Вітторіо Амадео Поджіо

(Перенаправлено з Поджіо Вітторіо Амадео)

Вітто́ріо Амаде́о По́джіо (нар. ?, П'ємонт — пом. 29 серпня 1812, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — військовий діяч, поміщик і підприємець Російської імперії італійського походження, секунд-майор. Учасник російсько-турецької війни 1787—1792 років. Батько декабристів Йосипа та Олександра Поджіо.

Вітторіо Амадео Поджіо
італ. Vittorio Amedeo Poggio
Народження невідомо
П'ємонт
Смерть 29 серпня 1812(1812-08-29)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання Перший Християнський цвинтар, Одеса
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Вид збройних сил Російська імператорська армія
Звання Секунд-майор
Війни / битви Російсько-турецька війна 1787:
Штурм Ізмаїла

ЖиттєписРедагувати

Народився в італійському регіоні П'ємонт. Вступив на російську службу у 1783 році, коли прибув з П'ємонта до Росії разом з де Рібасом і на його запрошення. Того ж року був призначений заступником лікаря. Як волонтер російської армії брав участь у Російсько-турецькій війні 1787—1791 років.[1]

За сім років на російській службі від заступника лікаря дійшов до обер-офіцера, що надавало право на отримання спадкового дворянства. Разом з герцогом Рішельє та графом Ланжероном він брав участь у штурмі турецької фортеці Ізмаїл під час Російсько-турецької війни 1787—1792 років[2]. За хоробрість нагороджений чином секунд-майора. З 1796 року пішов у відставку. Обирався синдиком Одеського городового магістрату 1797 року.[1]

У 1809 році придбав маєток Янівка Чигиринського повіту Київської губернії з 429 душами кріпаків і став поміщиком. Зайнявся комерцією, отримав підряд на будівництво першого театру Одеси, відкритого в лютому 1810 року, висунув ідею будівництва шпиталю, отримав звання почесного громадянина міста Одеса. У 1812 році помер.[3] Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[4] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Поджіо відсутні.[5]

Сім'яРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Дивный И. В. Справочник-некрополь (часть 1) // Страницы военного некрополя старой Одессы: биографический справочник. — 2-е. — Киев : Национальная академия наук Украины, Ин-т Украинской археографии и источниковедения им. М. Грушевского, 1996.
  2. М. Мельник До 215-річчя від дня народження О. В. Поджіо, члена Північного і Південного товариств декабристів, автора «Записок декабриста», уродженця Миколаєва/Державний архів Миколаївської області
  3. Головань В. (2012-02-27). Старое кладбище в Одессе: здесь нашли пристанище многие из лучших сынов и дочерей Отечества. timer-odessa.net (ru). Архів оригіналу за 2016-06-24. Процитовано 2016-06-01. 
  4. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (ru). Архів оригіналу за 2013-07-30. Процитовано 2011-04-15. 
  5. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)

ПосиланняРедагувати