Вікіпедія

Борис Подольський

(Перенаправлено з Подольський Борис Якович)

Борис Якович Подольський (нар. 29 червня 1896, Таганрог, Російська імперія — пом. 28 листопада 1966, Цинциннаті, США) — американський фізик-теоретик, співавтор парадоксу Ейнштейна — Подольського — Розена.

Борис Подольський
Ім'я при народженні рос. Бори́с Я́ковлевич Подо́льский
Народився 29 червня 1896(1896-06-29)[1]
Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер 28 листопада 1966(1966-11-28)[1] (70 років)
Цинциннаті, Огайо, США
Країна  США
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Каліфорнійський технологічний інститут
Університет Південної Каліфорнії
USC Viterbi School of Engineeringd
Галузь КЕД
Заклад Каліфорнійський технологічний інститут
Лейпцизький університет
Університет Цинциннаті
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Paul Sophus Epsteind
Аспіранти, докторанти Philip Schwedd[2]
Нагороди

член Американського фізичного товариства[d]

Особ. сторінка Boris Podolsky Memorabilia
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Подольський.

Біографія ред.

Народився 29 червня (за новим стилем) 1896 року в Таганрозі, в сім'ї Якова Веніаміновича Подольського[3] і Єлизавети Парнах[4]. Навчався в Таганрозькій чоловічій класичній гімназії. Видатні математичні здібності проявилися ще в гімназичному віці. Навчаючись у 6-му класі гімназії, займався репетиторством з восьмикласниками.

Емігрував до США в 1913 році. У 1918 році закінчив бакалаврат університету Південної Каліфорнії за спеціальністю інженер-електрик, після чого служив в армії США і працював у лос-анджелеському бюро, займався освітленням та електропостачанням міста. У 1926 році закінчив магістратуру в університеті Південної Каліфорнії з математики, а в 1928 році захистив дисертацію доктора філософії[5] у Калтеху під керівництвом Пауля Епштейна[6].

Після захисту дисертації працював по одному року в Каліфорнійському університеті в Берклі (1928—1929) та в Лейпцизькому університеті (1929—1930). У 1930 році повернувся в Калтех і протягом року працював з Річардом Толменом. У 1931—1933 роках працював у Харкові (Український фізико-технічний інститут), в 1933—1935 роках в Прінстоні в Інституті перспективних досліджень. У 1935 році Борис Подольський обійняв посаду професора математичної фізики в Університеті Цинциннаті, Огайо. У 1961 році перейшов до Університету Ксав'єра в тому ж Цинциннаті, де й працював до своєї смерті в 1966 році.

Галузь наукових інтересів — квантова електродинаміка, квантова механіка, магнітна гідродинаміка, прикладна математика, біофізика.

На початку 1930-х років співпрацював з Левом Ландау і Володимиром Фоком, працюючи в Харкові за контрактом[7] в Українському фізико-технічному інституті. Також в УФТІ на контрактній основі були запрошені нобелівський лауреат 1933 року Поль Дірак та Пауль Еренфест.

Спільно з Володимиром Фоком і Полем Діраком у 1932 році розвинув багаточасовий формалізм і побудував релятивістськи інваріантну форму квантової електродинаміки. Досліджував роль сталої тонкої структури.

У 1935 році Альберт Ейнштейн разом з Борисом Подольським та Натаном Розеном опублікували статтю «Чи можна вважати, що квантово-механічний опис фізичної реальності є повним?» «Can Quantum-Mechanical Description of Physical Reality Be Considered Complete?»). Довгі дискусії Ейнштейна зі своїм асистентом Натаном Розеном і колегою Борисом Подольським лягли в основу статті, фактично написаної Подільським, яка була опублікована в американському науковому журналі Physical Review за підписами всіх трьох[8]. Вперше розглянутий у цій статті квантовомеханічний уявний експеримент, який пізніше отримав назву «парадокс ЕПР» (за прізвищами авторів), мав принципове значення для розуміння та інтерпретації квантової механіки.

Автор монографії «Fundamentals of electrodynamics» (спільно з Kaiser S. Kunz, 1969).

Звинувачення в шпигунстві ред.

У 2009 році Джон Ерл Хейнс, Харві Клер і Олександр Васильєв у своїй книзі «Шпигуни: підйом і падіння КДБ в Америці»[9] назвали Подольського добровільним інформатором розвідки СРСР. На думку авторів, на початку 1942 року Подольський за своєю ініціативою вийшов на контакт з радянським полпредством у США і рекомендував СРСР розпочати роботу з виділення урану-235, а також заявив, що хотів би поїхати до СРСР «для розробки проблеми урану-235»[10]. У квітні 1942 року він зустрічався в будівлі «Амторга» в Нью-Йорку з співробітниками резидентури С. М. Семеновим і В. С. Правдиным. Радянські розвідувальні органи дали інформатору псевдонім «Квант». Радянське керівництво вирішило, що викликати Подольського до СРСР немає необхідності, хоча і висловив зацікавленість у його переході з Університету Цинциннаті в будь-яку організацію США, безпосередньо включену до ядерного проєкту[11].

