Вікіпедія

Пол-Генрі Кемпбел

німецько-американський поет
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кемпбелл.

Пол-Генрі Кемпбел (нар. 1982, Бостон) — німецько-американський автор двомовної поезії та прози англійською та німецькою мовами. Вивчав класичну філологію, зосередившись на давньогрецькій мові, а також католицьку теологію у Національному університеті Ірландії в Мейнуті та в університеті Гете у Франкфурті-на-Майні.[3]

Пол-Генрі Кемпбел
Народився1982[1]
Бостон, США[1][2]
Країна США
 Німеччина
Діяльністьпоет, письменник
Сфера роботипоезія[2] і проза[2]
Alma materФранкфуртський університет
CMNS: Пол-Генрі Кемпбел у Вікісховищі

Творчість підвела його до пошуку сучасних міфологій. Він характеризує власний підхід як міфічний реалізм.[4] Праці Кемпбела відбирали й публікували в німецьких та американських літературних журналах, зокрема «Lichtungen», « World LiteratureToday»,[5] «Hessischer Literaturebote», «Akzente[en]», «entwürfe» і «Cordite Poetry Review».[6][7][8]

Особисте життя

ред.

Кемпбел народився 1982 року в Бостоні (штат Массачусетс) в сім'ї колишнього офіцера армії США та німецької медсестри. Виріс у штаті Массачусетс і з сім'єю переїхав до Німеччини, де здав випускні екзамени середньої школи (Абітур) у Баварії.[9] Кемпбел народився з серйозним серцевим розладом і з 24-х років носить кардіостимулятор.[10] Також у 10 років йому видалили небезпечну для життя пухлину мозку в Бостонській дитячій лікарні[en], і відтоді у нього бувають напади епілепсії.[3] Нині він готує дисертацію з фундаментальної теології в Єзуїтській семінарії[de] святого Георга у Франкфурті-на-Майні (Німеччина).[11]

Праці та погляди

ред.

За свою поетичну збірку «після наркозу» (нім. nach den narkosen, 2017) отримав Баварську премію у галузі мистецтва та літератури. Цю ж книгу Ґреґор Дотцауер з інституції «Literaturhaus Berlin[de]» назвав однією з десяти найкращих поетичних збірок 2017 року[12] та 2018 року рекомендувала Ульяна Вольф[en] від Німецької академії мови і поезії.[13] Насамперед Кемпбел — поет.[14]

Відійшовши від тем дослідження космосу, Pontiac Firebird Trans-Am, нью-йоркського А-train, авіаносця USS Kitty Hawk чи Конкорда,[15] тепер у своїх віршах він розглядає життя з інвалідністю через призму проживання штучного життя.[16] Кемпбел спирається на особистий досвід життя із серйозною вадою серця (одношлуночкове серце) та на власну залежність від кардіостимулятора.[17] Посилаючись на поняття гетеронормативності Джудіт Батлер, Кемпбел придумав термін «салютонормативність», який передбачає, що загальний дискурс уявляється з точки зору здорового життя[18] — над здоров'ям переважають інститути, закони, бачення хорошого життя та мова.[19] У своїй книзі «після наркозу» Кемпбел акцентує увагу на тендітній, недостатній, хворій та інфікованій мові. Його поезія ставить під сумнів парадигму здорової мови.[16]

Декілька років пропрацювавши з живописцем з Ляйпціга Арісом Калайзісом,[19]Кемпбел опублікував низку есе про сучасний живопис, особливо про художників з колишньої НДР, Гартвіґа Еберсбаха, Арно Рінка[en], Майкла Морґнера, Зігарда Ґілла та Аріса Калайзіса[en].[20]

У січні 2013 року Пола-Генрі Кемпбела запросили у редакційну раду Das Gedicht[en], одного з найбільших поетичних журналів німецькою мовою.[21] Разом з Міхаелем Ауґустіном[de] та Антоном Ґ. Ляйтнером[de] він ініціював щорічну антологію DAS GEDICHT chapbook. German Poetry Now[de]. Мета часопису — представити сучасну німецьку поезію міжнародній аудиторії в англійському перекладі.[22]

Відзнаки

ред.

