Попелиця ліщинова
| Попелиця ліщинова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_Flickr_-_S._Rae.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Myzocallis coryli (Goeze, 1778) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Myzocallis avellanae Blanchard, É., 1840 Myzocallis avellanae (Blanchard, É., 1840) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Попелиця ліщинова (Myzocallis coryli) — вид напівтвердокрилих комах родини справжніх попелиць (Aphididae).[1]
Поширення ред.
Вид поширений в Європі, південно-західній Азії, Північній Африці, Японії, Новій Зеландії, західній частині Північної Америки та Південній Америці.
Опис ред.
Зрілі крилаті імаго мають тіло завдовжки 1,3-2,2 мм, блідо-жовтого кольору без пігментації черевної порожнини. Вусики мають кільця чорного кольору. Переднє крило має чорну пляму біля основи птеростигми. Незрілі безкрилі особині мають тіло вкрите дуже довгими волосками.
Спосіб життя ред.
Попелиця живиться на ліщині. Самиця відкладає яйця в жовтні на дворічних або трирічних гілках ліщини, де яйцекладка зимує. Яйця переважно розташовані поодиноко в щілинах, на рубцях листя навколо бруньок та під лускою кори ліщини. Вони мають видовжено-овальну форму і спершу блідо-жовті, але незабаром стають блискучими чорними. З яєць вилуплюються німфи, які спочатку харчуються набряклими бруньками, а потім нижньою стороною листя. Вони дозрівають до крилатих дорослих імаго за 2–3 тижні, а потім народжують велику кількість личинок (німф). Всі наступні покоління складаються лише з живородних самиць. З наближенням осені останнє покоління попелиць народжується двох статей. Співвідношення статей становить приблизно 5 до 1 з перевагою самиць. Самиці відкладають яйця, які зимують до весни.
Шкідливість ред.
Живлячись соком, цей шкідник здатен переносити вірусні хвороби. Медвяна роса, що утворюється унаслідок життєдіяльності колоній попелиць, є поживним середовищем для сажкових грибів, і це значно збільшує шкідливість виду у насадженнях ліщини та фундука. Унаслідок заселення попелицями ріст пагонів пригнічується, листя передчасно всихає та опадає. Ушкоджені рослини взимку підмерзають.
Природні вороги ред.
Декілька паразитоїдів були зареєстровано у Myzocallis coryli. Один з них — Trioxys pallidus був зібраний у Європі та використовується для біологічного контролю в США. В Шотландії у 2019 році вивлений кліщ Lassenia newelli , личинки якого паразитують на ліщиновій попелиці. На нею полюють також хижі мухи, клопb та жуки.
Примітки ред.
- ↑ Roskov Y., Kunze T., Orrell T., Abucay L., Paglinawan L., Culham A., Bailly N., Kirk P., Bourgoin T., Baillargeon G., Decock W., De Wever A., Didžiulis V. (ed) (2019). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2019 Annual Checklist. Species 2000: Naturalis, Leiden, the Netherlands. ISSN 2405-884X. TaxonID: 46672213. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
Посилання ред.
- Mamontova (1963) New data on the aphid fauna (Homoptera, Aphidoidea) of Ukraine , Works of the Institute of Zoology, Academy of Sciences of Ukraine RSR 19:11-40
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |