Польове (Гребінківський район)

Польове — село в Україні, в Гребінківському районі Полтавської області. Населення становить 113 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гребінківська міська громада.

село Польове
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Гребінківський район
Рада/громада Гребінківська міська громада
Код КОАТУУ 5320884905
Облікова картка Польове 
Основні дані
Населення 113
Площа 1,078 км²
Густота населення 104,82 осіб/км²
Поштовий індекс 37430
Телефонний код +380 5359
Географічні дані
Географічні координати 50°08′24″ пн. ш. 32°21′04″ сх. д. / 50.14000° пн. ш. 32.35111° сх. д. / 50.14000; 32.35111Координати: 50°08′24″ пн. ш. 32°21′04″ сх. д. / 50.14000° пн. ш. 32.35111° сх. д. / 50.14000; 32.35111
Середня висота
над рівнем моря
108 м
Водойми р. Гнила Оржиця
Місцева влада
Адреса ради Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Ярослава Мудрого, 35
Карта
Польове. Карта розташування: Україна
Польове
Польове
Польове. Карта розташування: Полтавська область
Польове
Польове
Мапа

Географічне розташуванняРедагувати

Село Польове знаходиться на правому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Мар'янівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Слободо-Петрівка, на протилежному березі - села Короваї та Лутайка. Поруч проходить залізниця, станція Паризької Комуни за 1 км.

НазваРедагувати

За радянських часів і до 2016 року село носило назву Паризька Комуна[1].

ІсторіяРедагувати

Село з'явилось, як супутник Слободо-Петрівки.

З самого початку 1920-х років органами радянської влади Слободо - Петрівки із земель села виділили участок для заселення його малоземельними слободопетрівцями. Поселялися сюди, переважно, молоді сім'ї, які відокремлювалися від великих сімей своїх батьків.

Це поселення створювалося не зовсім на порожньому місці. В статистичних відомостях пирятинського повіту за 1896 рік (ЦДІА РФ, Ф.1290, оп. 11, спр. 1871) записано: «Хуторське поселення Свічки при польовій дорозі із слободи Петрівки в д. Убіжище, дворів 1 (15 мужчин і 5 жінок)».

Мабуть, тут розміщалось панське господарство: скотоферма, конюшні, бджолина пасіка і ін. В дореволюційні часи ці місця називалися «Пасічними». Нове хуторське поселення започатковувалося уже при радянській владі, в селянському середовищі іменувалося «Пасічним», і потрібен був час, щоб жителі звиклися з офіційною назвою «Паризька Комуна», присвоєною поселенню, а пізніше і створеному тут колгоспові.

В матеріалах перепису населення 1939 року записаний хутір Паризька Комуна, в ньому проживало 308 чол., в 1972 році - 220 чол., в 1980 році - 199 чол., в 1990 році - 163 чол.

ПерсоналіїРедагувати

Петро Павлович Линовицький (1943 - 2002 р.р.). Тут він навчався в початковій школі, потім продовжував шкільне навчання в Мар'янівській школі, де учителювала його мати. Здобував середню освіту в м. Гребінка, куди переїхали жити його батьки і де його батько працював на залізниці.

Вищу освіту здобував в Українському поліграфічному інституті. Автор збірок «Оржиця» (1909 р.), «Громадянки» (1973 р.), «Зоряна далечінь» (1975 р.), «Свято надії» (1977 р.), «Живої пам'яті багаття» (1988 р.). Працював в редакціях районних та обласних газет. Багато років проживав в м. Черкаси, де помер і похований.

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»

ПосиланняРедагувати