Відкрити головне меню

Араго́н (ісп. Aragón, [aɾaˈɣon]; кат. Aragó, [əɾəˈɣo]; араг. Aragón) — іспанське автономне співтовариство. Розташовано на півночі Іспанії і межує з Францією і автономними співтовариствами Кастилія—Ла-Манча, Кастилія і Леон, Каталонія, Ла-Ріоха, Наварра і Валенсія. Днем Арагона є 23 квітня — день Святого Георгія (ісп. San Jorge), заступника регіону.

Арагон

ісп. Aragón
араг. Aragón
кат. Aragó

Escudo d'Aragón.svg
Flag of Aragon.svg
Герб Прапор
Castillo de Loarre 2006.jpg
Столиця Сарагоса
Країна Flag of Spain.svg Іспанія[1]
Країна Іспанія Іспанія
Межує з: Наварра,
Ла-Ріоха,
Кастилія і Леон,
Кастилія-Ла-Манча,
Валенсія,
Каталонія
Провінції Сарагоса
Теруель
Уеска
Офіційна мова іспанська
Населення
 - повне 1,28 млн чол. (2006)
 - густота 26,77
Етнікон кат. aragonès, кат. aragonesa і есп. Aragonano
Площа
 - повна 47 719 км²
Висота
 - максимальна 3 404 м
(Ането)
Часовий пояс UTC+1
Статус автономії 16 серпня 1982 року
Президент Марселіно Іґлєсіас Рікоу
Сенаторів 14
Депутатів 13
Веб-сайт aragon.es
Код ISO 3166-2 AR
Localización Aragón.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Арагон

ДемографіяРедагувати

Згідно з переписом 1991 року в Арагоні було 1,18 млн чол., тобто 2,95% від чисельності населення країни. Щільність населення становила 25,2 чол./км².

У 2005 році чисельність населення зросла до 1,27 млн чол. Це означає, що майже половина населення Арагона проживає в Сарагосі.

Мовна ситуаціяРедагувати

Більшість жителів Арагона говорять кастильською (іспанською) мовою, яка є офіційною. У деяких районах регіону живуть носії арагонської і каталанської мов.

Кастильська є офіційною мовою і поширена на всій території регіону. Місцева кастильська має відмінні риси, обумовлені впливом арагонської мови.

Арагонською мовою говорять в невеликих населених пунктах в провінції Уеска. Загальне число носіїв — близько 12 000.

Каталанською мовою говорять у деяких районах (комарках) на сході Арагона, у так званій Західній смузі.

ГеографіяРедагувати

Площа Арагона становить 47 719 км² (четвертий регіон Іспанії за площею після Андалусії, Кастилії—Ла-Манча і Кастилії і Леона), з яких 17 274 км² припадає на Сарагосу, 15 636 км² на Уеску і 14 808 км² на Теруель.

РельєфРедагувати

В арагонських Піренеях знаходяться одні з найвищих гір цієї системи, що відокремлює Іспанію від Франції, найзначнішими серед них є: Ането (3 404 м), Монте Пердідо (3 355 м), Пердігеро (3 221 м), Котьєлья (2 912 м). В Піренеях знаходиться Національний парк Ордеса і Монте Пердідо.

КліматРедагувати

Хоча, в цілому, клімат Арагона можна віднести до проміжного між середземноморським і континентальним, на території Арагона існує велика кількість місць з різним мікрокліматом, що обумовлене орографією регіону. Середні температури залежать від висоти. У долині Ебро зими — відносно м'які, а влітку температура може досягати 40 °C. У гірських районах зими значно довші, а середні температури на 10 °C, ніж в долині.

Водні ресурсиРедагувати

Більшість арагонських річок є притоками Ебро, найбагатоводнішої річки Іспанії, яка ділить регіон на дві частини.

У руслі Ебро, поблизу від кордону з Каталонією, розташоване Мекіненське водосховище (ісп. Embalse de Mequinenza, 1 530 гм³, довжина — 110 км). Відоме в народі як «Арагонське море» (ісп. Mar de Aragón).

У Піренеях розташовані невеликі гірські озера, які називаються ібонами. Ці озера утворилися під час останнього обледеніння і зазвичай розташовані на висоті понад 2 000 метрів.

ІсторіяРедагувати

Див.: Історія Арагонського королівства.

У VIII столітті Арагон був завойований арабами, у IX столітті — франками і включений до складу Іспанської марки. У ході реконкісти Арагон перетворюється на королівство (XI століття), яке у XII столітті приєднує до себе Каталонію, у XIII столітті — Сицилію, у XIV столітті — Сардинію, у XV столітті — Неаполь. У XV столітті в Арагоні відбувається низка селянських повстань, жорстоко придушених. В 1479 році Арагон об'єднується з Кастилією, чим покладено початок створенню єдиної іспанської держави.

КультураРедагувати

 
Арагонська волинка

Народним танцем арагонців є енергійна і весела хота. Танок рясніє рухами і стрибками. У арагонській музиці традиційно використовуються такі інструменти як чікотен, чіфло (флейта), гайта де бото (волинка), дульсайна і акордеон.

У деяких районах виконується танок з мечами, що імітує бій між маврами і християнами.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати