Вікіпедія

Наварра

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Наварра (значення).

Нава́рра (ісп. Comunidad Foral de Navarra, баск. Nafarroako Foru Erkidegoa) — раніше королівство, нині автономна спільнота на півночі Іспанії, біля південної підошви західних Піренеїв, на кордоні з Францією.

Наварра

ісп. Comunidad Foral de Navarra
баск. Nafarroako Foru Erkidegoa

Escudo de Navarra (oficial).svg
Bandera de Navarra.svg
Герб Наварри Прапор Наварри
Navarra - Mapa municipal 5 Merindades.svg
Столиця Памплона
Країна Flag of Spain.svg Іспанія[1]
Країна Іспанія Іспанія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Нова Аквітанія
Країна Басків Gray compass rose.svg
Ла-Ріоха Арагон
Франція, Гіпускоа ?
Офіційна мова іспанська
Баскська
Населення
 - повне 601,874 тис.чол. (2006)
 - густота 57,11
Етнікон ісп. navarro(s), navarra(s)
аст. Navarra, Navarru
фр. Navarrais, Navarraise
баск. nafar, nafartar
Площа
 - повна 10 391 км²
Висота
 - максимальна 2446±1 м
(Mesa de los Tres Reyesd[2])
 - мінімальна (Bidasoad[2])
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Статус автономії 16 серпня 1982
Президент Міґєль Санз Сесма
Сенаторів 5
Депутатів 5
Вебсайт www.navarra.es
Код ISO 3166-2 NA
Localización Navarra.png

Map
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Наварра

Площа 10 391 км². Населення 601 874 (2006). В основному, етнічні баски (близько 47 %) та іспанці. Важливе місто Наварри та її адмістративний центр — Памплона.

Територія автономної спільноти поділяється на 272 муніципалітети.

Північна частина Наварри, Монтана, цілком зайнята відрогами південних Піренеїв (вища точка — пік Ганни, 2 504 м), південна частина знаходиться на плато заввишки 400–500 м. Середня температура січня в Памплоні близько 2,5 °C, липня — 20 °C. Провінція зрошується річкою Ебро, з припливами що протікає в основному по південному кордону, з притоками Ега й Арагон, а також річкою Бідассоа (на півночі). Ліси (переважно широколистяні) є лише в гірській частині провінції, плато зайняте солончаковими степами, використовуваними в тваринництві (розводиться велика рогата худоба і вівці). Більш родюча долина річки Ебро на крайньому півдні (вирощування пшениці, цукрового буряка, винограду). У Піренеях розвинені виноградарство, садівництво; спрадавна вирощуються каштани і волоські горіхи; є незначний лісовий промисел.

Видобувна, деревообробна, паперова, шкіряно-взуттєва, металургійна, хімічна, харчова (цукрова і виноробна) промисловість.

НазваРедагувати

Перша документальна згадка про «Наварру» міститься у хроніці Ейнгарда, в описі бенкетів Карла Великого, де згадуються лат. navarros. В Анналах королівства франків згадуються лат. nabarros.

Точне значення слова не відоме. Існує дві етимологічні гіпотези[3]:

  • «Наварра» походить від баск. nabar, «брунатний»
  • «Наварра» походить від баск. naba (ісп. nava) «долина, рівнина» + баск. herri, «люд, земля».

ІсторіяРедагувати

Нинішня іспанська провінція Наварра становить лише південну половину однойменного середньовічного королівства — Верхню Наварру: Нижня Наварра, розташована на північному схилі Піренеїв, входить до складу Франції. Прадавніми відомими жителями Наварри були васкони, що походять від древніх іберів, прадавнього населення Іспанії; нащадками їх є баски. Наварра, як і вся територія Іспанії, послідовно підкорялася римлянами, свевами, вестготами (у VI столітті), маврами (у VIII столітті).

