Кохан — український науковець, перший заступник Міністра культури України (2013-2014).
Євген Лавренчук — український театральний режисер, педагог.
Богдана Матіяш — українська письменниця, редакторка, перекладачка, літературний критик.
Дзвінка Матіяш — українська письменниця, перекладачка.
Артур Микитка — український скрипаль, педагог, професор,народний артист України (2006).
Музей професійного мініатюрного мистецтва Генрик Ян Доміняк в Тихах — музей модернізму — сучасного мистецтва (2021)
Юрій Попсуєнко — український перекладач, редактор, член НСПУ (1979), НСЖУ (1975), Заслужений працівник культури України (2008).
Остап Сливинський — український поет, перекладач та літературознавець.
Дарослав Торунь — польський письменник-фантаст, перекладач та автор рольових ігор.
Костянтин Чавага — український журналіст, заступник прес-секретаря Львівської Архідієцезії, кореспондент Радіо Ватикану.

Див. також ред.

Джерела ред.

Stefan Oberleitner. Polskie ordery, odznaczenia i niektóre wyróżnienia zaszczytne 1705–1990. Vademecum dla kolekcjonerów. T. 2. Polska Rzeczpospolita Ludowa 1944–1990. Zielona Góra: Wyd. Kanion, 1999, s. 195–198.(пол.)
Stefan Oberleitner. Odznaki honorowe (resortowe) PRL 1944–1989. Rzeszów: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne, 2000, s. 101.(пол.)
Stefan Oberleitner. Ordery, odznaczenia i odznaki III Rzeczypospolitej Polskiej 1990–1999. Toruń: Wyd. Adam Marszałek, 2001, s. 73–74.(пол.)

Примітки ред.

↑ Odznaka «Zasłużony dla Kultury Polskiej». mkidn.gov.pl. Процитовано 9 лютого 2022.(пол.)
↑ ^а ^б Dziennik Ustaw. Rozporządzenie Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego z dnia 5 stycznia 2012 r. w sprawie odznaki honorowej «Zasłużony dla Kultury Polskiej». 19 stycznia 2012 (пол.)
↑ Ustawa z dnia 17 czerwca 2005 r. o zmianie ustawy o organizowaniu i prowadzeniu działalności kulturalnej oraz o zmianie ustawy o systemie oświaty. prawo.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 9 лютого 2022.(пол.)

[mkidn-1] Odznaka «Zasłużony dla Kultury Polskiej». mkidn.gov.pl. Процитовано 9 лютого 2022.(пол.)

[gov-2] а ^б Dziennik Ustaw. Rozporządzenie Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego z dnia 5 stycznia 2012 r. w sprawie odznaki honorowej «Zasłużony dla Kultury Polskiej». 19 stycznia 2012 (пол.)

[3] Ustawa z dnia 17 czerwca 2005 r. o zmianie ustawy o organizowaniu i prowadzeniu działalności kulturalnej oraz o zmianie ustawy o systemie oświaty. prawo.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 9 лютого 2022.(пол.)

[1]

[2]

[3]