Пештера (місто)

місто в Болгарії
Місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Пештера
Пещера
Peshtera-coat-of-arms.svg
Peshtera-townscape.jpg
Країна Болгарія Болгарія
Область Пазарджицька область
Община Пештера
Час заснування: 1479
Код ЕКАТТЕ 56277
Поштовий індекс 4550
Телефонний код (+359) 350
42°02′ пн. ш. 24°18′ сх. д.H G O
Висота 450
Площа 90,245 км²
Населення 20 753 (2010)
Розташування
Пештера. Карта розташування: Болгарія
Пештера
Пештера
Пештера (Болгарія)
Мапа
CMNS: Пештера на Вікісховищі

Пещерамісто в Південній Болгарії, Пазарджицької області, адміністративний центр общини Пещера.

ГеографіяРедагувати

Місто Пещера розташоване в передгір'ях (461 м над рівнем моря), на кордоні з Верхньо-фракійською рівниною, поблизу міст Батак і Брацигово, в 18 км від Пазарджика, в 38 км від Пловдива і 123 км від Софії. У північно-східному напрямку на відстані 0,5 км від міста відокремлена дорога до обласного центру, через яку здійснюється пряме транспортне сполучення з селами общини Радилово і Капітан Димитрієво.

Клімат у місті є помірним, без різких коливань температури. Середня висота Пещери - 461 м. Середньорічна температура становить 12,6 °С. Опадів відносно багато: 670 - 680 л/м² на рік.

Панорама міста

ІсторіяРедагувати

Рання історія

Місто Пещера - селище зі старою і цікавою історією. Найбільш ранні людські сліди відносяться до епохи неоліту. Виявлені знахідки дають дослідникам підстави зробити висновок, що в період бронзової доби печера Сніжанка і Ювілейна печери були населені. Протягом тисячоліть цей край насіляється фракійським племенем бессів, які переживали вплив римлян і візантійців.

Виникнення поселення в печерній долині відбулося в другій половині 4 ст. до н.е. Найбільш тривалим є взаємодія фракійців, болгар і слов'ян. Свідченням цього є залишки в безпосередній близькості від міста стародавньої культури - горщики з обвугленим зерном, будівельні матеріали, зброя, інструменти, монети, ювелірні вироби, предмети культу, саркофаги, мости, залишки брукованих доріг і фортець Києво кале, Перун, Tімра, Св. Микола, Св. Петка та інші.

Є кілька припущень щодо появи назви, але вірогідніше воно утворилось через наявність печер поблизу. Найдавніший письмовий документ про існування населеного пункту під назвою "Пещера" датується 1479 роком. У той час Пещера знаходиться в тімарі деякого Мустафи, поряд з 41 іншим селищем.

 
Церква "Св. Петка "
Відродження

Наприкінці XVIII століття болгари з костурського села Омотсько і корсанського Ореше, вигнанні албанським насильством, в Пещері утворили верхню околицю Габер.[2]

В епоху Відродження було завершено будівництво церков, мостів, фонтанів, будинків, шкіл майстрів, архітектурно-будівельного училища, монументальних церков "Св. Димитр","Св. Петка" і "Св. Богородиця".

Перша світська болгарська школа в Пещері була заснована в 1848 році, а в 1873 році - громадський центр "Надія". Видатним вчителем епохи Відродження є Спас Зафіров - вчитель Івана Вазова, Христо Ботева та Василя Левського, батька болгарського генерала Атіли Зафірова.

У гайдуйському загіні Тодора Банчева з Пещери були: Тодор Фіданов, Сотир Келеш і Дінко. У національно-визвольній боротьбі Пещера дає Болгарії Димитра і Атанаса Горових і Георгія Зафірова. У ополченні брали участь: Нешо Чипєв, Нікола М. Донський і Георгій Стоїлов. Місто було звільнено під час Російсько-турецької визвольної війни 6 січня 1878 року 17-ї ротою лейтенанта Паніна.