У 778 Карл Великий зайняв велику частину території Наварри, відтіснивши маврів, але незабаром зазнав поразки від басків, що розбили керівника його військ, — знаменитого Роланда, і вимушений був поступитися майже всіма завойованими землями. Його син, король Аквітанії, на початку IX століття відновив іспанську монархію, до складу якої увійшла Наварра. Внаслідок розбратів у франкському королівстві жителі Наварри знайшли незалежність і вибрали своїм графом Санчо I Гарсію, що вважався нащадком вестготського короля Реккареда; завоювавши Памплону, він у 905 проголосив самостійне королівство Наварра; відвойований у сарацинів район верхнього Ебро, перший король Наварри помер у 925. Найуспішнішим з нащадків Санчо Гарсії став Санчо III Великий (правив близько 1000-1035), який завоював майже всю північну частину Іберійського півострова і розділив її між чотирма синами; Наварра дісталася його синові Гарсії. Внаслідок розділу більшість приєднаних Санчо III територій фактично стали самостійними королівствами. У 1076 Наварра втратила незалежність, попавши під владу арагонського короля, що відібрав престол у Санчо IV. Втім, незабаром, у 1134, Наварра знов стала незалежним королівством на чолі з Гарсією V.

У 1234, після смерті Санчо VII, що не мав спадкоємців, у Наваррі французьким графом Тібо Шампанським була заснована нова династія. Остання представниця цієї династії, Іоана, вийшла заміж за французького короля Філіпа IV Красивого; таким чином, Наварра стала частиною території Франції. Після припинення чоловічої лінії Капетингів (1328), Наварру успадковувала Іоана II, дочка Людовіка X, і правителем став її чоловік, французький граф Філіпп III. По смерті останнього влада перейшла до його сина, Карла II Злого. Разом з рукою його внучки, Бланки, в 1441 королівство відійшло до Іоана Арагонського; Наварра була сполучена з королівством Арагонським впродовж подальших 38 років. У 1479 землі Наварри був об'єднані з Беарном: іспанський король Іоан заповідав Наварру своїй дочці, що була дружиною Гастна, віконтом Беарнським. У 1484 Наварра перейшла до родини Альбре, що володіла нею до 1512 і втратила панування над цією частиною Піренейського півострова в боротьбі з іспанським королем Фердинандом II Арагонським. Упродовж середньовіччя економічний розвиток Наварри залишався низьким; міст на її території було мало, у горах були селянські громади.

У 1517 син короля Іоана, Генріх II, успадковував Нижню Наварру і Беарн; у 1527 році він одружився з Маргаритою Валуа. Його єдина дочка і спадкоємиця Йоанна д'Альбре вийшла заміж за Антона Бурбона. Її правління відоме, перш за все, введенням в Наваррі кальвінізму. У 1589, разом зі вступом її сина Генріха III на французький престол (під ім'ям Генріха IV), Нижня Наварра остаточно втратила самостійність і була включена в територію Франції. Втім, Наварра зберігала ряд привілеїв аж до Великої французької революції, а французькі королі до 1830 носили титул королів Франції і Наварри.

Верхня Наварра досі перебуває у складі Іспанії. Вона, на відміну від Нижньої Наварри, зберігала політичні привілеї довго — до першої половини XIX століття (так, до 1833 вона мала статус віце-королівства; старовинні дворянські привілеї Наварри зберігалися до 1839). У 1808 територія Верхньої Наварри була зайнята військами наполеонівської Франції; звільнена в 1814. Під час карлістських війн 1833-1840 і 1872-1876 наваррці підтримували карлістів, що пообіцяли відновити минулу автономію Наварри. Результатом поразки карлістів стала втрата Наваррою багатьох привілеїв. У 1876 Наварра була позбавлена всяких залишків автономії і стала звичайною іспанською провінцією.

Під час Іспанської революції у 1931 Наварра — вогнище селянських виступів, направлених на повну ліквідацію феодальних відносин у провінції. Цього ж року Наварра була об'єднана з Країною Басків в єдину автономну державу у складі Іспанії. В період громадянської війни 1936-39 рр. Наварра — на стороні націоналістів Франка, що заохочувало організації карлістів (бойові загони «рекете»).

Суспільство, географія, і кліматРедагувати

Розташована на північному сході Іберійського півострова, Наварра межує з Францією на півночі, Арагоном на сході, Ла-Ріохою на південному заході, і Баскською Країною на заході. Територія включає анклав, Петілья-де-Арагон, який цілком оточує Арагон.

