Георгіїв день (болг. Гергьовден, Гѐргювден, Гѐргевден, Гю̀рговден, Джу̀рджовдън)[1] — болгарське національне свято, яке традиційно відзначається 6 травня.

Історія святаРедагувати

Християнська легенда донесла до нас історію про воїна Георгія, який вбив змія (дракона) та захистив рідну землю. Святий цей вважався в народі покровителем війська, а також пастухів та овечих отар. Тому в його день кожна сім'я намагалась принести в жертву біле ягня, що народилося першим в цьому році. На голову ягняті надівали вінок, на правий ріжок ставили запалену свічку. Йому давали поїсти зеленої трави, солі та поїли водою, щоб були в домі ситість, родючість, здоров'я. Після цього це ягня окурювали ладаном, читали молитву. Його кров виливали у річку, «щоб достаток тік, як вода», або в мурашник, щоб розмножувались ягнята, як мурахи. Шкуру ягняти дарували церкві.

ОбрядовістьРедагувати

У Георгіїв день звершували обряди, які мали на цілий рік забезпечити процвітання у хазяйстві. За народним повір'ям, роса, що випала в цей день, обіцяла благополуччя та щастя. До сходу сонця дівчата та молоді жінки йшли в поле за травами та квітками, катались по росі та вмивались нею для краси та здоров'ю. Зібраними в полі квітами жінки прикрашали вікна та двері своїх будинків. Прикрашали зеленими квітучими гілками відра та глечиками для молока. Потім замішували обрядові хліби, найбільший з яких призначався святому Георгію. До обіду кожна сім'я з печеним баранцем та короваями йшла до церкви. Після служби, під час якої вся принесена їжа освячувалась, люди влаштовували загальну святкову трапезу.

ПриміткиРедагувати

  1. Българска академия на науките. Научноинформационен център „Българска енциклопедия“ (2015). Календарни празници и обичаи на българите. София: Издателство на БАН „Проф. Марин Дринов“. с. 26. ISBN 978-954-322-764-8.  (болг.)

ДжерелоРедагувати