Потудань (річка)

річка в Росії

Потудань (рос. Потудань) — річка у Білгородській та Воронезькій областях Росії, права притока Дону. Протікає по території Старооскольського, Реп'євського та Острогозького районів. Раніше починалася з озера поруч з селом Потудань, яке наразі поглинено створеним ставком.

Потудань
51°16′04″ пн. ш. 38°14′59″ сх. д. / 51.268000000027775798° пн. ш. 38.24975000002777392° сх. д. / 51.268000000027775798; 38.24975000002777392
Витік
• координати 51°16′04″ пн. ш. 38°14′59″ сх. д. / 51.268000000027775798° пн. ш. 38.24975000002777392° сх. д. / 51.268000000027775798; 38.24975000002777392
Гирло Дон
• координати 51°01′15″ пн. ш. 39°08′59″ сх. д. / 51.02091666669477377° пн. ш. 39.14972222224977827° сх. д. / 51.02091666669477377; 39.14972222224977827
Басейн басейн Дону
Країни:  Росія[1]
Регіон Бєлгородська область
Воронезька область
Довжина 100 км
Площа басейну: 21 800 км²
Притоки: Skupaya Potudan'd і Lanikd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Верхня частина річки до впадання в неї річки Кам'янка носить назву Борова Потудань. Загальний напрямок течії — із заходу на схід. Долина річки слабо звивиста. У басейні Потудані 8 річок і 21 струмок. Найбільша притока — річка Суха.

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.

Посилання ред.

  • Отин Е. С. Потудань // Русская ономастика и ономастика России: Словарь / Под ред. акад. РАН О. Н. Трубачёва. — М.: Школа-Пресс, 1994. — С. 164—166. — 288 с. — (Русская энциклопедия). — 50 000 экз. — ISBN 5-88527-066-X.
  • Воронежская энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред. М. Д. Карпачёв. — Воронеж: Центр духовного возрождения Чернозёмного края, 2008. — Т. 2: А—М. — С. 123—124. — 524 с. — ISBN 978-5-900270-99-9.