Суспільство управляється як автономний регіон з його власним парламентом (Parlamento de Navarra) і урядом (Gobierno de Navarra). На відміну від інших регіонів (і подібно до Країни Басків), вона має майже повну відповідальність за збір і управління податків, які повинні слідувати за повними директивами, встановленими Іспанським урядом, але, можливо, має деякі незначні відмінності.

Попри її відносно маленький розмір, абсолютні контрасти особливостей Наварри, у географії, з піренейського гірського масиву, який превалює над територією до рівнин долини річки Ебро на півдні.

Адміністративний устрійРедагувати

Докладніше: Муніципалітети Наварри

Наварра складається з 272 муніципалітетів і має загальну чисельність населення 601 874 (2006), з якого приблизно одна третина живе в столиці, Памплоні (195 769 чол.), і половина в столичній області столиці (315 988 чол.). В регіоні немає жодних інших великих муніципалітетів. Наступний найбільший — Тудела (32 802), Бараньяйн (22,401), Бурлада (18,388), Естелья (13,892), Сісур-Майор (13,197) Тафалья (11,040), Вільява (10,295), і Ансоайн (9,952).

КліматРедагувати

Клімат Наварри змішує вплив від піренейських гір і долини річки Ебро, створюючи велику різницю між кліматом півночі (значно більше вологий і з частою кількістю опадів) і півдня (більше Середземного моря з вищими температурами).

Енергетична політикаРедагувати

Наварра лідирує в Європі по використанню поновлюваної технології енергії і планує досягти 100 % поновлюваного покоління електрики до 2010. До 2004, 61 % регіональної електрики виробляли поновлювані джерела, що складаються з 43,6 % від 28 вітряків, 12 % від понад 100 невеликих водних турбін, і 5,3 % від 2 біомаси і 2 заводів біогазу. Крім того, регіон має найбільшу фотогальванічну енергетичну установку в іспанському Монте де К'єрцо Тудела (1,2 місткість MWp) плюс декілька сотень більш маленьких фотогальванічних установок.

Розвиток починаючи з 2004 включає подальше впровадження фотогальванічних заводів в Ларіоні (0,25 MWp) [2] і інший в Кастехоні (2,44 MWp), також один із найбільших в Іспанії [3].

КультураРедагувати

 
Мапа показує щільність баскськомовного населення

Наварра має лише одну державну мову — іспанську, але також вживається й баскська мова. Північно-західна частина суспільства в значній мірі баскськомовна, у той час, як південна частина майже цілком іспаномовна. Столиця Памплона знаходиться в змішаному регіоні. Наварра поділяється на три частини лінгвістично: регіони, де баскська мова широко поширена (область, що говорить баскською), регіони, де баскська мова присутня (змішаний регіон), і регіони, де баскська мова відсутня (область, що говорить іспанською).

ЛітератураРедагувати

  • Olhagary, «Histoire de Foix, B é arn et Navarre» (П., 1609)
  • Faryn, «Histoire de Navarre» (П., 1622)
  • Bordenave († 1572), «Histoire de Bearn et de Navarre» (издал Raymond, П., 1873)
  • Boissonade, «Histoire de la r éunion de la Navarre à la Castille» (П., 1893).

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ а б https://web.archive.org/web/20180902141532/http://www.ign.es/web/ign/portal/ane-datos-geograficos/-/datos-geograficos/datosGenerales?tipoBusqueda=altitudes
  3. ↑ Navarra [1] // Auñamendi Entziklopedia

БібліографіяРедагувати

ДжерелаРедагувати

Монографії. СтаттіРедагувати

  • Collins, Roger. The Basques (2nd ed.). Oxford, UK: Basil Blackwell, 1990.
  • Jimeno Jurío, José María. ¿Dónde fue la Batalla de "Roncesvalles"?. Pamplona: Pamiela, 2004.
  • Larrea, Juan José; Lorenzo, Jesús. Barbarians of Dâr al-Islâm: the Upper March of al-Andalus and the Western Pyrenees in the Eighth and Ninth Centuries [4] // La Transgiordania Nei Secoli XII-XIII e le "frontiere" del Mediterraneo Medievale. Oxford: Archaeopress, 2012, pp. 277–288.
  • Sorauren, Mikel. Historia de Navarra, el estado vasco. Pamiela, 1999.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наварра

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наварра&oldid=38021555