Публікації

ред.

Автор

ред.
  • Duktus Operandi. Поезія, ATHENA-Verlag, Обергаузен 2010.
  • Meinwahnstraße. Оповідання, fhl-Verlag, Ляйпциґ 2011.[27]
  • Космічна гонка (англ. Space Race). Gedichte: Вірші, fhl-Verlag, Ляйпциґ 2012.[28]
    • космічна гонка. Gedichte, (нова редакція), Allitera Verlag[de], Мюнхен 2015.
  • Бенедикт XVI (нім. Benedikt XVI). Аудіокнига, (доповідачі: Андреас Геррлер та Мірко Казимир), Monarda Publishing House, Галле/Заале 2012.[29]
  • Наприкінці днів | Am Ende der Zeilen Gedichte: Поезія, fhl-Verlag, Ляйпциґ 2013.[30][31]
  • після наркозу | nach den narkosen | after anesthesia. Вундерхорн Верлаг, Гайдельберг 2017.
  • Татуювання та релігія (англ. Tattoo & Religion). Die bunten Kathedralen des Selbst. Гайдельберг 2019, 978-3-88423-606-2.

Редактор/Перекладач

ред.
  • Пол-Генрі Кемпбелл (ред.): Sottorealism[en]. Aris Kalaizis[en], Imhof -Verlag, Petersberg 2013.[1]
  • Ludwig Steinherr[de]: Усі вуха (англ. All Ears), Lyrikedition 2000, Мюнхен 2013 (переклад Пол-Генрі Кемпбелл).[2]
  • Міхаель Ауґустін[de] та Антон Ґ. Ляйтнер[de], Пол-Генрі Кемпбелл (ред.): DAS GEDICHT chapbook. German Poetry Now[de] (Німецька поезія зараз), Веслінґ/Мюнхен 2014.[3][32]
  • Александру Булуц, Леонард Кайдель, Пол-Генрі Кемпбелл (ред.): «Es ist so dunkel, dass die Menschen leuchten.» Zum Werk von Werner Söllner, «Die Wiederholung», Гайдельберг 2017.[33]
  • Людвіг Штайнхер: Світла пісня/Light Song/Lichtgesang. Переклад Пол-Генрі Кемпбел. Lyrikedition 2000, Мюнхен 2017.[34]
  • Майкл Браун, Пол-Генрі Кемпбел (ред.): Lyrik-Taschenkalender 2018, Wunderhorn Verlag, Гайдельберг 2017.[35]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #141447346 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Amerikaner dichtet auf Deutsch. Mitteldeutsche Zeitung. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 16 вересня 2012.
  4. ↑ Leipziger Autoren zur Buchmesse: Mythologisch und realistisch - Paul-Henri Campbell. Leipziger Internet Zeitung. 1 березня 2012. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  5. ↑ WLT's 2013 Pushcart Prize Nominees. worldliteraturetoday.org. 4 грудня 2013. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 7 квітня 2018.
  6. ↑ Paul-Henri Campbell. Cordite Poetry Review. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 7 квітня 2018.
  7. ↑ LITERATUR-Lichtungen, Vol. 130 No. XXXIII. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  8. ↑ Die Legende des Fresh Kills Landfills, Staten Island-entwürfe, Vol. 66. entwuerfe.ch. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 16 вересня 2012.
  9. ↑ Sabrina Barretoa. Author's Profile. fhl-Verlag German Publisher. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  10. ↑ Interview with Paul-Henri Campbell. elevenelevenjournal.com (амер.). Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Wiesner, Herbert (27 грудня 2017). Die besten Gedichte des Jahres 2017. DIE WELT. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  13. ↑ Lyrik-Empfehlungen 2018. www.lyrik-empfehlungen.de (нім.). Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  14. ↑ Wunderhorn, Verlag Das. Paul-Henri Campbel· Verlag Das Wunderhorn. www.wunderhorn.de (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  15. ↑ Main-Echo, Sprachliche Schwerelosigkeit, May 5, 2012