На травень 1943 року Подольський був єдиним джерелом нью-йоркської резидентури радянської розвідки щодо уранової проблеми. З шифротелеграм радянського посольства, розшифрованих у проєкті «Венона», можна зробити висновок, що «Квант» 14 червня 1943 року прийшов до радянське полпредство в Вашингтоні і передав його працівникам (Андрію Громико[12], Семену Семенову тощо) відомості, які він, ймовірно, зібрав зі своїх контактів у науковому співтоваристві: рівняння, що описують дистиляційний метод розділення ізотопів, який в принципі може застосовуватися для відділення «бомбового» від небажаного U-238 (хоча на практиці зазвичай використовуються інші методи). На відміну від більшості інших, що діяли в США інформаторів радянської розвідки, які працювали на неї лише з ідеологічних міркувань, Подольський передав зазначену інформацію за гроші (300 доларів США)[13][14][15]. 22 листопада 1943 року Центр повідомляв нью-йоркській резидентурі: «„Квант“ не здається надійним. Єдиний метод впливу — гроші». Про роботу Подольського в ядерному проекті США, як і про його подальші зв'язки з радянською розвідкою, інформації немає.

Борис Подольський в масовій культурі ред.

  • Борис Подільський, нарівні з Ейнштейном, Розеном і Геделем, став одним з героїв американського фільму «Коефіцієнт інтелекту» (1994). Роль Бориса Подольського у фільмі виконав актор Жене Сакс.

Родина ред.

  • Дружина — Перл Подольська (англ. Pearl K. Podolsky, 1907—?).
    • Син — Роберт Подольський (англ. Robert Earl Podolsky, нар. 1937)[16].
  • Брат Веніамін Якович Подольський, сестри — Софія Яківна Подольська та Поліна Яківна Лебедєва (1915—1974).
  • Сестра — Євгенія Яківна Подольська, лікар-онколог, авторка монографії «Рентгенодіагностика первинного раку легені» (1962).
    • Племінник — Олександр Олександрович Нейфах, радянський біохімік, доктор біологічних наук, професор.

Примітки ред.

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ Дом 109 (Исторический Таганрог) [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]: Його брат — купець 2-ї гільдії Залман Веніамінович Подольський — згадується в зв'язку з придбанням будинку по вулиці Чеховській, 93 (квартал 105) і будинку № 38 по цій же вулиці в Таганрозі. Ще один брат Ізраїль Веніамінович Подольський жив у Ростові-на-Дону (вулиця Казанська, 75).
  4. ↑ Гонтмахер М. А. Евреи на Донской земле [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]: — Ростов-на-Дону: Ростиздат, 2007. — С. 94.: Брат отца, купец второй гильдии Залман Вениаминович Подольский, числится в «Списке коренных купцов г. Таганрога, возобновивших гильдейские свидетельства на 1894 год».
  5. ↑ Гонтмахер М. А. Евреи на Донской земле [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]. — Ростов-на-Дону: Ростиздат, 2007. — С. 702.
  6. ↑ Яковлев Л. Достоевский: призраки, фобии, химеры [Архівовано 6 травня 2020 у Wayback Machine.]. — Харьков: Каравелла, 2006. — 244 с. — ISBN 966-586-142-5.
  7. ↑ Тарароев Я. Ландау в области отрицательных значений [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Вокруг света. — 2008. — № 12.
  8. ↑ Левин А. Страсть на расстоянии: Боб, Алиса и квантовый ретранслятор [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.] // Популярная Механика. — 2006. — № 4.
  9. ↑ Haynes J. E., Klehr H., Vassiliev A. Spies: The Rise and Fall of the KGB in America. — Boston : Yale University Press, 2009. — P. 73—75. — ISBN 9780300155723.
  10. ↑ «Чёрная тетрадь» [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] Александра Васильева. «Vassiliev Black Notebook», 2009, History and Public Policy Program Digital Archive, Alexander Vassiliev Papers, Manuscript Division, Library of Congress. [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  11. ↑ «Vassiliev Yellow Notebook #2» [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.], 2009, History and Public Policy Program Digital Archive, Alexander Vassiliev Papers, Manuscript Division, Library of Congress.
  12. ↑ На той момент Громико виконував обов'язки повпреда (посла) СРСР у США.
  13. ↑ Meeting with KVANT in Washington. 21 June 1943 (Release 1) [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.].
  14. ↑ Explanation of scientific separation reaction. 22-23 June 1943 (Release 1) [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.].
  15. ↑ KVANT's information on ENORMOUS. 27 August 1943 (Release 1) [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.].
  16. ↑ Перепись населения США 1940 года. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2020.

Література ред.

  • Храмов Ю. А. Подольский Борис (Podolsky Boris) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 217. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борис_Подольський&oldid=39816340