Пологи-Вергуни

село в Київській області, Україна

Пологи-Вергуни (в минулому — Вергуни, Середні Пологи) — село в Украні, в Ташанській сільській громаді Бориспільського району Київської області.

село Пологи-Вергуни
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Громада Ташанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040170090088741
Облікова картка Пологи-Вергуни 
Основні дані
Засноване 1622
Перша згадка 1622 (402 роки)[1]
Населення 513
Площа 5,43 км²
Густота населення 94,48 осіб/км²
Поштовий індекс 08463
Телефонний код +380 5567
Географічні дані
Географічні координати 49°59′47″ пн. ш. 31°43′17″ сх. д. / 49.99639° пн. ш. 31.72139° сх. д. / 49.99639; 31.72139Координати: 49°59′47″ пн. ш. 31°43′17″ сх. д. / 49.99639° пн. ш. 31.72139° сх. д. / 49.99639; 31.72139
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Яготин
Місцева влада
Адреса ради 08460, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Ташань, вул. Центральна, 7а
Карта
Пологи-Вергуни. Карта розташування: Україна
Пологи-Вергуни
Пологи-Вергуни
Пологи-Вергуни. Карта розташування: Київська область
Пологи-Вергуни
Пологи-Вергуни
Мапа
Мапа

CMNS: Пологи-Вергуни у Вікісховищі

Розташоване за 25 кілометрів від міста Переяслав.

В складі Ташанської сільської громади ред.

Полого-Вергунівська сільська рада увійшла до Ташанської сільської громади 25 жовтня 2020 року.

У 2022 році Полого-Вергунівський ЗЗСО було перетворено на ліцей. Полого-Вергунівський ліцей було збільшено за рахунок 33 учнів колишнього Улянівського НВО, та 5 учнів з с. Помоклі, 12 учнів з Ташанського ЗЗСО (10-11 клас). наразі у ліцеї 144 учнів. До ліцею двома шкільними автобусами підвозять з с. Помоклі, Виповзки, Воскресенське, Шевченкове, Ташань, Горбані, Чопилки, Верхні Вергуни, Улянівка, Тарасівка.

Також за рахунок ФГ "Волошка" та "Колосок" було капітально відремонтовано приміщення дитячого садка у с. Пологи-Вергуни. В центрі розміщено Амбулаторія-ФАП, відділення Укрпошти та Нової Пошти, старостат, у селі діє 5 крамниць, два великих господарства ФГ "Волошка", "Колосок". Село є найбільшим у громаді за населенням. У селі знаходиться поліцейська станція офіцера громади.

В 2022 році встановлено камери відеоспостереження.

В 2023 році проведено поточний ремонт вулиць Боберська, Підгірна, Черкаська та провулку Кам'янський. Придбано новий шкільний автобус для ліцею, замінено дах медпункту.

Історія ред.

З 1779 руку мали церкву св. Василя Великого[2]

Є на мапі 1826-1840 років[3]

 
Братська могила солдат Радянської Армії, які загинули в роки Другої світової війни, село Пологи-Вергуни, біля сільмагу

За даними на 1859 рік у власницькому та казенному селі Переяславського повіту Полтавської губернії, мешкало 1779 пологовців (881 чоловічої статі та 898 — жіночої), налічувалось 328 дворових господарств, існувала православна церква[4].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Ташанської волості мешкало 2456 осіб, налічувалось 438 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки та 48 вітряних млинів[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2693 осіб (1362 чоловічої статі та 1331 — жіночої), з яких 2684 — православної віри[6].

Перша письмова згадка про хутір Пологи — 1622 року.

Від 1917 року — у складі УНР та Української держави.

Від 1920 року окуповане Радянською Росією, встановлено комуністичний режим.

В селі Пологи-Вергуни до голодомору було 900 дворів та проживало 3599 осіб (1926 р.). В 1928 році була створена комуна «1 Травня», організатором якої був Глоба П. Я. 

Згодом виникли колгоспи ім. Кірова та ім. Леніна.

Під час примусової колективізації і штучного Голодомору померло — 900 осіб, з них поіменно встановлено — 548 [7].

 
Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни, село Пологи-Вергуни, біля будинку культури

Відомі особистості ред.

В поселенні народилась:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Мартиролог, Київська, 667
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  3. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 10 вересня 2021.
  4. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3212)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-175. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

Посилання ред.