Софійський університет Святого Климента Охридського

Софійський університет (болг. Софийски университет „Св. Климент Охридски“), що носить ім'я святого Климента Охридського, одного з основоположників слов'янської писемності, — найстаріший вищий навчальний заклад Болгарії.

Софійський університет cвятого Климента Охридського
болг. Софийски университет „Св. Климент Охридски“
СУ
20140616 Sofia 120.jpg
Ректорат Софійського університету
42°41′37″ пн. ш. 23°20′06″ сх. д. / 42.69361° пн. ш. 23.33500° сх. д. / 42.69361; 23.33500Координати: 42°41′37″ пн. ш. 23°20′06″ сх. д. / 42.69361° пн. ш. 23.33500° сх. д. / 42.69361; 23.33500
Назва латиною Universitas Serdicensis
Тип громадський
Країна Flag of Bulgaria.svg Болгарія[1]
Гасло Ipsa scientia potestas est
(Саме знання є силою)
Назва на честь Климент Охридський
Засновано 1 жовтня 1888
День вишу 25 листопада
Акредитація I рівня
Засновник Narodno sŭbranied
Ректор Анастас Герджиков
Бюджет $125 мільйонів
Студентів 18 911
Кольори      Фіолетовий
Приналежність АУЄ
Членство у
  • International GLAM Labs Communityd[3] і Університетське Агентство Франкофоніїd[2]
  • Складається з
    • Iсторичний факультет
    • Факультет слов'янської філології
    • Юридичний факультет
    • Факультет математики та інформатики
    • Богословський факультет
    • Факультет хімії та фармації
    • Факультет біології
    • Геолого-географічний факультет
    • Фізичний факультет
    • Факультет журналістики та масової комунікації
    • Факультет класичної та нової філології
    • Факультет науки, освіти та мистецтв
    • Педагогічний факультет
    • Філософський факультет
    • Економічний факультет
    • Медичний факультет
    Кампус міський
    Випускники Категорія:Випускники Софійського університету
    Штаб-квартира Софія
    Адреса Софія, бул. Царя Освободителя 15
    Сайт www.uni-sofia.bg
    CMNS: Софійський університет Святого Климента Охридського у Вікісховищі

    Заснований у 1888 році. Сучасна будівля споруджена в 1924—1934 роках (у скульптурному оформленні вхідного порталу до будівлі брав участь український скульптор-емігрант Михайло Паращук). Університет має 16 факультетів, 3 відділення, 14 тисяч студентів, видавництво, комп'ютерний центр, спортивний центр. Ректор — Анастас Герджиков (2015).

    ІсторіяРедагувати

     
    Меморіальна дошка

    Університет заснований через 10 років після звільнення Болгарії, спочатку мав лише один факультет (історико-філологічний) та 7 викладачів: 4 професори й 3 приват-доценти. Першим ректором став 29-річний болгарський лінгвіст Олександр Теодоро-Балан. Теодоро-Балан, запровадив у болгарську мову кілька поширених слів, прожив майже 100 років і, відповідно, 70 років пропрацював в університеті. У 1889 році був відкритий фізико-математичний факультет, а в 1892 — юридичний. У 1901 році в університет надійшли перші абітурієнти-жінки (25 осіб). У 1902 році університетським святом став день св. Климента Охридського — 25 листопада (8 грудня н. ст.).

    У 1907 році софійські студенти влаштували в театрі обструкцію князеві (майбутньому царю) Фердинанду I, після чого університет на деякий час було закрито. У 1917 році створено медичний факультет, у 1921 — агрономічний, а в 1923 році два нових факультети: теологічний і ветеринарний.

    30 червня 1924 року на гроші братів Георгієвих споруджується нова будівля університету. Перед фасадом будівлі, закінченї в 1934 році, стоять пам'ятники обом братам. Значні відступні довелося виплатити французькому архітекторові Бреансону, який розробив проєкт ще до Першої світової війни і потім подав до суду на архітектора Йордана Міланова за порушення авторських прав.

    У 1929 році в Болгарії були запроваджені вчені ступені, тож у Софійському університеті стали захищатися докторські дисертації. Першим доктором став Василь Цанков.

    Після 1944 року роботу в університеті втратили професори, який не погодилися співпрацювати з комуністичною владою. З'явилися нові факультети, деякі з існуючих було перетворено на окремі інститути. З того часу кількість студентів залишається стабільною (близько 14 тисяч). В 1985 році було завершено перервані війною роботи з розширення будівлі університету.

    До сторіччя університету (1988) на його честь було названо гірський масив Софійського університету в Антарктиці (Земля Олександра I).

    АрхітектураРедагувати

    Спорудження комплексу університету відбувалося протягом тривалого часу 1906-1985 рр.

    Перший проект виграв на міжнародному конкурсі у 1906 році. Згодом його двічі переглядали у 1910 та 1924 роках і завершили будівництво 1934 року. Стиль будівлі змінювався від французького неокласицизму до необароко та неоренесансу, риси яких можна бачити у фасаді та інтер'єрах. Під час Другої Світової війни споруду сильно пошкодили, були знищені вітражі, які відновили лише у 1983 р.

    Будівля бібліотеки зведена 1934 року у романтичному стилі з елементами ар-деко. Має вражаючий опуклий фасад з боку центрального входу. Декор бібліотеки органічно сполучається з іншими спорудами університета, зведеними у інший час і у інших стилях. [4]

    Факультет біології був збудований у 1930х роках в стилі цегляного експресіонізму.[5]

    СтруктураРедагувати

    16 факультетівРедагувати

     
    Факультет математики й інформатики

    3 відділенняРедагувати

    • Відділення вивчення мов
    • Відділення перепідготовки вчителів
    • Відділення фізичної культури

    До складу університету входить також Національний центр дослідження Антарктики.

    Відомі випускники та викладачіРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. Directory of Open Access Journals — 2003.
    2. а б в https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    3. https://glamlabs.io/list-members/
    4. Georgi Stanishev Architectual guide Sofia. — DOM publishers, 2019 — P.142
    5. Bulgarian modernist architecture. Sofia. 2017. с. 12.

    ПосиланняРедагувати