У 1876 р. Пещера має понад 800 будинків, з яких близько 500 болгарських, близько 60 арумунських і близько 250 турецьких і циганських. У 1880 році, під час першого офіційного перепису міста після Визволення, воно має 758 будинків і 3871 жителів, з яких 2618 були болгарами, 856 турками, 341 греками (більшість арумуни), 53 циганами і 1 каракачанин. П'ять років по тому, населення міста - 4704, а будинків - 876.

НаселенняРедагувати

Населення включає багато етнічних спільнот. Переважає болгарське населення, але є також велика кількість турок, ромів, греків і волохів (арумунів), які мають власну культурну організацію. Кількість ромів у муніципалітеті близько 4000. У Пещерах вони розділені на 2 ромські квартали, один з яких повністю ромський, а інший - змішаний. Етноси в Пещері завжди жили в порозумінні і терпимості.

ДемографіяРедагувати

Рік Населення
1985 18 765
1992 19 280
2000 20 184
2005 19 090
2010 20 753

Населення сучасної Пещери складає 20 493 осіб. З них близько 16,5 тис. болгар, 2800 циган, 800 турків, 250 влахів і 150 осіб інших національностей.

Печера є центром Пловдивської єпархії Болгарської Православної Церкви.

ПолітикаРедагувати

Міським головою муніципалітету Пещера є Микола Йорданов Зайчев, заступники - Стефан Балабанов і Зехра Аліш.

ЕкономікаРедагувати

Економіка міста Пещера побудована на кількох промислових підприємствах, які знаходяться на території міста. Пещера славиться своєю взуттєвою промисловістю.

 
Центральна вулиця "Михайло Такев"
 
Фонтани центру міста
  • "Біовет Пещера" - завод антибіотиків і лікарських засобів
  • "Вінпром Пещера" - завод алкогольних напоїв, відомий в основному своєю ракією "Пещерська виноградна" і "Мастіка Пещтера",
  • ТОВ "Геркал" - завод з будівництва важких металоконструкцій
  • ТОВ "Грибаш"
  • "Comyp" - взуттєва фабрика
  • "Nota Bene Shoes" - взуттєва фабрика
  • ТОВ "ГІДО" - взуттєва фабрика
  • "Барі" - взуттєва фабрика
  • "Інгіліз" - взуттєва фабрика
  • "Свик" - взуттєва фабрика
  • "Adi Shoes" - взуттєва фабрика
  • "GOTTI" - взуттєва фабрика
  • Лазур - харчова
  • Герканд
  • Guddex
  • "Fresh Klien System" - будівельна і підприємницька компанія

Визначні пам'яткиРедагувати

Туристичні
  • Антична і середньовічна фортеця Перистера ( «Голубина фортеця») знаходиться в 0,8 км на північ по прямій лінії від центру Пещера.[3] У центрі місця знаходиться старий комплекс, можливо, фракійського святилища з різьбленими кам'яними сходами. В кінці пагорба археологи знаходять урни саркофагів, які важко знайти в більшості фракійських поховань. Цитадель фортеці простягається на 3 гектари, а другий пояс кріпосних стін оточує 12 гектарів. Існує також третій, зовнішній пояс, який ще не встановлений. Пагорб, на якому розташована фортеця, відомий як Свята Петка, а назва Перістера (голуб, голубине місце) вперше згадав Іван Попов у своєму дослідженні "Сторінки минулого Пещери". Назва фортеці і пагорба походять від підземної церкви "Св. Петка". Воно була оголошена пам'ятником культури національного значення (2012 р.) Проектом в рамках Програми регіонального розвитку для реставрації, консервації та соціальної адаптації здійснено часткове відновлення фортечні стіни, повна реконструкція південної вежі (перетворена в музей), була побудована основна інфраструктура. Є 4 альтанки для відпочинку гостей і додатковий прохід для людей з обмеженими можливостями. Відкрито для відвідування з 22.05.2014
  • Печера Сніжанка є частиною 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу (літній робочий час з 9:00 до 17:15, зима з 10:00 до 16:00, без вихідних. Ця важкодоступна печера розташована в місцевості "Лілова скала" на лівому березі річки Новомахаленська, в 380 м над руслом річки, в 5 км на південний захід від міста Пещера в Батакських горах і Західних Родопах. Вона входить до числа 7 найбільших печер Болгарії. Була відкрита 3 січня 1961 року. Хрещений батько - професор Алексій Петров з Болгарської академії наук, який дав їй назву на основі фігури, що нагадуює героїню чарівної казки.Довжина становить 220 м і займає площу 3130 м². Є понад 600 000 сталактитів. Є кілька чудових залів: Зал голубів, Зал китайських ліхтарів, Великий зал, Кам'яний ліс[4]. У 1979 році печера Сніжанка була оголошена природною пам'яткою. За оцінками, щорічно її відвідують 10000 чоловік.
  • Печера Ювілейна знаходиться на висоті 600 м. н.р.м. Довжина близько 1000 м. Знайдена 12 лютого 1974 року.
 
Годинникова вежа
  • Вежа з годинником (Сахата). Точна дата будівництва не була встановлена, але, ймовірно, була пов'язана з часом загального економічного підйому міста. Регулювання робочого дня в ремісничих майстернях і торгівельних цехах та уникнення недобросовісної конкуренції в Пещері вимагали одночасного відкриття да закриття підприємств по всій чаршії. Башта з годинником служила не тільки працюючим ремісникам поблизу, але й мусульманських ритуалів. За словами Івана Попова, башта була побудована близько того року, коли і мечеть була побудована в Пещері (в 1650 році), і має таку ж конструкцію. Згідно з іншими джерелами, вежа була побудована для того, щоб не протестували турки, що в їхньому районі була побудована болгарська церква.
  • База відпочинку "Св. Костянтин" — в 18 км від міста, відома своїм м'яким кліматом і прекрасними пейзажами. Збудовані лижні підйомники створюють умови для розвитку зимових видів спорту, і прилегла гребля "Батак" - для літнього відпочинку і риболовлі.
  • Заповідник "Купена" розташований в 3 км на південь від Пещери. Він багатий на зникаючі види рослин і тварин.
Музеї
 
Історичний музей
  • Історичний музей розміщений у будівлі колишнього Кричмиського монастиря, поруч з церквою Святої Петки. Виставка розташована в 5 залах. Він має багату колекцію з більш ніж 8000 експонатів. В останні роки особлива увага приділялася археології в розділі «Праісторія».
  • Художня галерея "Проф. Веселин Стайков" заснована в 1996 році. Має більше 350 експонатів картин, графіки, скульптури, дрібної скульптури, різьби по дереву та ін. У галереї є роботи проф. Веселина Стайкова, доц. Стояна Раканова, Міри Лиханської, Тодора Хаджиніколова та інші.
  • Музей у фортеці Перістера (південна вежа)
Інші
 
Церква "Св. Димитр "
  • Церква "Св. Димитр" одна з небагатьох збережених пам'яток епохи Відродження в Болгарії. Була побудована в період 1825 - 1831 років знаменитим пещерчанином архітектором Кузьманом Мічовим і першим майстром Петром Казовим (Казоолу). Це тринефний, хрестокуполний храм з притвором і галереєю. Техніка і технологічний підхід будови аналогічні підходам найбільших і репрезентативних культових споруд 19 століття. Іконостас вирізаний в 1910 році, але ікони з XIX століття. Фрески в інтер'єрі храму також оригінальні.
 
Церква Святої Петки
  • Ансамбль "Славейче" - муніципальний ансамбль народних пісень і танців, створений у 1995 році, наступник ансамблю "Здравець". У групі танцюють і співають понад 100 дітей. Було проведено понад 100 концертів у країні та за кордоном. Лауреати багатьох фестивалів.
  • Будинок культури - заснований у 1980 році. Понад 250 дітей беруть участь у заходах Будинку культури Пещери.
  • Три громадські центри у Пещері мають дуже хороші бібліотечні активи. Працює понад 20 форм аматорського мистецтва та клубів інтересів, в яких працюють та творять більше 350 любителів. Матеріальна база знаходиться в дуже хорошому стані.
  • Творчі колективи: арт-клуб Петра Стайкова, Літературний клуб «Іскри», клуб істориків та культурний клуб. Кожна група бере участь з власними ініціативами та подіями в культурному календарі муніципалітету.
  • Пам'ятник померлим за свободу Болгарії.

Регулярні подіїРедагувати

День Пещери відзначається щорічно 6 травня (День Георгія).

Щорічне святкування у базі відпочинку "Св. Константин" в останню суботу липня. Він збирає людей з усієї Болгарії.

ОсобиРедагувати

 
Суд у місті Пештера

З Пещери та всього муніципалітету походять діячи науки та культуру: 2 викладачі, 23 професори, 10 доцентів, 3 ректора університетів, декани та 2 віце-декани.

 
Меморіал революціонерів Димитра Горова і Атанаса Горова
  • Проф. Янко Янев, філософ, культуролог
  • академік Веселин Хаджиніколов, історик
  • академік Людмил Стайков, режисер
  • Професор Георгій Клисуранов, викладач
  • Проф. Д. Пасков, фармаколог, винахідник "Ніваліна"
  • Професор Димитр Ранев, хірург
  • Професор Веселин Стайков, художник
  • Професор Атанас Стаматов, філософ, викладач Софійського університету
  • Проф. Захарі Стайков, соціолог, вчений
  • Професор Янко Тодоров, учений давньої історії
  • Професор Нікола Хаджиєв, спортсмен (гімнастика)
  • Доцент Димитр Пунев, актор і режисер
  • Доцент Георгій Стоїлов, засновник Технічного університету Пловдивського відділення в м. Пловдив
  • Спас Зафіров (1816-1885), викладач грецької та французької мов
  • Румен Григоров, ветеран болгарського кінематографа
  • Петро Казов, майстер-будівельник
  • Йордан Ковачев (1885 - 1966), письменник, перекладач
  • Петро Раков (1877 - 1907), болгарський революціонер
  • Серафим Тодоров (1969 р.н.), боксер
  • Микола Учкунов, співак
  • Цвета Цачева (1900 - 1975), актриса
  • Катя Чукова, актриса
  • У. П. Рачков, 18-річний ополченець, столяр, із загону Стефана Чавдарова[6]

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Peshtera", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10006665/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проект:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. Юруков, Даниил (1931). Брацигово. София: Г. Д. Юруков. с. 5. 
  3. Фортеця Перістера - офіційне відкриття
  4. Матеріали Історичного музею в Пештері
  5. Тодор Балканський: Осман Нурі Ефенді - Великий Помак болгар
  6. "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912 - 1913", Головне управління архівів, 2006, стор 595.
  • Тулешков, Н. Архітектурна історія храму "Успіння Богородиці" в Пазарджику. Пам'ятники, реставрація, музеї, 3 - 4, 2007, 3 - 12
  • Сайт міської адміністрації міста Пещера: www.peshtera.bg
  • Сайт НСІ: www.nsi.bg 5. http://bulgariancastles.com/en/node/1642
  • Електронний журнал Літернет. http://liternet.bg/publish10/yanko_yanev/index.html

Зовнішні посиланняРедагувати

ПосиланняРедагувати

КартиРедагувати

  • bgmaps.com[недоступне посилання з липень 2019]
  • emaps.bg[недоступне посилання з червень 2019]