  16. ↑ а б Weber, Antje (13 серпня 2017). Gesund ist das nicht. sueddeutsche.de (нім.). ISSN 0174-4917. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  17. ↑ Lyrikgespräch - Krankheit und Schweigen. Deutschlandfunk (de-DE) . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  18. ↑ Nachrichten: Sprache im technischen Zeitalter, Heft 217 | LCB — Literarisches Colloquium Berlin. www.lcb.de. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  19. ↑ а б "Literature imparts a sense of autonomy and intimacy upon us" - Interview with Paul-Henri Campbell - Age of Artists. www.ageofartists.org (амер.). Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  20. ↑ Themen und Autoren. www.ostra-gehege.de. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Bamberger Onlinezeitung, Meinen Sie, Zürich zum Beispiel? Oder doch lieber Klagenfurt, Worms, Weinheim, Cadenabbia? Am Ende gar Rom, kulinarisch, Wiehl? Dichter auf Reisen.
  23. ↑ Stiftung Hermann Hesse Literaturpreis Karlsruhe, Preisträger seit 1957. www.hermann-hesse-preis.de (нім.). Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 27 серпня 2018.
  24. ↑ "Herausragende Werke des literarischen Nachwuchses" - Kunstminister Dr. Ludwig Spaenle gibt Preisträger des "Bayerischen Kunstförderpreises 2017" in der Sparte "Literatur" bekannt. www.km.bayern.de. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 7 квітня 2018.
  25. ↑ Online, FOCUS. München: Meldung vom 15.11.2017. FOCUS Online (нім.). Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  26. ↑ Literarisches Dresden e.V., Webseite. Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2019.
  27. ↑ Leipziger Internet Zeitung, Die grotesken Geschichten eines Amerikaners aus Leipzig, July 31, 2011| Ralf Julke wrote in his review: «[There are situations] in which it is absolutely unclear whether what is being experienced, actually has anything to do with love. Or if it is an obsession, a glitch in the economy of emotions, or even a delusion. True love? — No. Certainly not. Thematically, a lot of Campbell's narratives could possibly be found in the work of Raymond Carver. Even though in the case of Carver, the stories would not have the consequences which they have here. Because: Campbell's stories decidedly have consequences. They are not only stories of human relationships that are all somehow instable, abysmally filled by voids and depths, insecurities, false bottoms. They also have a strong inclination towards finalizing their catastrophe.»
  28. ↑ "Mit der Magie des Gestirns aufgeladen". 12 квітня 2013. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 7 квітня 2018. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  29. ↑ Publik-Forum[de], Faires Porträt des Papstes, reviewed by Norbert Copray[de] January 11, 2013 p. 58
  30. ↑ Süddeutsche Zeitung Nr. 281 SZ Extra «Die Redaktion empfiehlt Woche 5. — 11. Dezember» S. 6-7.
  31. ↑ Wolfgang Schlott: lyrische Traktate, KUNO [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], May 2014
  32. ↑ World Literature Today, Nota Bene, DAS GEDICHT Chapbook. German Poetry Today |«Pegasus & Rosinante presents a selection of German poems and essays translated into English. Emerging and already established writers are revealed in this sleek volume. Inspired by its predecessor of twenty-one years (Das Gedicht), this first English edition showcases a rare and living assortment of voices writing in the German language.»
  33. ↑ Ausgabe 4 – 07/2017 – DIE WIEDERHOLUNG (German) . Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
  34. ↑ Eichstätt: Lyrischer Lobpreis des Lichts - Eichstätter Gastdozent Ludwig Steinherr präsentiert mit. donaukurier.de (нім.). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  35. ↑ Verlag Das Wunderhorn. Lyrik-Taschenkalender 2018 · Verlag Das Wunderhorn. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 липня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пол-Генрі_Кемпбел&oldid=40701584