Подвір'я — слово, що має різне значення в різних контекстах. Часто подвір'ям називають звичайний двір — обнесену огорожею або оточена будівлями ділянку землі коло хати, дому, у ширшому сенсі — хату разом з усіма господарськими будівлями, індивідуальне селянське господарство (і навіть «приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів»)[1]. У цьому ж значенні вживається й діалектне слово обі́йстя[2].

У православ'ї подвір'я  — віддалене представництво православного монастиря, архієрея або помісної церкви.

Подвір'я у селіРедагувати

Докладніше: Двір
 
С. І. Васильківський «Козацький двір», XIX ст.

У сільській місцевості двір — це передусім сільська хата з усім господарством при ній, тому поняття двір, подвір'я, надвір'я, діалектне обійстя близькі до понять садиба, господа[3]. Хати в різних районах України могли розташовуватися по-різному: і біля лінії вулиці, і в глибині двору. Навколо житла був так званий «чистий двір», що відгороджувався від господарської частини плотом, штахетником. Комора могла виконуватися у вигляді прибудови до хати, а могла стояти й окремо; осторонь від інших будов розміщали стодолу з током. Іншими спорудами були хліви, сажі, стайні, сараї для реманенту, сінники, возовні тощо. Кількість і характер будов залежали від статків і роду занять господаря[4].

На Гуцульщині часто траплявся двір-ґражда, що являв собою замкнуту структуру, утворену житловою будовою і господарськими спорудами.

Церковне подвір'яРедагувати

 
Петербурзьке подвір'я Оптиної пустині

Монастирське подвір'яРедагувати

Монастирське подвір'я — (грец. μετόχιον or μετόχι) «громада православних християн, що є в управлінні монастиря і знаходиться за його межами». Адміністративно подвір'я підпорядковане тому ж архієрею, що і монастир, до якого воно відноситься. За богослужінням, якщо подвір'я розташовується на території іншої єпархії, у храмі подвір'я поминається як ім'я єпархіального архієрея (архієрея, якому підпорядкований монастир), так і ім'я архієрея, на території єпархії якого знаходиться подвір'я.

Подвір'я організовуються (якщо мова йде про міські подвір'я монастирів) для збору на користь монастиря пожертвувань і доходів[5] і прийому паломників[6], а в сільській місцевості — для відповідної господарської діяльності.

До складу господарства входять житлові приміщення та храм. Подвір'я може знаходитися на досить значній відстані від свого монастиря, найчастіше в найближчому великому місті чи в столиці.

Архієрейське подвір'яРедагувати

Архієрейським подвір'ям іменується будинок (іноді з церквою) для тимчасового перебування архієрея. Житло або храм вважається подвір'ям, якщо вони служать для перебування архієрея, або для якоїсь іншої діяльності в його інтересах і знаходяться в його безпосередньому підпорядкуванні.

Подвір'я помісної церквиРедагувати

Подвір'я будь-якої помісної церкви — це представництво її за кордоном, невелика територія з храмом і штатом священно — і церковнослужителів. Здійснює представницькі функції.

На початку УАПЦ на початку 2018 року просили патріарха Варфоломія І відкрити в Києві та Львові подвір'я Константинопольської ПЦ[7][8].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Подвір'я // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Обійстя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Жайворонок В. В. Двір // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 169-170.
  4. М. Русовъ. Очеркъ поселеній и построекъ Полтавской губерніи // Сборник Харьковского историко-филологического общества, ч. 1 и 2. — 1902. — Т. 13. — С. 117.
  5. Подворье Древо. Открытая православная энциклопедия
  6. Подворье Православный словарь
  7. ЗВЕРНЕННЯ V Помісного Собору Української Автокефальної Православної Церкви до Його Всесвятості, Всесвятійшого Варфоломія І, Архієпископа Константинопольського і Нового Риму, Патріарха Вселенського: Львівська єпархія УАПЦ. uaoc.lviv.ua (ua). Процитовано 2018-09-30. 
  8. Константинополь откроет "подворья" в Киеве и Львове. 2018-02-06. Процитовано 2018-09-30. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати