Покровське (Сватівський район)

село в Луганській області, Україна

Покро́вське — село у Троїцькій селищній громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 1968 осіб.

село Покровське
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сватівський район
Тер. громада Троїцька селищна громада
Код КАТОТТГ UA44100130330086167
Облікова картка Покровське 
Основні дані
Засноване 1821
Населення 1968
Площа 98,5 км²
Густота населення 19,98 осіб/км²
Поштовий індекс 92135
Телефонний код +380 6456
Географічні дані
Географічні координати 49°43′48″ пн. ш. 38°13′39″ сх. д. / 49.73000° пн. ш. 38.22750° сх. д. / 49.73000; 38.22750
Середня висота
над рівнем моря
99 м
Водойми річки: Гнила, Балка Курачева
Місцева влада
Адреса ради 92135, с. Покровське, вул. Слобожанська, 63
Карта
Покровське. Карта розташування: Україна
Покровське
Покровське
Покровське. Карта розташування: Луганська область
Покровське
Покровське
Мапа
Мапа

Географія

ред.

У селі річка Балка Курачева впадає у річку Гнилу.

Історія

ред.

За даними на 1864 рік у козацькій слободі Покровськ Куп'янського повіту Харківської губернії мешкало 3912 осіб (1948 чоловічої статі та 1964 — жіночої), налічувалось 473 дворових господарства, існували православна церква, єдиновірний молитовний будинок, відбувались 4 щорічних ярмарки[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Покровської волості, мешкало 4818 осіб, налічувалось 601 дворове господарство, існували православна церква, молитовний будинок, 3 постоялих двори, 8 лавок й красильний завод, відбувалось 6 ярмарків на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5144 осіб (2550 чоловічої статі та 2594 — жіночої), з яких 5016 — православної віри[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 330 людей[4].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
російська 1787 90.80%
українська 177 8.99%
білоруська 1 0.05%
румунська 1 0.05%
інші/не вказали 2 0.11%
Усього 1968 100%

Також

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 410)(рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 665—673 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 19 травня 2016.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних