Поріччя (Довжанський район)

село в Луганській області, Україна

Поріччя (до 1972 року — хутір Хомівка) — селище в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. З 2014 року є окупованим. Населення становить 1306 осіб.

селище Поріччя
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Тер. громада Сорокинська громада
Код КАТОТТГ UA44040030430028735
Основні дані
Засновано 1914
Площа 7,446 км²
Населення 1306
Густота 175,4 осіб/км²;
Поштовий індекс 94408
Телефонний код +380 6435
Географічні координати 48°15′39″ пн. ш. 39°47′06″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 86 м
Водойма р. Велика Кам'янка


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Карта
Поріччя. Карта розташування: Україна
Поріччя
Поріччя
Поріччя. Карта розташування: Луганська область
Поріччя
Поріччя
Мапа

Географія

ред.

Географічні координати: 48°15' пн. ш. 39°47' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 7,446 км².

Селище розташоване у східній частині Донбасу за 6 км від центру громади — міста Сорокине. Найближча залізнична станція — Ізварино, за 5 км. Через селище протікає річка Велика Кам'янка.

Історія

ред.

Селище засноване 17 березня 1914 року у результаті поділу хутора Сорокіно на два окремих хутори Сорокіно і Фомовка (селище Поріччя), що розташувалося уздовж правого берега річки Кам'янка та мав усього 35 дворів. До 1917 року козачим отаманом у хуторі Фомовка був Галактіон Григорович Сухоруков.

На території хутора проживав відомий більшовик-революціонер, голова Сорокінської ради робочих депутатів Афанасій Федосійович Биков, який був розстріляний 25 квітня 1917 року білокозачим загоном.

Із закінченням громадянської війни в Фомовці встановлено радянську владу і розпочато масову колективізацію. Були розкуркулені господарства Сухорукова, Симонова, Григорія Краснова. У 1930 році створено перший у районі радгосп «Красний Луч», одним із відділень якого був хутір Фомовка. Директором господарства став Ківа. Побудовано контору; клуб та бібліотека знаходились в бараку. Розпочато будівництво ще одного корівника.

20 липня 1942 року хутір був окупований гітлерівцями. Взимку німці виводили на вулицю худобу місцевих жителів, а в сараї ставили своїх коней. У центрі селища в конюшнях тримали військовополонених.

У лавах підпільної комсомольської організації «Молода гвардія» боролися із фашистами та загинули молоді працівники радгоспу «Первомайський» Василь Бондарєв, Геннадій Лукашев, Дем'ян Фомін, Шура Бондарєва.

14 лютого 1943 року від нацистських загарбників селище визволено 3-ю танковою бригадою 23-го танкового корпусу, яка входила до складу 3-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Новітня історія

ред.

12 липня 2014 року російсько-терористичні війська здійснюють обстріл українських вояків 72-ї бригади реактивними артилерійськими снарядами поблизу села Поріччя, загинув солдат Дмитро Волков.

Населення

ред.

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1306 осіб, з них 1,91% зазначили рідною мову українську, 97,93% — російську, а 0,16% — іншу[3].

Економіка

ред.

У Поріччі діє сільськогосподарське підприємство ПП «Поріччя», що займається розведенням та вирощуванням великої рогатої худоби.

Соціальна сфера

ред.

У селищі діють ЗОШ I–II ступенів, амбулаторія, ясла-садок, клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку, бар та 2 магазини.

Примітки

ред.
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Джерела

ред.

Посилання

ред.