Відкрити головне меню

Гребінківський район

район у Полтавській області (Україна)

Гребíнківський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської області з центром у місті Гребінці.

Гребінківський район
Hrebinkivskiy rayon gerb.png Hrebinkivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5320800000
Утворений: 1935
Населення: 22 531 (на 1.02.2016)
Площа: 595 км²
Густота: 37.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5359
Поштові індекси: 37400—37471
Населені пункти та ради
Районний центр: Гребінка
Міські ради: 1
Сільські ради: 16
Міста: 1
Села: 41
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 37400, Полтавська обл., Гребінківський р-н, м. Гребінка, пров. Олексiя Припуня, 1, 91-0-62
Веб-сторінка: Гребінківська РДА Гребінківська райрада
Голова РДА: Роспопов Віталій Васильович
Голова ради: Зінченко Валерій Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Гребінківський район у Вікісховищі

Зміст

ГеографіяРедагувати

Гребінківський район розташований у північно-західній частині Полтавської області. Межує з Яготинським районом Київської області, Драбівським районом Черкаської області, Пирятинським і Оржицьким районами Полтавської області. Поверхня рівнинна.

Пирятинський район Пирятинський район Пирятинський район
Черкаська область
(Драбівський район)
  Лубенський район
Черкаська область
(Драбівський район)
Оржицький район Оржицький район

Корисні копалини: торф, пісковики, піски, глини. Ґрунти чорноземні малогумусні. З північного заходу на південний схід район перетинають долини річок Сліпороду, Оржиці та Сухої Оржиці.

Площа 59500 га. Загальна площа водного дзеркала 1086 гектарів. Площа лісів та лісосмуг 2600 гектарів. Переважають береза, вільха, дуб, клен, верба, осика.

Природоохоронні територіїРедагувати

№ п/п Назва об'єкта Категорія Площа (га) Розташування Дата створення
1 Плисів Яр Заказник ботанічний 10 с. Овсюки 27.10.1994
2 Пологи Заказник гідрологічний 100 с. Сліпорід-Іванівка 27.10.1994
3 Дуби черешчаті Пам'ятка природи ботанічна 0,2/2 с. Майорщина 27.10.1994
4 Соснова алея Пам'ятка природи ботанічна 0,5 с. Майорщина 27.10.1994
5 Бесідівщинський парк ім. Г. Перевери Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва 27,4 с. Бесідівщина 20.12.1993
6 Гребінчин каштан Пам'ятка природи ботанічна 0,01 с. Мар'янівка 28.08.2009
7 Бурівщина Заказник ентомологічний 73,2 між селами Тарасівка та Сотницьке 23.06.2010
8 Гостра могила Пам'ятка природи ботанічна 0,06 с. Олександрівка 23.06.2010
9 Почаївецькі могили Пам'ятка природи ботанічна 1,7 с. Почаївка 23.06.2010
10 Горбаневське Заказник ландшафтний 222,8 3 км на північний схід від с. Кулажинці 07.12.2011
11 Лізина гора Заказник ландшафтний 24,1 між сілами Березівка та Горби 07.12.2011
12 Озеро Пам'ятка природи комплексна 5,5 на відстані 1 км на схід від с. Березівка 07.12.2011
13 Мар'янівський ковильник Пам'ятка природи ботанічна 1,3 с. Мар'янівка 07.12.2011
14 Рудківський ковильник Пам'ятка природи ботанічна 1,8 с. Рудка 07.12.2011
15 Тополя Пам'ятка природи ботанічна 0,01 с. Короваї 07.12.2011
16 Садки Пам'ятка природи зоологічна 2,32 3,5 км на захід від с. Мар'янівка 07.12.2011
17 Свіччин Яр Пам'ятка природи зоологічна 5,1 1,5 км на північ від с. Овсюки 07.12.2011

ІсторіяРедагувати

Район утворений 25 лютого 1935 року. Відновлений 8 грудня 1966 року.

З 21 листопада 1959 року Гребінці надано статус міста районного підпорядкування.

Адміністративний поділРедагувати

Адміністративний центр району — місто Гребінка. 42 населені пункти підпорядковані 1-й міській та 16 сільським радам.

ЕкономікаРедагувати

Народногосподарський комплекс району складається з підприємств агропромислового комплексу. На території району, в околицях міста Гребенка, діє два родовища глинозему: Корніївське та Лутайське.

НаселенняРедагувати

1990 року мешкало 30 тис. осіб.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[1]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 11 947 2344 1437 3479 3056 1565 66
Жінки 14 315 2218 1321 3640 3668 3169 299


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 25050 95,38 %
росіяни 921 3,51 %
білоруси 89 0,34 %
вірмени 44 0,17 %
молдовани 41 0,16 %
інші 118 0,45 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 25155 95,78 %
російська 951 3,62 %
вірменська 37 0,14 %
білоруська 35 0,13 %
молдовська 17 0,06 %
інші 68 0,26 %

Населення станом на 01.07. 2008 року — 24,1 тисяч осіб, у тому числі міського — 11,1 тис. осіб, сільського — 13,0 тис. осіб.

ОсвітаРедагувати

У районі функціонує 14 загальноосвітніх шкіл I—III ступенів, 6 загальноосвітніх шкіл I—II ступенів та 2 загальноосвітні школи I ступеня, а також Майорщинська допоміжна школа-інтернат.

МедицинаРедагувати

Медичну допомогу населенню надають 3 лікарні, 2 поліклініки, 3 медичні амбулаторії та 21 фельдшерсько-акушерський пункт.

КультураРедагувати

Культурно-освітню роботу здійснюють 28 клубних закладів (15 будинків культури, 13 сільських клубів), 26 бібліотек, дитяча музична школа, районний історико-краєзнавчий та 11 сільських музеїв. Засоби масової інформації представлені районною газетою «Гребінчин край», телестудією «Гребінка», редакцією районного радіомовлення.

РелігіяРедагувати

З релігійних конфесій у районі офіційно діють УПЦ, УАПЦ, Адвентисти 7-го дня, Євангельські Християни (баптисти).

ПолітикаРедагувати

Політичні та громадські організаціїРедагувати

У районі зареєстровані й діють осередки 37-ми політичних партій та 10-ти громадських організацій. Найбільш активними серед них є осередки: «Батьківщина», «Наша Україна», КПУ, СПУ, районної організації інвалідів війни та Збройних Сил.

Результати виборівРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Гребінківського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,32 % (проголосували 12 412 із 19 001 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,99 % (7 074 виборців); Юлія Тимошенко — 14,45 % (1 793 виборців), Олег Ляшко — 12,45 % (1 545 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31 % (535 виборців), Сергій Тігіпко — 2,80 % (347 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[3]

Пам'яткиРедагувати

Відомі уродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати