Хорошівський район

район у Житомирській області (Україна)

Хорошівський райо́н (до 2016 року — Володарсько-Волинський) — адміністративно-територіальна одиниця у центрі Житомирської області, районний центр розташований у смт Хорошів (колишній Володарськ-Волинський). Населення становить 35 616 осіб (на 1.08.2013). Площа району — 869.8 км². Утворено 1923 року.

Хорошівський район
Coat Of Arms of Khoroshiv Rayon.jpg Flag Of Khoroshiv Rayon.jpg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Регіон: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1821100000
Утворений: 1923 року


Населення: 34553 (на 1.01.2018)
Площа: 869.8 км²
Густота: 39,7 осіб/км²
Тел. код: +380-4145
Поштові індекси: 12100-12144
Населені пункти та ради
Районний центр: Хорошів
Сільські ради: 2
Смт: 3
Села: 76
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 12101, смт Хорошів, вул. Героїв України, 6, 3-12-40
Вебсторінка: Хорошівська РДА
Хорошівська райрада
Голова РДА: Стужук Анатолій Володимирович[1]
Голова ради: Ющенко Андрій Петрович
Мапа

Commons-logo.svg Хорошівський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Хорошівський район розташований у центральній частині Житомирської області. Загальна площа — 869,88 км². На півночі межує з Коростенським районом, на північному сході — з Малинським, на сході — з Радомишльським, на сході та півдні — з Черняхівським, на південному заході — з Пулинським, на заході — з Ємільчинським районами.

У надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних представляє ільменіт — сировина для виробництва металевого титану, його двоокису та інших сполук. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо.

ІсторіяРедагувати

 
Районна державна адміністрація

Район утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи Волинської губернії під назвою Кутузівський з 22-х сільських рад Кутузівської волості Житомирського повіту.

27 червня 1925 року район перейменовано на Володарський, 26 квітня 1933 року — на Володарсько-Волинський.

З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області.

30 грудня 1962 року, Указом Президії Верховної ради УРСР, район було ліквідовано, сільські ради району передали до складу Черняхівського району.

Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 3-х селищних та 15 сільських рад[2].

У 2016 році в рамках декомунізації перейменовано спочатку райцентр на Хорошів[3], а згодом і район на Хорошівський[4].

НаселенняРедагувати

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні громади та 2 сільські ради, які об'єднують 80 населених пунктів та підпорядковані Хорошівській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів[6].

ВладаРедагувати

Голови РДА:

  • Левицький Володимир Олександрович
  • Сінько Володимир (28.02.2008 —)
  • Кочин Микола Кузьмич (24.04.2010 — 18.03.2014)
  • Михальченко Віктор Леонідович (29.03.2014 — 29.10.2014)
  • Головач Андрій Миколайович (в.о., 29.10.2014 — 24.03.2015)
  • Ющенко Андрій Петрович (29.04.2015 — 28.11.2015)
  • Ширченко Галина Іванівна (12.06.2017 — 23.08.2019)

ПромисловістьРедагувати

 
Затоплений кам'яний кар'єр поблизу Хорошева

Промисловий комплекс району складається з добувної та переробної промисловості. Промислову продукцію випускають 13 підприємств. Одне з них — дочірнє підприємство «Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат» — має державну форму власності, інші 12 підприємств — колективну. Велике значення в економіці району відіграє ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат». Він виробляє титановий (ільменітовий) концентрат з розсипу. Підприємство має чотири кар'єри з видобутку порід, три фабрики первинного і дві — вторинного збагачення. Пошук, розвідку, експлуатацію і перероблення мінеральної сировини (п'єзокварц, лабрадорит, габро) здійснює ВАТ «Кварцсамоцвіти». Легка промисловість представлена відкритим акціонерним товариством «Володарсько-Волинський льонозавод» та акціонерним товариством «Промінь». Основні види продукції — льоноволокно, костра, костроблоки, швейні вироби.

Сільське господарствоРедагувати

У районі — 23 колективні сільськогосподарські підприємства, 12 селянських (фермерських) господарств. Основний напрямок сільськогосподарського виробництва: зерно-м'ясо-молочний.

БудівництвоРедагувати

У районі є 7 будівельних організацій. Ведеться будівництво школи, газових мереж.

Транспортно-комунікаційна інфраструктураРедагувати

Район має вигідне економічно-географічне розташування, що створює передумови для всебічного розвитку його економіки. Через територію району проходить залізнична гілка Коростень — Житомир, автошляхи регіонального та територіального значення М21 і Т 0603. Є два автотранспортні підприємства. Загальна довжина автомобільних шляхів району; — 304 кілометри.

Зовнішньоекономічні зв'язкиРедагувати

Наявність у районі багатих покладів корисних копалин дає змогу поставляти продукцію за кордон. Товарну структуру експорту складають концентрат ільменітовий, блоки граніту. Пріоритетною галуззю, куди можуть бути направлені інвестиції, є гірничодобувна промисловість.

КультураРедагувати

Музей декоративного та коштовного каміння Міністерства фінансів України (смт Хорошів).

Воздвиженська церква, 1787 р. (с. Кам'яний Брід)

Михайлівська церква, 1757 р. — один із найвидатніших пам'ятників волинської школи народної архітектури та дзвіниця (1854) (с. Краївщина)

Пам'яткиРедагувати

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,52 % (проголосували 17 486 із 27 102 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,90 % (9 950 виборців); Юлія Тимошенко — 15,65 % (2 736 виборців), Олег Ляшко — 12,12 % (2 120 виборців), Сергій Тігіпко — 3,71 % (648 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розпорядження Президента України від 10 квітня 2020 року № 256/2020-рп «Про призначення А.Стужука головою Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області».
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 18. Процитовано 8 September 2020. 
  3. Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  4. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1353-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
  5. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  6. Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради України
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-03-17. 

ДжерелаРедагувати


Ємільчинський район Коростенський район Малинський район
Радомишльський район
  Черняхівський район
Пулинський район Черняхівський район Черняхівський район