Писарівська сільська рада (Володарсько-Волинський район)

Писарівська сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР
Область	Коростенська округа; Волинська округа; Київська область; Житомирська область
Район	Володарсько-Волинський район
Адм. центр	с. Писарівка
Утворена	1923 року
Ліквідована	5 березня 1959 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення	2 005 (1931)
Населені пункти	3 (1946)
Контактні дані
Адреса	с. Писарівка, Володарсько-Волинський р-н, Житомирська обл., Українська РСР

Писарівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Володарсько-Волинському (Кутузівському, Володарському) районі Коростенської і Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Писарівка.

У Вікіпедії є статті про інші ради з назвою: Писарівська сільська рада.

Населені пункти

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 323 особи, кількість дворів — 227^[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 415 осіб^[2].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 2 005 осіб^[3].

Історія та адміністративний устрій

Створена 1923 року в складі колоній Крук та Писарівка Кутузівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Кутузівського району Коростенської округи. 24 серпня 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 4 «Про зміни границь в межах округів, районів і сільрад»), до складу ради включено колонії Вікторинка та Остронь Краївщинської сільської ради Кутузівського району. 23 лютого 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 7/2 «Про зміни меж округів, районів та сільрад»), до складу ради включено хутір Курганці ліквідованої Човнівської сільської ради та кол. Олександрівка Теренцівської сільської ради Кутузівського (згодом — Володарський) району. 18 лютого 1928 року затверджена як німецька національна сільська рада, в зв'язку з чим колонії Крук, Олександрівка та х. Курганці виділено в окрему, Круцьку сільську раду. Одночасно підпорядковано кол. Шадура Катеринівської сільської ради Володарського (згодом — Володарсько-Волинський) району Волинської округи. Станом на 1 жовтня 1941 року в підпорядкуванні значився населений пункт Кар'єр, колонії Вікторинка та Остронь не перебували на обліку населених пунктів^[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Володарсько-Волинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Рижани, Писарівка та Шадура^[5].

З 10 лютого 1952 року в підпорядкуванні числився х. Янівка.

Ліквідована 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», в зв'язку з укрупненням колгоспів; с. Писарівка включене до складу Дашинської сільської ради, села Шадура та Янівка — до складу Краївщинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області^[4].

Примітки

↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2023.
↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 15. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 4 травня 2023.
↑ Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 68. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2023.
↑ ^а ^б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 170, 232, 395, 515, 518, 560. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2023.
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 167. Процитовано 4 травня 2023.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Матеріали-1] Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2023.

[Національні-2] Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 15. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 4 травня 2023.

[3] Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 68. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2023.

[Довідник-4] а ^б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 170, 232, 395, 515, 518, 560. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2023.

[5] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 167. Процитовано 4 травня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]