Відкрити головне меню

Тиберій Ладиславович Попович (укр. Тіберій Ладиславович Попович, пол. Tiberij Popowicz), уроджений Тібор Попович (угор. Popovics Tibor; 20 вересня 1930, Мукачеве — 10 лютого січень 2008, там само) — український радянський футболіст, тренер угорського походження, який грав на позиції захисника. Майстер спорту. Заслужений тренер України.

Ф
Тиберій Попович
Tiberij Popowicz.jpg
Особові дані
Повне ім'я Тиберій Ладиславович Попович
Народження 20 вересня 1930(1930-09-20)
  Мукачеве, Чехословаччина
Смерть 10 лютого 2008(2008-02-10) (77 років)
  Мукачеве, Україна
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
1948 СРСР «Більшовик» (Мукачеве) ? (?)
1949 СРСР «Динамо» (Мукачеве) ? (?)
1950 СРСР «Динамо» (Москва) 0 (0)
1951—1959 СРСР «Динамо» (Київ) 121 (4)
1959—1961 СРСР «Колгоспник» (Рівне) 75 (2)
Тренерська діяльність**
1961 СРСР «Колгоспник» (Рівне)
1961—1963 СРСР «Авангард» (Тернопіль)
1964—1965 СРСР Дунаєць (Ізмаїл)
1966—1967 СРСР «Авангард» (Дзержинськ)
1968—1969 СРСР «Азовець» (Жданов)
1969—1970 СРСР «Торпедо» (Ейськ)
1970 СРСР «Колгоспник» (Черкаси)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений тренер України
 
Майстер спорту СРСР
Нагороди
майстер спорту СРСР Заслужений тренер України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єраРедагувати

КлубнаРедагувати

У дитинстві займався у футбольній школі міста Мукачево. Першим тренером був Карл Сабо. Почав грати в команді «Більшовик», у складі команди прикордонників взяв участь в любительському турнірі в Москві. гра Поповича змусила «біло-блакитних» придбати цього футболіста через рік. Зігравши кілька неофіційних матчів у московській команді, через рік Попович пішов грати в київське «Динамо», з яким він виграв Кубок СРСР 1954 року. У 1959 році покинув стан київської команди та відправився догравати в клубі «Колгоспник» із Рівне, а заодно став граючим тренером[1].

У збірноїРедагувати

В 1954—1957 зіграв декілька ігор у другій збірній СРСР, а в 1956—1959 роках виступав у збірній Української РСР.

ТренерськаРедагувати

Завершивши кар'єру гравця, увійшов в штаб рівненського «Колгоспника». Тренував команди з Тернополя (1962),[2] Ізмаїла, Торецька, Жданова, Єйська та Черкас. 1994 року повернувся в Мукачево, де і провів останні роки життя.

ДосягненняРедагувати

  • Віце-чемпіон СРСР: 1952
  • Володар Кубка СРСР: 1954

Особисте життяРедагувати

Мав польські та русинські корені.

ПриміткиРедагувати

  1. Закарпаття поставляло футболістів суперкласу всьому Колишня Союзу[недоступне посилання з квітень 2019] (укр.)
  2. Лев Легкий. Авангард / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 19

ПосиланняРедагувати